Місце соціальної географії в системі географічних наук

Соціальна географія

Соціальна географія входить до системи географічних наук. Що ж слід розуміти під системою географічних наук? Яке місце в цій системі належить соціальній географії?

На думку Е. Алаєва, під системою наук слід розуміти поєднання різних наукових дисциплін зі своїми особливими функціями, котрі водночас об'єднуються загальною функцією. Він стверджує, що всі географічні науки займаються пізнанням закономірностей розвитку геоверсуму (географічної оболонки) — некросфери, біосфери і соціосфери, тобто у них є загальний об'єкт дослідження, хоч кожна з наук відшуковує в цьому об'єкті власний компонент.

Однак, зазначає Б. Алаєв, цього недостатньо: окремі наукові дисципліни, які входять до однієї системи наук, повинні відповідати таким категоріям:

• 1. Об'єкт окремої науки не може нею вивчатись ізольовано, поза зв'язками з об'єктами інших окремих наук, що входять до цієї системи.

• 2. Усі окремі науки єдиної системи наук мають використовувати спільність деяких методологічних підходів.

• 3. Повинен існувати певний набір методологічних прийомів, спільних для всіх наук системи.

• 4. Усі окремі дисципліни системи наук мають спільну мову науки, єдину основу понятійно-термінологічного апарату.

• 5. Система наук повинна мати, крім часткових дисциплінарних результатів, загальну міждисциплінарну наукову продукцію конструктивного значення*34.

*34: {Там само. – С. 29.}

Отже, такі критерії у вигляді загальних методологічних підходів, як просторовість (територіальність, або геоторіальність), комплексність, конкретність і глобальність дають змогу віднести соціальну географію до географічних наук. Загальним для цієї системи наук є й екологічний підхід. Соціальна географія використовує картографічний метод як один з найважливіших. Е. Алаєв наголошує, що єдність методики і мови всіх географічних наук особливо наглядно втілюється в карті — спільному для всіх них методі опису об'єкта, збору, збереженню й аналізу інформації*35. Але соціальна географія є крім того суспільною наукою, отже, вона входить до системи суспільних наук, виконує характерні для цієї системи методи, зокрема соціальний, економічний та ін. Як й інші соціальні науки, вона за основу дослідження бере Людину, різні спільності людей, Суспільство, але обов'язкова у певній системі просторово-часового відліку.

*35: {Там само. – С. 30. }

Уяснення ролі та місця соціальної географії в структурі суспільної вимагає вивчення й оцінки існуючих класифікацій географічних наук. Тривалий час найвдалішим і найпослідовнішим вважалось структурне вичленування системи географічних наук, здійснене академіком С. Колесником. У скороченому варіанті його подають К. Д'яконов і М. Матрусов: "У системі географічних наук виділяється чотири групи наук: 1) природничі, або фізико-географічні; 2) суспільні географічні — історія географії, топоніміка та економічна географія; 3) картографічні; 4) об'єднані географічні дисципліни — краєзнавство тощо. Деякі з перелічених географічних дисциплін входять частково до систем інших наук (біологічних, геологічних, соціально-економічних і т. п.), оскільки між окремими науками не існує чітких меж"*36.

*36: {Д'яконов К. М., Матрусов М. Д. Географічна наука на сучасному етапі. — К.: Рад. шк., 1977. — С. 10.}

Спеціалізація і поглиблення географічних досліджень привели до подальшого наростання процесу диференціації в географії, взаємодії географічних та інших наук. Це сприяло становленню нових самостійних географічних наук і появі нових поглядів на класифікацію географічних наук. Зросла кількість самих таких класифікацій.

Відома низка класифікацій системи географічних наук здійснена в різний час різними вченими. Вони досліджуються, вивчаються іншими вченими, що в кінцевому підсумку приводить до появи нових класифікацій. На думку Я. Жупанського, "принципово важливих істотних відмінностей вони не мають. Так чи інакше, система географічних наук включає загальні, галузеві, міждисциплінарні науки, які в тій чи іншій мірі входять до чотирьох головних підсистем географії"*37. При цьому він посилається на С. Рудницького;*38 В. Жекуліна*39; О. Маринича*40.

*37: {Жупанський Я. І. Історія географії в Україні: Навч. посіб. — Львів: Світ, 1997. — С. 9.}

*38: {Рудницький С. Нинішня географія // Наук. додаток до журналу "Учитель". — Львів 1905. — С. 5.}

*39: {Жекулин В. С. Введение в географию. — Л., 1989. — С. 17—31}

*40: {Маринич О. Структура географічної науки та її сучасний стан в Україні // Укр. геогр. журн. — 1993. — № 1.}

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце соціальної географії в системі географічних наук“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук
  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії