Поступ сакральної географії у XXI ст.

Соціальна географія

Предмет сакральної географії — територіальна організація сакральної життєдіяльності людини, релігійної групи людей, країни, групи країн, світу та її вплив на територіальну організацію суспільства загалом в умовах співвідношення соціального сакрального простору й соціального сакрального часу з іншими соціальними просторами, часами та геопросторово-часовими координатами.

Як і будь-яка інша самостійна наука, сакральна географія виконує численні функції. Найважливіша з них — загальноосвітня. Сакральна географія допомагає зрозуміти особливості світогляду різних людей, спільностей, націй у різних державах і на основі цього формувати власний світогляд, створювати свою картину світу.

Отже, сакральна географія — самостійна галузь знань. Вона має власний об'єкт, аспект, мету, завдання дослідження, предмет вивчення, як кожна самостійна наука виконує низку функцій, необхідних і корисних для суспільства.

Водночас сакральна географія певною мірою є релігієзнавчою наукою, отже, входить і до системи релігіезнавчих наук, використовує характерні для цієї системи методи, зокрема етнологічний, психологічний. Основу її становить людина, різні спільності людей, суспільство та їх взаємозв'язок з Богом, Вищими Силами, але обов'язково в конкретній системі просторово-часового відліку та в умовах релігійного часу, релігійного простору.

Яке ж місце посідає сакральна географія в системі географічних наук?

Сучасні соціогеографи не мають однозначної відповіді на це запитання. Так, аналізуючи місце сакральної географії, О. Шаблій наголошує, що воно визначається її роллю у суспільстві, а також тим, що ця галузь науки перебуває на стику географії культури та сфери обслуговування і належить до найважливіших сфер духовної культури людства. Такий погляд, безсумнівно, заслуговує на увагу. С. Павлов, К. Мезенцев, О. Любіцева вважають, що географія релігій належить до соціально-географічних дисциплін і є розділом культури*160. Безумовно, сакральна географія — соціогеографічна дисципліна. Проте, враховуючи висвітлене нами співвідношення релігії та культури, а також інші погляди, доцільніше розглядати сакральну географію й географію культури як самостійні соціо-географічні науки.

*160: {Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – К.: Артек, 1998. }

Сакральна географія входить до складу соціальної географії, тобто е суспільною наукою. Тісні її зв'язки з усіма соціальними науками інтенсифікуються і зміцнюються завдяки соціальній доктрині церкви. Що ж мається на увазі під цією доктриною? Термін соціальна доктрина, запропонований Папою Пієм ХП, надійно закріпився і в богословському лексиконі, й сучасній науковій термінології, і в офіційних урядових документах, і в публіцистичних творах, і навіть у повсякденній мові. В центрі соціальної доктрини — концепція людської особи та гарантії її повноцінного розвитку (дотримання прав людини, поваги до її сакрального світу, а також розкриття і визнання призначення, унікальної цінності та гідності людини). Мається на увазі, що ця концепція може бути реалізована лише внаслідок турботи та відповідальності церкви за людину, довірену їй Богом. Соціальний вимір — специфічна риса більшості релігій світу. Хоча соціальна діяльність церкви коріниться в зародках самих релігій (зокрема, в християнстві вона випливає із спасенної та визвольної місії Ісуса Христа), її соціальна доктрина в сучасному розумінні сформувалася в XX ст. Як уже згадувалося, в наш час мають місце регіональні та конфесійні особливості соціальної доктрини церкви. Саме соціальна доктрина належить до найвагоміших факторів зміцнення позиції церкви в сучасному суспільстві, адже вона є однією з важливих точок стику релігії зі сучасною наукою та політикою.

Як тісно пов'язана соціогеографічна наука сакральна географія з усіма іншими соціально-географічними галузями знань? На нашу думку, передусім треба висвітлити зв'язки сакральної географії з географією діяльності населення. Особливо тісні зв'язки спостерігаються між сакральною географією і географією культури. Адже саме сакральне життя людини, суспільства сприяло в процесі життєдіяльності людства формуванню культури у вузькому та найширшому розумінні. Крім того, не менш важлива роль належить релігії в індивідуальному і суспільному здоров'ї, отже, простежуються взаємозв'язки сакральної географії з медичною географією, рекреаційною географією та ін. Практично кожна релігія володіє фактами чудотворного зцілення людей завдяки вірі, дає рекомендації стосовно поведінки людини у процесі життєдіяльності, становить джерело народних традицій тощо.

Тісні зв'язки сакральної географії з іншими соціально-географічними галузями знань, а також суспільними науками значною мірою зумовлюються тим, що як суспільна наука сакральна географія використовує властиві суспільним наукам методи, зокрема соціологічний, економічний та ін.

Міцні зв'язки сакральної географії зі соціально-географічними й іншими науками засвідчують її чітко визначене місце в системі наук. Простежується також надзвичайно сильний зв'язок сакральної географії з науками про релігію (наприклад, історією релігії, філософією релігії, соціологією релігії, психологією релігії). Подальший розвиток сакральної географії значно залежить від характеру її взаємозв'язків з релігієзнавством.

Сакральна географія пов'язана і з природничими науками, і з філософією. До суміжних їй дисциплін відносять, зокрема, екологію, соціальну психологію, територіальне планування. При цьому наголосимо на її унікальному внеску в теорію — розроблення "власної" проблеми: соціальний сакральний простір, соціальний сакральний час і сакральний світ людини, суспільства в умовах конкретних геопросторово-часових координат. Отже, подальший розвиток сакральної географії, її внесок у потреби практики прямо залежить від успіхів і досягнень в інших галузях знань. Сакральна географія у свою чергу виступає як стимулятор або важливий фактор розвитку інших наук.

Понятійно-термінологічний апарат сакральної географії формується сукупністю термінів, що відображають систему понять цієї галузі знань. Становлення і розвиток понятійно-термінологічного апарату сакральної географії вирізняється такими специфічними особливостями:

• 1. Філософський зміст релігії, її світоглядне значення сприяють використанню у понятійно-термінологічному апараті сакральної географії значної кількості філософських і загальнонаукових термінів, понять.

• 2. "Географічність" сакральної географії, тобто входження цієї галузі знань до системи географічних наук, детермінує використання в її межах понятійно-термінологічної системи "Географія".

• 3. Феноменальність релігії, її давність і планетарність зумовили найбільше розмаїття та багатство за кількістю, змістом і географічними ознаками понятійно-термінологічної системи "Релігія", що використовується як одна з найважливіших у сукупному понятійно-термінологічному апараті географії релігії.

• 4. Відносна "молодість" сакральної географії — причина того, що на сучасному етапі дуже важлива для цієї галузі знань понятійно-термінологічна система "Сакральна географія" перебуває на стадії становлення.

• 5. Наукова мова сакральної географії вирізняється наявністю у її складі значної кількості абстракцій, що характерно для всіх соціальних наук, до складу яких входить і ця самостійна галузь знань.

• 6. Понятійно-термінологічний апарат сакральної географії перебуває на стадії трансформації у зв'язку зі сучасними особливостями формування української термінології.

Аналіз усіх перелічених особливостей дає підставу дійти висновку: вони мали вплив не лише на численність і розмаїття термінів, а й на їх структуру, формування окремих понятійно-термінологічних систем сакральної географії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поступ сакральної географії у XXI ст.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.
  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії