Для виявлення тенденцій розвитку коливання індикаторів ринку згладжують за допомогою технічного вирівнювання (візуально проведеної лінії, що на думку дослідника ілюструє тенденцію розвитку); механічного згладжування (розрахунку плинних чи ступінчастих середніх); аналітичного вирівнювання (побудови трендових моделей). На основі вирівняної лінії будують прогнози, виявляють і виміряють стійкість розвитку ринку. Технічне та механічне згладжування дають змогу лише візуально оцінити відхилення фактичних рівнів ряду від лінії і дати атрибутивну оцінку ступеня стійкості: висока, низька тощо. Трендова модель надає можливість використання для оцінки розвитку кількісних показників, зокрема, коефіцієнта апроксимації, який виражає ступінь стійкості динамічних процесів у стандартизованому масштабі (від 0 до 100 %):
де аі - середньоквадратичне відхилення емпіричних рівнів від тренду; у- середній рівень ряду.
Стійкість ринку можна також оцінювати за допомогою групувань підприємств (регіонів) за основними показниками стану і розвитку ринку (обсягом чи темпами продажу, рівнем цін). Коливання показників ринку в статиці, у географічному або економічному просторі оцінюють за квадратичним коефіцієнтом варіації.
Циклічність розвитку ринку зумовлюється як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Життєві цикли товару, які зумовлюють циклічність ринку, є також об'єктом статистичного моделювання і прогнозування. Для встановлення циклічності відбирають ринкові показники, що виявляють найбільші коливання, і будують їх динамічні ряди за тривалий період. У кожному ряді виключають тренд і сезонні коливання. Залишкові ряди, що відбивають тільки кон'юнктурні або випадкові коливання, стандартизуються, тобто приводяться до єдиного знаменника, що забезпечує їх порівняльність. Шляхом розрахунку коефіцієнтів кореляції встановлюють синхронність і взаємозв'язок показників. Багатомірність зв'язку забезпечується поділом показників на однорідні кластерні групи. Графічне зображення кластерних оцінок характеризує послідовність змін (лаг) основних ринкових процесів за фазами кон'юнктурних циклів.
11.6. Статистика пропозиції та купівельного попиту
Пропозиція - це обсяг продукції (товарів і послуг), призначених для продажу і запропонованих покупцям на певному ринку протягом певного періоду за визначеною ціною. Пропозиція пов'язана з попитом, який її породжує, але вона певним чином впливає на попит. Зокрема, на ринку продавця попит узгоджується з обмеженими можливостями пропозиції, а на ринку покупця пропозиція орієнтується на попит.
Попит - обсяг продукції, яку споживач хоче і в стані придбати за певною ціною протягом певного періоду часу та на певному ринку.
Попит, як і пропозиція, виявляється на оптовому і споживчому ринках і відповідно диференціюється. Диференціація попиту дає змогу гнучкіше оцінити стан ринку і при аналізі кожного виду попиту використовувати відповідний набір чинників. Розрізняють макропопит - на всі товари або велику їх сукупність, і мікропопит - на конкретний товар або його різновид. Залежно від суб'єкта виокремлюють попит індивідів, колективних покупців, сімей, окремих соціальних та економічних груп населення. За частотою пред'явлення - попит повсякденний, періодичний, поодинокий. За формами утворення - потенційний; такий що формується; стійкий; згасаючий. За намірами покупців: твердо сформований, альтернативний, спонтанний. Для кризових умов характерний ажіотажний попит. Залежно від стану ринку виділяють такі види попиту: негативний, відсутній, прихований, повноцінний. На ринку дорогих товарів існує відкладений попит. За територіальною ознакою розрізняють глобальний та регіональний попит, в тому числі міський і сільський. За ступенем задоволення -пред'явлений, задоволений та незадоволений.
Попит на продукти відрізняється від попиту на послуги, по-перше, фізичною субстанцією; по-друге, зв'язком між їх виробництвом та оплатою. Продукти переважно спочатку виробляються, а потім продаються. Послуги, навпаки, спочатку оплачуються, а потім надаються. По-третє, виробники і споживачі продуктів ізольовані один від одного, а послуги надаються за безпосередньої присутності споживача (перукарські, поштові, касові тощо). По-четверте, послуги не можна накопичувати в запасах.
Еластичність попиту і пропозиції - це їх реагування на зміну соціально-економічних умов. Кількісну міру такого реагування статистична наука оцінює коефіцієнтом еластичності (Б), який характеризує процентну зміну попиту (пропозиції) при зміні фактора впливу на 1 %.
Емпіричний коефіцієнт еластичності розраховують за формулою
Процентну зміну факторної ознаки визначають шляхом ділення її абсолютної зміни на початкове значення. Аналогічно процентна зміна попиту (пропозиції) - це відношення зумовленого зміною факторної ознаки приросту попиту (пропозиції) до початкового значення. Перетворена формула набуде вигляду:
Абсолютне значення коефіцієнта еластичності вказує силу та напрям впливу на приріст попиту (пропозиції) зміни факторної ознаки (табл. 11.2).
У практичних розрахунках коефіцієнт еластичності обчислюють у динаміці та статиці. У першому випадку еластичність можна оцінювати в кожен момент часу (точкова еластичність), застосовуючи формулу
де Лу - приріст попиту (пропозиції); Ах - приріст факторної ознаки; у(У у1- відповідно базовий і звітний показники попиту (пропозиції); Хд, хІ - відповідно базове і звітне значення факторної ознаки.
Зокрема, для оцінювання реакції зміни попиту від цінового чинника можна використати формулу
де <77, д0- кількість товару відповідно у звітному і базовому періодах; рг р0- ціна товару відповідно у звітному і базовому періодах.
Таблиця 11.2. Реакція попиту (пропозиції) на зміну факторної ознаки
Приклад 11.2. До зміни ціни у середньому за день продавалося 400 од. товару, після підвищення ціни з 40 грн/од. до 50 грн/од. продаж скоротився до 250 од. на день. Тоді коефіцієнт еластичності дорівнює 1,5 (-:-) і показує, що із зростанням ціни на 1 % попит скорочується на 1,5%. Це означає, що товар ультраеластичний і його попит сильно реагує на зміну цінового чинника.
Точкову еластичність можна визначати також на базі даних звітного періоду:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Статистика підприємств» автора Матковський С.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11. Статистика ринкової кон'юнктури“ на сторінці 5. Приємного читання.