До методів дослідження сакральної географії входять також і давні традиційні методи, і нові зі застосуванням сучасних технологій збирання й оброблення інформації; загальнонаукові, міжпредметні методи та методи, що використовуються в географічних науках, у тому числі й сакральній географії.
Бурхливий науково-технічний прогрес, стрімке поширення комп'ютерної техніки зумовлюють трансформацію, розвиток та удосконалення методів дослідження сакрально-територіальних систем, сакральних об'єктів, явищ і процесів, що в найближчій перспективі дасть змогу значно поліпшити якість таких досліджень. Наприклад, розвитку локальних геоінформаційних систем (ГІС) і застосуванню сучасних комп'ютерних технологій у сакрально-географічних дослідженнях сприятиме відкриття і повноцінне функціонування релігійних вузлів у всесвітній комп'ютерній пошуково-інформаційній системі Internet. Зокрема, за даними Агенції релігійної інформації, у квітні 1997 р. офіційно відкрився Ватиканський вузол у цій системі за адресою http://www.vatican.va. Зауважимо, що вперше ця комп'ютерна адреса з'явилася у всесвітній комп'ютерній мережі ще на початку 1995 p., але невдовзі було ухвалене рішення про її суттєве розширення. Згідно з інформацією прес-служби Ватикану, згаданий вузол містить сотні документів шістьма мовами: італійською, французькою, англійською, іспанською, німецькою та португальською.
Значний інтерес викликають навчально-дослідницькі інформаційно-дискусійні web-сторінки вищих навчальних закладів, зокрема такого типу, як web-сторінка комітету з вивчення релігії Гарвардського університету за адресою: http://www.fas. harvard.edu/~pluralism/
Наголосимо що в системі Internet існують українські web-сторінки. Так, Українська Греко-католицька церква має власну web-сторінку за адресою: http://www.ugkc.lviv.ua/.
У зв'язку з цим доходимо висновку: лише за умови глибокого всебічного оволодіння новими технічними, математичними і програмними засобами, створення повноцінних соціогеоінформаційних систем із сакрально-інформаційним блоком можна забезпечити адекватний сучасним потребам розвиток сакрально-географічних знань.
Сакральна географія — наука зовсім молода. Більшість сучасних учених, у тому числі В. Патійчук*161, вважають, що сакральна географія в Україні перебуває в зародковому стані. Це, звичайно, стосується й інших держав. Така ситуація пояснюється біполярним ставленням до релігії впродовж багатьох віків: її, з одного боку, сприймали як найпотаємніший, найсокровенніший, духовний, реально існуючий світ людини у взаємозв'язку з Богом, з іншого — як містику, шарлатанство, забобони тощо. Ось чому сакрально-географічні знання можна виявити у працях вчених різних епох, священних книгах, літературних, історичних і філософських творах, а формування географії релігії як самостійної галузі знань почалось недавно.
*161: {Патійчук В.О. Проблеми розвитку географії релігії // Проблеми географії України: Матеріали наук. конф., Львів, 25-27 жовт. 1994 р. – Львів: Львів держ. ун-т, 1994. – С. 133-134. }
Сучасні історичні розвідки О. Любіцевої, К. Мезенцева, С. Павлова засвідчують, що початок розвитку сакральної географії як окремого наукового напряму та перші розробки теоретико-методологічних положень цієї галузі знань можна віднести до XIX ст., коли вперше предметну сутність географічних досліджень релігії сформулював І. Кант. Філософ визначив її як взаємодію "релігія — зовнішнє середовище", вважаючи, що сакральна географія повинна вивчати окремі релігійні напрями в конкретних природних, соціально-культурних, етнічних, економічних умовах різних країн, вплив різних релігій на етнокультурні процеси в них і зворотний вплив зовнішніх умов на релігію у процесі її поширення. І. Кант наголошував на важливості "чистих" уявлень простору та часу і для географії релігії, і для інших наук*162.
*162: {Философский словарь. – С. 186-187. }
Суттєвим поштовхом для виникнення і формування сакральної географії як самостійної науки було зародження науки про релігію.
На думку професора Д. Шантепі де ля Соссей, наука про релігію почала самостійно розвиватися лише в останні десятиріччя XIX ст. завдяки таким факторам:
• релігія стала предметом філософського пізнання;
• розширився історичний світогляд;
• з'явився належний матеріал для розширення історичного кругозору в царині лінгвістики, філології, етнографії, міфології та фольклору.
Основним завданням науки про релігію в той період було вивчення різних релігій, їх суті і особливостей появи. Отже, науку про релігію розділяли на філософію й історію релігії. Хоч і в першому, і в другому випадках дослідження так чи інакше торкалися території (місця виникнення релігії, умов територіального поширення), серйозно сакральну географію почали сприймати зовсім недавно. Зокрема, 1967 р. була опублікована цікава праця відомого американського вченого Девіда Софера "Географія релігій".
Шмецький учений К. Ріттер запропонував власний підхід до вивчення сакральної сфери, який можна виразити короткою формулою "релігія — територія". Він стверджує: предмет географії релігії — це виявлення особливостей функціонування та взаємодії різних релігійних структур на конкретній території, вивчення їх трансформації у процесі розвитку. По суті, висувається питання про регіональну сакральну географію.
Важливим фактором розвитку сакральної географії став загальний розвиток соціальної географії. Саме в працях соціогеографів Б. Реклю, А. Гаттнера, А. Філіпсона акцентується на необхідності дослідження просторових процесів функціонування релігії. Отже, в працях Е. Реклю, на думку західних дослідників, були закладені "основи суспільно корисної (релевантної) географії"*163.
*163: {Джонсон Р. Дж. География и географы. — С. 224.}
Значний внесок у розвиток сакральної географії зробили вчені Росії до революційного перевороту 1917 р. (Наприклад, І. Покровський, В. Семенов, В. Кистяківський). В Україні сакрально-географічні дослідження пов'язані з ученими В. Кубійовичем, С. Рудницьким, Д. Антоновичем, А. Кримським та ін.
У сучасному світі спостерігається великий інтерес до сакрально-географічних знань, зокрема у найрозвинутіших державах. Величезна увага приділяється вивченню поширення релігій у світі, співіснуванню окремих церков на відносно невеликих територіях, прогнозу релігійної ситуації в світі на найближчу та віддаленішу перспективу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поступ сакральної географії у XXI ст.“ на сторінці 6. Приємного читання.
