Розділ «11. Статистика ринкової кон'юнктури»

Статистично процес монополізації можна досліджувати також за розподілом сукупності підприємств методами аналізу пропорційності.

У світовій практиці ступінь монополізації ринку оцінюють на підставі таких показників:

- індексу Харфіндела-Хіршмана, який характеризує рівномірність розподілу часток досліджуваних підприємств на ринку;

- чотиричасткового (десятичасткового) показника концентрації СД4 (СД10), що характеризує загальну частку чотирьох (десяти) найвагоміших підприємств досліджуваного ринку.

Індекс Харфіндела-Хіршмана розраховується за формулою

де а. частка у-го підприємства на ринку, відсотків.

Сутність цього індексу полягає у тому, що при існуванні на конкретному ринку п-ї кількості підприємств конкурентні відносини залежать від кількості суб'єктів та частки на ринку кожного суб'єкта.

Отже, ринок буде нормальним для конкуренції, якщо індекс Харфіндела-Хіршмана менший за 1000. У межах цього значення індексу припускається злиття та об'єднання підприємств. Ринок вважається нормальним за таких умов:

- на аналізованому ринку не менше 10 підприємств;

- одне підприємство займає не більше 31 % ринку;

- два підприємства займають не більше 44% ринку;

- три підприємства займають не більше 54 % ринку;

- чотири підприємства займають не більше 63 % ринку.

Якщо значення індексу перевищує 1800 одиниць, ринок вважається неконкурентним. За значення індексу 10000 одиниць, тобто якщо на ринку діє одне підприємство, ринок повністю монополізований.

Залежно від значення індексу Харфіндела-Хіршмана визначається тип ринку за рівнем конкуренції.

Ринки із значенням індексу, який дорівнює 1000 та менше, належать до неконцентрованих. Вони вважаються конкурентними і їх пропозиція та виробництво швидко реагують на зміни ситуації.

11.4. Оцінка та аналіз потенціалу ринку

Кон'юнктура ринку значною мірою залежить від його потенційних можливостей. Потенціал ринку - передбачувана сукупність виробничих і споживчих можливостей, що зумовлюють попит і пропозицію. До загального потенціалу ринку належать: фінансово-кредитний потенціал, матеріально-технічна база сфери товарного обігу і платних послуг, а також економічно активний трудовий потенціал.

Розрізняють такі категорії потенціалу: виробничий (можливі обсяги виробництва й поставки на ринок) і споживчий (можливі обсяги поглинання ринком). Потенціал ринку продуктів і послуг реалізується через задоволення купівельного попиту, залучення товарної маси і маси послуг у сферу обігу і наступний їх перехід у сферу споживання (у сфері послуг ці два процеси не завжди розмежовані у часі, а у сфері товарного обігу їх, як правило, розділяє час).

Метою оцінки потенціалу ринку є характеристика ринкових можливостей як на макро-, так і на мікрорівні. Оцінка загального потенціалу ринку потрібна підприємствам для аналізу власних можливостей з метою орієнтації на свою частку у розподілі чи завоюванні ринку. Мікропотенціал підприємства - це його виробничі чи торгові потужності, максимально можливий обсяг виробництва, збуту або товарообороту.