Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

Соціальна географія

У XXI ст. особливо інтенсифікується вдосконалення та збагачення новими термінами і поняттями понятійно-термінологічного апарату соціальної географії та регіональної соціальної географії. Воно відбуватиметься в кількох напрямах:

• 1. У першій половині XXI ст. низка досліджень у царині згаданих галузей знань здійснюватиметься традиційно. Отже, і збагачення понятійно-термінологічного апарату відбуватиметься традиційно: створення нових понять і термінів у процесі отримання нових знань про досліджувані соціальні об'єкти, процеси і явища в умовах переважного застосування традиційних методів дослідження. Розвиватимуться понятійно-термінологічні системи, що використовуються в соціальній географії та регіональній соціальній географії і є вже практично сформованими. Серед таких систем — ті, про які вже згадувалося в попередніх розділах посібника: понятійно-термінологічна система "Соціальна географія", "Регіональна соціальна географія", "Соціальні об'єкти", "Соціальні відношення", "Соціальні процеси", "Сакральна географія", "Релігія", "Медична географія", "Географія культури", "Культура" та ін.

• 2. Понятійно-термінологічний апарат соціальної географії і регіональної соціальної географії отримає новий якісний зміст внаслідок соціогеографічних досліджень у межах нової парадигми XXI ст. На основі таких досліджень сформуються нові понятійно-термінологічні системи, наприклад, "Соціальні поля регіональних суспільних систем", "Регіональні соціальні простори", "Регіональні соціальні часи"" "Інформаційне поле".

• 3. Нові терміни та поняття у межах соціогеографічних наук виникатимуть внаслідок відкриття нових соціальних законів і формування нових концепцій, на основі чого будуть створені такі нові понятійно-термінологічні системи, як "Соціальні моделі розвитку регіональних суспільних систем" та ін.

• 4. Відбудеться "вибухоподібний", дотепер ще непередбачуваний, поділ у точках біфуркації (лат. bifurcus — двозубий, роздвоєний) галузей соціальної географії на всіх ієрархічних рівнях (глобальному, національному, регіональному), утворяться нові галузі соціогеографічних знань, що вимагатимуть опису за допомогою нових понятійно-термінологічних систем.

• 5. Отримає розвиток віртуалістика — наука, яка займатиметься вивченням основ віртуальних галузей знань. Оскільки мета цієї науки — розроблення теоретичних основ усвідомлення людиною і людством шляхів реалізації віртуальних комунікаційних задумів і намірів, то їх досягнення стане можливим лише після створення відповідного понятійно-термінологічного апарату. У зв'язку з тим, що віртуалістика розроблятиме основи віртуальних соціально-географічних знань, вона, безумовно, збагатить понятійно-термінологічний апарат соціальної географії, регіональної соціальної географії.

• 6. Понятійно-термінологічний апарат соціальної географії і регіональної соціальної географії розвиватиметься в процесі подальшого розгортання досліджень у межах:

• 6.1. Реальної віртуальної соціальної географії та реальної віртуальної регіональної соціальної географії. У дослідженнях названих видів соціогеографічних галузей знань використовують нові поняття, зокрема поняття "соціальна дія інформаційних технологій" (Social impact of ІСТ), його зміст трактується як дія інформаційних технологій на суспільство: працю і зайнятість, економіку, сфери освіти та культури, соціальну структуру, дім і родину, на повсякденне життя загалом.

• 6.2. Штучної віртуальної соціальної географії у межах сучасних комп'ютерних технологій штучної віртуальної регіональної соціальної географії. Достатньо зазначити, що у межах цих видів галузей соціогеографічних знань уже оперують поняттями, наприклад, "телекомунікації" (Telecommunications), під якими розуміють процес дистанційного передавання даних на засадах інформаційних технологій та ін.

• 6.3. Комп'ютерної технологічної віртуальної соціальної географії та комп'ютерної технологічної віртуальної регіональної соціальної географії. У межах згаданих видів соціогеографічних наук нові терміни та поняття використовуються чи не найширше. Розкриємо зміст найуживаніших з них:

  – телеконференція (Teleconference) — вид заходу, в якому групова комунікація здійснюється між територіально розподіленими учасниками за допомогою технічних засобів (наприклад, телефонна конференція, аудіоконференція, чат, поштові конференції, відеоконференції тощо).

  – телематика (Telematics) — це, по-перше, застосування інформаційних технологій для надання послуг, які задовольняють інформаційні потреби користувача; по-друге — об'єднання телебачення з комп'ютерними пристроями для інтегрування обробки і передання інформації.

  – телемедицина (Telemedicine) — напрям у медицині, заснований на використанні телекомунікацій для адресного обміну медичною інформацією між спеціалістами з метою підвищення якості та доступності діагностики і лікування; обов'язкова умова адекватного обміну медичною інформацією — узгоджена підготовка медичних даних і знань для передання їх каналами зв'язку.

  – телепослуга (Teleservice). Телемедицина трактується і як сукупність послуг, що надаються дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

  – телеробота (Teleworking) — діяльність, що реалізується з використанням інформаційно-комунікаційної інфраструктури, у місці, віддаленому від місця використання результатів цієї роботи;

  – узагальнення інформації (Information generalisation) — перетворення інформації про існування розмаїття простих поодиноких подій в інформацію, наявність певної події вищого рівня, куди ці поодинокі події входять як окремі її елементи;

  – універсальна послуга (Universal Service) — забезпечення загального доступу до інформаційно-комунікаційної інфраструктури за прийнятною ціною державними або приватними операторами незалежно від географічного місцеперебування користувача.

  – фірмова структура ринку інформації й інформаційних послуг — мережа організацій, які накопичують, переробляють і реалізують інформацію. Фірмову структуру ринку формують: автори баз даних; фірми-власники інформаційних систем; фірми-власники засобів комунікації; консультаційно-дослідницькі фірми та внутрішньо-фірмові інформаційні служби; кінцеві користувачі інформації;

  – цифрова економіка (Digital economy) — економіка, яка здійснюється за допомогою цифрових телекомунікацій;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.
  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії