Розвиток комп'ютерних технологій, інформатизація наукової діяльності — потужний фактор інтенсифікації та поглиблення регіональних соціально-географічних досліджень.
Наприкінці XX ст. з'явилася низка праць географів різних країн світу, присвячена особливостям застосування комп'ютерних технологій у географічних дослідженнях. Більшість таких праць належить вченим англомовного світу, а першість у застосуванні комп'ютерних технологій у географічних дослідженнях належить американським ученим.
Зазначимо, що під сучасними комп'ютерними технологіями розуміють використання в сукупності інформаційної інфраструктури, яка формується засобами обчислювальної техніки (самою комп'ютерною технікою, засобами зв'язку, комп'ютерною периферією та ін.), міжнародної інформаційної системи Internet і комп'ютерного програмного забезпечення для отримання, збереження інформації, здійснення її обробки.
Величезна роль у впровадженні комп'ютерних технологій у географічні, в тому числі соціально-географічні дослідження, у постсоціалістичних країнах належить праці І. Портянського "Комп'ютерний арсенал географії"*171. На думку вченого, найдоцільніший шлях створення систем автоматизації географічних досліджень — це острівна автоматизація, яка ґрунтується на обов'язковому дотриманні загальносистемних принципів, що забезпечують можливість спільного функціонування автономно створюваних засобів. Найважливіші з цих принципів:
*171: {Портянский И. А. Компьютерный арсенал географии. М.: Мысль,1989.}
• ерготичність — можливість для людини виконувати активну роль у всіх основних компонентах системи;
• модульність — реалізація програмного забезпечення системи у вигляді мінімальних, функціонально незалежних одиниць (модулів);
• мультиінформаційність — здатність системи сприймати вхідну інформацію незалежно від форми її подання (алфавітно-цифрова, графічна, картографічна та ін.);
• еволюційність — можливість розвитку системи і в кількісному, і в якісному відношеннях внаслідок введення нових програмних засобів;
• декомпозиційність — можливість використання окремих компонентів системи в автономному режимі*172.
*172: {Там само. – С. 23. }
В незалежній Україні впровадження комп'ютерних технологій у географічні, в тому числі соціально-географічні дослідження, активізувалося у зв'язку з розробленням низки нормативно-законодавчих актів. Наведемо найголовніші з них:
• 1. Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ встановив загальні правові основи отримання, використання, поширення та зберігання інформації, закріпив право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, визначив статус учасників інформаційних відносин. Він регулює доступ до інформації, забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації, встановлює основні принципи інформаційних відносин (гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об'єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність отримання, використання, поширення та зберігання інформації), визначає головні напрями і способи державної інформаційної політики (забезпечення доступу громадян до інформації; створення національних систем і мереж інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів; створення загальної системи охорони інформації; сприяння міжнародній співпраці в галузі інформації, гарантування інформаційного суверенітету України). На основі цього Закону створюються інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних.
• 2. Закон України "Про національну програму інформатизації." від 4 лютого 1998 р. М 74/98-ВР, деталізуючи Закон України "Про інформацію", визначає стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної й іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.
• 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1998 р. № 224 "Про містобудівний кадастр населених пунктів" окреслює основи побудови системи даних про населені пункти, їх функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні й інженерно-геологічні умови. У Постанові зазначається: дані містобудівного кадастру використовуються суб'єктами містобудування при розв'язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів; розміщення, проектування, будівництва й реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення; охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень; створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури; регулювання земельних відносин на відповідних територіях; визначення зон економічної оцінки територій, обґрунтування розмірів оподаткування та вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов; обліку власників та користувачів будинків і споруд; контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації й інших питань.
Постанова визначає, що містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт і охоплює текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про межі та площі населеного пункту, його адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок, їх правовий режим, якість; належність до відповідальних функціональних зон окремих територій і земельних ділянок, їх сучасне використання, стан забудови, інженерного забезпечення й озеленення, перспективне містобудівне призначення; соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту; будинки і споруди, їх правовий режим, технічний стан, архітектурну й історико-культурну цінність; екологічні й інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень,
• 4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" передбачає:
– забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб'єктів господарської діяльності, їх державного обліку в межах інформаційного простору України;
– здійснення спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються лід час створення суб'єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень“ на сторінці 1. Приємного читання.
