Забезпечення захисту інформації

Соціальна географія

На сучасному етапі особливо актуальною проблемою стає забезпечення захисту інформації. її необхідно розв'язувати у таких напрямах:

• 1. Захист інформації, яку науковці використовують у процесі досліджень, а також захист результатів досліджень у вигляді інтелектуальної власності.

• 2. Захист інформації від руйнування і втрати у зв'язку з технологічними неполадками в комп'ютерних системах.

• 3. Захист інформації, яка стосується життєдіяльності особистості, груп людей або суспільства загалом і є конфіденційною, тобто такою, що може принести їм шкоду, коли стане легкодоступною для загалу.

• 4. Захист інформації, що висвітлює відкриття або є комерційною, технічною чи технологічною таємницею.

• 5. Захист інформації, яка є державною таємницею.

Розглянемо детальніше особливості захисту інформації за окремими напрямами.

Інформація, якою користуються вчені, у тому числі й соціогеограф, має бути достовірною, актуальною, вивіреною та непошкодженою, оскільки від цього залежать не лише результати наукових досліджень, а й практичні вирішення, що приймаються на її основі. У багатьох випадках ця інформація має конфіденційний характер (наприклад, коли вона стосується приватних відомостей про особу або призначена лише для службового користування). Тоді така інформація повинна мати належний захист.

Потреба в захисті інформації зростає, якщо доводиться працювати з великими інформаційними масивами. В такому випадку виникає проблема збереження даних від пошкоджень технічного характеру (наприклад, від перебоїв з електропостачанням) і суб'єктивного характеру (зокрема, випадкове стирання інформації, випадкове внесення змін, занесення вірусів), несанкціонованого втручання в базу даних (і випадкового, через некомпетентність, і цілеспрямованого, з метою пошкодити інформацію або скористатися нею) й електронного шпіонажу.

Захист інформації від руйнування і втрати у зв'язку з технологічними неполадками в комп'ютерних системах постійно перебувають у полі зору висококваліфікованих фахівців. Зазначимо, що сучасні обчислювальні системи відрізняються високою надійністю, однак в роботі комп'ютерних систем неодноразово спостерігалися різноманітні порушення. У зв'язку з цим з'явилися ідеї стосовно здійснення захисту інформації від руйнування і втрати не лише за допомогою засобів самих обчислювальних систем, а й додатковими технічними і системними засобами. Наприклад, були розроблені основи програмного методу захисту інформації у вигляді систем резервування. Дуже надійно резервування виробляється на носії, що не залежать від стану засобів зчитування, — це стрімери, CD та елементи флеш-пам'яті.

Основний метод передачі інформації на відстань — передача засобами Internet та Intranet. В Internet засоби захисту закладені з самого початку формування цієї мережі, але вони з кожним днем модифікуються і доповнюються новими. Класифікуються системи захисту за методом передачі на відстань інформації.

Сигнал, який передається несанкційовано, перехоплюється дуже просто, тому важливо організувати системний захист засобами кодування.

Отже, при збереженні інформації на перший план виходять не технічні, а системні засоби. До них можна віднести також спеціальну процедуру обмеження доступу до інформації або повний її перенос в організовані місця збереження (архіви, сховища й ін.).

Захист інформації, яка стосується життєдіяльності особистості, груп людей або суспільства загалом і є конфіденційною, тобто такою, що може принести їм шкоду, коли стане легкодоступною для загалу, — це, зазвичай, захист інформації від різних злочинців. У цій ситуації важливо не лише захистити інформацію, а й виявити злочинців, які крадуть інформацію з метою збагачення. Однак найголовніше завдання — попередження можливих злочинів.

Ці завдання надзвичайно складні хоча б тому, що несанкціонованим доступом до інформації та електронним шпіонажем займаються переважно висококваліфіковані спеціалісти, котрі працюють як приватні особи або за завданням різних фірм та установ. Наприклад, електронним шпіонажем займається Агентство національної безпеки США (АНБ), а також аналогічні органи Австралії, Канади, Нової Зеландії, Великобританії та багатьох інших країн. АНБ США здійснює це за допомогою програми "Проект Ешелон", у межах якої сканується весь потік інформації в Internet, фіксуються всі розмови по сотовому зв'язку, факси і міжнародні телефонні дзвінки.

Згідно з серією звітів, підготовлених дослідним відділом Європарламенту під назвою STOA (Scientific and Technological Option Assessment program — Програма оцінки можливостей науки і техніки), задіяне в "Проекті Ешелон" обладнання здатне за ЗО хв. опрацювати 1 млн повідомлень. Дослідники STOA засвідчили, що система, аналізуючи ключові слова, фільтрує перехоплені матеріали настільки скрупульозно, що з 1 млн лише десять повідомлень відправляються на детальний аналіз, який, очевидно, становить фільтрацію другого рівня. Внаслідок цього до аналітиків АНБ США потрапляє ще менша кількість повідомлень.

Відомо також, що для відфільтровування телефонних переговорів конкретних осіб у цій системі використовується технологія "відбитку голосу".

Багато міжнародних експертів вважають, що "Проект Ешелон" становить загрозу правам людини на недоторканість особистого життя. Тому Американський союз захисту громадянських свобод (ACLU — American Civil Liberties Union) надіслав до Комітету з урядової реформи петицію з проханням розпочати розслідування діяльності "Проекту Ешелон" з метою отримати впевненість, що ця програма реалізується відповідно до федеральних законів і Конституції СІЛА.

Дуже багато користувачів web-сайтами Internet не можуть захистити власне приватне життя чи службову діяльність, подорожуючи лабіринтами цієї мережі. Серед фірм, котрі стежать за подорожуючими, найвідоміші DoubleClick і RealNetworks. У дослідженнях Джорджтаунського університету, результати якого були опубліковані в червні 1999 p., описані понад 360 комерційних web-сайтів. При цьому виявлено, що дев'ять із десяти сайтів вимагають показати їм якусь інформацію особистого характеру (ім'я, адресу електронної пошти тощо). Однак лише третина із перевірених сайтів мала декларацію про захист таємниці приватного життя.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забезпечення захисту інформації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації
  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії