Розділ «3. Вибіркові обстеження підприємств»

Рис. 3.1. Типи похибок за джерелами походження в обстеженнях підприємств

Як уже зазначалося у підрозділі 3.1, у вибіркових обстеженнях розрізняють граничну (А) і стандартну (ц) похибки вибірки, що пов'язані між собою формулою

Стандартна похибка вибірки ц є середнім квадратичним відхиленням вибіркових точкових оцінок: вибіркової середньої х або вибіркової частки м> від значень відповідних параметрів генеральної сукупності.

При відборі за схемою поверненої кулі - повторному відборі стандартну похибку вибірки обчислюють за формулою (3.2), а при відборі за схемою неповерненої кулі - без повторному за формулою (3.3).

У європейській практиці для оцінювання якості вибіркових оцінок як критерій точності використовують відносну похибку вибірки (коефіцієнт варіації).

Коефіцієнт варіації - це відносна стандартна похибка, яка визначається шляхом ділення стандартної похибки в абсолютному значенні на очікуване значення оцінки показника і виражається як коефіцієнт або у відсотках:

Обчислення відносної стандартної похибки рекомендується для додатних кількісних показників і не рекомендується для відносних величин, особливо часток, величин динаміки, тому що в цих випадках дуже легко неправильно зрозуміти її зміст. Наприклад, при вибіркових обстеженнях малих підприємств в Україні для характеристики точності вибіркових оцінок використовують порогові значення коефіцієнтів варіації, наведені у табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Категорії точності оцінок у вибіркових обстеженнях малих підприємств

Гранична похибка вибірки (А =щ) - це максимально можлива похибка для прийнятої ймовірності Р. Довірче число - вказує, як співвідносяться гранична та стандартна похибки. Найчастіше вживані значення і наведено в табл. 3.1. Розмір граничної похибки середньої величини і частки обчислюється за такими формулами для відбору:

Як видно з формул 3.19 і 3.20, значення граничної похибки залежить від варіації ознаки в генеральній сукупності (дисперсії), яку приймають рівною вибірковій а2, обсягу вибірки п та її частки у генеральній сукупності пШу а також прийнятого рівня ймовірності, якому відповідає квантиль ї.

Виходячи з того, що гранична похибка вибірки для ймовірності Р є максимальним відхиленням значень вибіркової оцінки від характеристики генеральної сукупності, можливі межі значень останньої визначають так:

де х і х - середні значення ознаки, відповідно, генеральної і вибіркової сукупностей; р і © - частки елементів, відповідно, генеральної і вибіркової сукупностей, які мають певні значення ознаки.

Наведені формули розрахунку похибок спостереження використовуються за простого випадкового відбору. Якщо вибірка формується в інший спосіб, його особливості враховують за допомогою формул, наведених у підрозділі 3.2.

3.4. Невибіркові похибки в обстеженнях підприємств. Обробка не відповідей

Для забезпечення якості вибіркових обстежень не менш важливе значення має попередження і зменшення невибіркових обстежень.

Як уже зазначалося, невибіркові похибки - це похибки, які виникають з причин, що не пов'язані з випадковим відбором одиниць для обстеження, зокрема, через недоліки основи вибірки, наявність не-відповідей, навмисне чи ненавмисне викривлення даних статистиком чи респондентом, невдалі формулювання питань у анкеті та пояснення в інструкції щодо її заповнення, неправильну організацію обстеження, недоліки введення, передання, редагування та кодування даних тощо.

Одними із найбільш поширених видів невибіркових похибок є похибки охоплення та похибки, спричинені відсутніми відповідями. Розрізняють три типи похибок охоплення:

- недоохоплення: коли не усі одиниці цільової сукупності присутні в основі вибірки;

- надохоплення: коли в основі вибірки є такі одиниці, що не належать до цільової сукупності;

- подвійний облік: коли одиниці цільової сукупності представлені в основі два і більше разів.