Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

Соціальна географія

Визначення окремої наукової галузі знань як самостійної вимагає існування в складі її теоретичної основи чіткого визначення об'єкта, аспекту, методу, цілі та предмета дослідження. На це звертають увагу вітчизняні вчені-географи, котрі зробили вагомий внесок у розвиток теорії географії (зокрема, О. Шаблій, М. Пістун, Я. Олійник, А. Степаненко), зарубіжні (наприклад, Б. Алаєв). Так, М. Пістун наголошує: теорія кожної науки ґрунтується насамперед "на уніфікованому розумінні таких категорій, як об'єкт і предмет вивчення"*14. Вчений аргументує питання такими доводами: "Нечіткість у цьому питанні може зумовити безперспективність окремих її напрямів, дублювання досліджень з дослідженнями суміжних наук, суб'єктивність в класифікації знань, а також недоліки в структурі й організації процесу навчання"*15.

*14: {Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посіб.: — К.: Вища шк., 1996. — С. 24.}

*15: {Там само. }

У надзвичайно важливій (з погляду розвитку соціальної географії) праці "Вступ до соціальної географії" Я. Олійник і А. Степаненко зазначають: "Сутнісна сторона в обґрунтуванні наукового статусу соціальної географії (так само, як і будь-якої іншої науки) лежить у розрізненні її об'єкта і предмета"*16.

*16: {Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії. — К.: Т-во "Знання", К00, 2000. — С. 15.}

Під об'єктом дослідження слід розуміти те, що вивчає галузь науки, яке об'єктивне матеріальне явище або категорію духовного порядку дослідник уявляє "як конкретну сукупність незалежних від нього явищ, що підлягають вивченню"*17.

*17: {Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. — С. 11.}

Я. Олійник та А. Степаненко наголошують: "Об'єктом дослідження соціальної географії виступає суспільство в територіальному вимірі і соціальному просторі"*18. При цьому "потрібно розрізняти просторову організацію суспільства як інтегрованого цілого і просторову організацію його складових частин — населення, соціальної інфраструктури" регіональних соціальних систем тощо", "територіальна організація суспільного життя завжди має на собі відбиток соціальної диференціації в просторі"*19. На думку цих вчених, соціальний простір виступає атрибутного формою існування і розвитку соціально організованого суспільства, виражає співіснування та взаємодію різних сторін і моментів соціального буття, а також характеризує протяжність, щільність та структуру суспільної форми руху матерії. Вони наголошують на необхідності врахування того, що соціальний простір — це соціально освоєна частина природного простору як середовища проживання людей, просторово-територіальний аспект життєдіяльності суспільства і предметного світу людини, характеристика соціальної структури суспільства з погляду "розміщення" соціальних груп, прошарків, "простору" (умов, можливостей) їх розвитку. Я. Олійник та А. Степаненко міркують так: "Соціальний простір відображає структуру життєдіяльності суспільства і виражається в способах розселення і типах поселення людей. Із соціальним простором тісно пов'язаний соціальний час як одна із форм існування суспільства, функціонування якого протікає в часі, невіддільне від нього. З одного боку, соціальний час є часовим простором людської діяльності, з іншого — її мірою. Він характеризує також послідовність різних видів діяльності. Соціальний час — специфічна характеристика часу, в якому існує і розвивається суспільство, соціальні спільності, індивіди. Властивості й протікання соціального часу залежать від форм життєдіяльності людей і характеризуються своїми ритмами, циклічністю, темпами протікання, а також ставленням людей до самого соціального часу"*20.

*18: {Олійник Я. В., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії. — С. 17. "Там само. — С. 17.}

*19: {Там само. }

*20: {Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до соціальної географії. — С. 17.}

Аналізуючи визначення об'єкта дослідження соціальної географії, дане Я. Олійником та А. Степаненком, переконуємося, що воно дуже узагальнене, якоюсь мірою розмите і в окремих частинах стосується більше об'єкта вивчення суспільної географії, а не соціальної. Очевидно, усвідомлюючи це, вони намагаються конкретизувати окреслення об'єкта дослідження соціальної географії такими доповненнями: "Соціальна географія вивчає всю сукупність проблем соціального розвитку в їх регіональному виразі, включаючи територіальну організацію соціального життя, властивості й особливості способу життя, різноманітні структури населення. У дослідженнях соціальної географії особливе місце належить просторовим суспільним системам, під якими розуміють просторово-часові частини антропосфери, в яких взаємопов'язано і взаємообумовлено поєднуються всі форми життєдіяльності суспільства. Дослідження регіональних особливостей соціальних явищ і процесів не може бути досить глибоким без залучення матеріалів, що характеризують природу, економіку і демографічну ситуацію регіонів"*21.

*21: {Там само. — С. 20.}

Аналіз цих суджень викликає низку запитань. Найголовніші з них: про об'єкт якої науки йдеться — соціальної географії, регіональної соціальної географії чи суспільної географії? Отже" визначення об'єкта соціальної географії та регіональної соціальної географії вимагає уточнення.

Зазначаючи надзвичайну складність об'єкта вивчення географії, М. Пістун пропонує з метою наукового пізнання вивчати його нарізних рівнях: глобальному (планетарному), регіональному (територіальному) і локальному (елементарному)*22.

*22: {Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. — С. 24.}

Дещо по-іншому підходить до врахування складності об'єкта дослідження географи О. Шаблій. На його думку, необхідно розрізняти загальний (онтологічний) і конкретні об'єкти дослідження. В суспільній географії загальним об'єктом "вважається людське суспільство в цілому чи окремі його частини — населення (народонаселення), господарство (як єдність сфер виробництва і послуг), соціальна сфера тощо"*23.

*23: {Шаблій О, І. Суспільна географія: теорія, історія, країнознавчі студії. — С. 34.}

Поділяючи погляди О. Шаблія, ми вважаємо: необхідно розглядати головний, центральний або загальний об'єкт соціальної географії, який виокремлюється із загального об'єкта суспільної географії. Наприклад, таким загальним об'єктом соціальної географії є, як і в суспільній географії, Людина, Суспільство, але соціальна географія вивчає дещо інший аспект названого об'єкта, ніж суспільна географія. Впродовж тривалого часу географічні науки не приділяли належної уваги вивченню Людини. Географія вникала в проблеми територіально-природних і територіально-виробничих комплексів. Людина ж перебувала ніби за штучно створеною перегородкою. Така позиція сприяла виникненню різних негативних моментів. Зокрема, К. Іваничка наголошував, що "відсутність комплексності в методиці вивчення людини, її творчих здібностей, призводять до помилок в теорії. Внаслідок цього відкривається шлях до поширення детермінізму, оскільки штучно створені категорії, які поширюються на різні сфери людської діяльності, не дають змоги вивчити правильне співвідношення між силами природи і людськими устремліннями, між відхиленнями у співвідношенні руйнівних і творчих процесів у історії людства і середовища його життєдіяльності. Такий підхід не дає змоги правильно розуміти рушійні сили розвитку людини"*24. На думку цього вченого, зниження ролі Людини у формуванні ландшафту й інших структур — це соціальна помилка, яка унеможливлює розуміння зв'язку між індивідуумами та суспільством. Безумовно, ця помилка випливає із нехтування законом обов'язкової різноманітності. К. Іваничка акцентує і на тому, що відповідно до детерміністської концепції людям приписується роль маріонеток. Саме тому вони діють за попереднім сценарієм. Це якоюсь мірою зумовлене недостатньо комплексним сприйняттям Людини, що є викликом існуванню Людства*25.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії
  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії