Розділ «11. Статистика ринкової кон'юнктури»

Принципова схема оцінки потенціалу ринку зводиться до визначення кількості виробничих і споживчих одиниць, обчислення показників питомої потужності (купівельної спроможності) виробництва і споживання. У формулу потенціалу ринку вводять коефіцієнти еластичності пропозиції і попиту від цін, прибутків та інших чинників. Числове значення потенціалу може коригуватися показниками, що обмежують чи розширюють обсяг виробництва (споживання).

Загальна формула потенціалу ринку виглядає так [51]:

де одиниці виробництва (споживання); }¥.- показники потужності одиниць (виробничої або споживчої); Ех - еластичність попиту (пропозиції); інші чинники й елементи потенціалу; п - кількість одиниць потенціалу.

Принципова розгорнута схема розрахунку виробничого потенціалу може бути представлена формулою [51]:

де підприємство або група Підприємств, які випускають даний продукт чи послугу; IV- потужність підприємства (для групи - середня); йі - ступінь завантаження виробничих площ; Я - ступінь забезпечення ресурсами; Е - еластичність пропозиції від цін на сировину і готову продукцію; £ - внутрішнє виробниче споживання; С - прогнозований обсяг випуску конкурентів; п - кількість виробничих підприємств.

Потенціал товарної пропозиції конкретного підприємства можна розрахувати за спрощеною формулою

де ¿7. - обсяг продукції (послуг), запланований на і-му виробничому підприємстві ідр^-О^Ю; п - кількість підприємств, із якими укладено (передбачається укласти) контракт.

Споживчий потенціал характеризується місткістю ринку. Місткість ринку - це кількість (вартість) товарів, яку може поглинути ринок за певних умов і за певний проміжок часу.

Для оцінки місткості ринку застосовують багатофакторні прогнозні або мультиплікативно-адитивні моделі. Зокрема, остання може бути виражена формулою

де Е - місткість ринку; 5,- чисельність і-ї групи споживачів; к - рівень споживання (норматив споживання) і-ї групи споживачів; Е - еластичність попиту від цін і доходів; Р - обсяг нормального страхового резерву товарів; насиченість ринку (обсяг товарів, наявних у домашньому господарстві населення, або засобів виробництва на підприємствах); І.- фізичний знос товарів; Іт - моральний знос товарів; А - альтернативні форми задоволення потреб (натуральні джерела споживання, чорний ринок тощо); С - обсяг на ринку продукції конкурентів.

Розрізняють фактичну і потенційну місткість ринку. Перша характеризує обсяг товарів, вироблений або завезений до країни, регіону, міста за певний проміжок часу (рік, півроку, квартал, місяць тощо) і спожитий населенням країни, регіону, міста тощо. Потенційна місткість ринку - це обсяг продукції, який можуть виробити підприємства та який може бути спожитим у країні, регіоні, місті за певний проміжок часу.

Самостійну роль у кон'юнктурному аналізі ринку відіграє показник насиченості. Насиченість ринку - це ступінь забезпеченості споживачів товарами. Вона визначається або експертними методами, або вибірковим обстеженням домашніх господарств.

11.5. Аналіз пропорційності, тенденцій і циклічності розвитку ринку

Розвиток ринку корелює з розвитком інших компонентів ринкової економіки і соціального життя. Пропорційність, тобто оптимальне співвідношення між різноманітними елементами ринку, - визначальна умова його нормального поступального розвитку, тому вивчення макро- і мікропропорцій ринку є важливим напрямом статистики ринку. Окрім констатації й оцінки сформованих пропорцій, статистичні дослідження передбачають характеристику тенденцій змін у пропорціях, аналіз структурних зрушень і регіональних відмінностей пропорцій ринку.

Апарат статистичного дослідження пропорційності ринку включає широкий спектр інструментів аналізу: балансовий метод, відносні величини, індекси, коефіцієнти еластичності тощо. Для структурної аналітики можна використовувати методи дослідження коливання показників пропорційності, їх трендові і регресійні моделі, індексний метод аналізу, групування регіонів і підприємств за структурними характеристиками тощо.

В аналізі пропорційності ринку найчастіше оперують відносними величинами структури і координації, ілюструючи їх графіками. Динамічні пропорції ринку оцінюють коефіцієнтами випередження. Наприклад, свідченням сприятливої кон'юнктури є існування пропорції

Л&В- обсяг виробництва; О - обсяг роздрібного товарообороту; З -обсяг товарних запасів; Г - грошові заощадження населення; "1" і "0" - відповідні позначення звітного і базового періодів.

Порушення цієї пропорції має негативні наслідки як для економіки країни, так і для окремих громадян. Зокрема, надлишок грошової маси спричиняє інфляційні процеси, випереджувальне збільшення товарних запасів щодо товарообороту призводить до затоварювання, а прискорені темпи зростання товарообороту не забезпечують розширення виробництва.

Тенденції і стійкість показників пропорційності вивчають за допомогою відповідних статистичних методів, при цьому частка товару (ринку) розглядається як випадкова варіативна величина.

Пропорційність співвідношення попиту і пропозиції вивчають для ринку загалом, для регіонів, для всієї товарної маси і для її окремих товарних груп чи товарів. Окремим напрямом є дослідження співвідношень попиту різноманітних соціально-економічних груп споживачів. Аналізуючи пропорційність ринку за споживчою ознакою, вивчають галузеву і товарну структуру продажу. Для поглибленого аналізу причин, які зумовили конкретні пропорції, додатково дають порівняльну характеристику інвестицій у галузі економіки.