Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

Соціальна географія

Кожна з наук виконує низку функцій. Всі науки мають аналогічні чи подібні функції і специфічні функції, які виконують саме ті, а не інші галузі знань. У складі першої групи функцій (аналогічні або подібні функції) соціальна географія і регіональна соціальна географія виконують чимало таких функцій. До найважливіших у названій групі належить загальноосвітня функція. Освоєння знань соціальної географії та регіональної соціальної географії населенням підвищує його освітній рівень.

Другою функцією у складі аналогічних або подібних функцій є світоглядна функція. І соціальна географія, і регіональна соціальна географія за допомогою власної основи знань допомагають зрозуміти особливості світогляду різних людей, спільностей, націй у різних державах і на основі цього формувати власний світогляд, створювати свою картину світу. Світоглядна функція дає змогу не лише побудувати свою картину світу, а й зрозуміти, у чому полягає сенс Людського життя, перебування Людини у Світі.

До надзвичайно важливих у цій групі функцій належить виховна функція. Оволодіваючи соціально-географічними знаннями, людина може свідомо регулювати свої відносини з людьми різних соціальних груп, розвивати у собі толерантність, терпимість, уміння поважати інші погляди тощо.

Регіональна соціальна географія виконує такі, властиві лише цій галузі знань, функції:

• 1. Інтегративну, Суть її полягає в об'єднанні людей за допомогою соціально-географічних знань регіональної соціальної географії при усвідомленні особливостей зв'язків між ними в умовах регіонального соціального простору і часу та реальних геопросторово-часових координат.

• 2. Комунікативну, яка виражає, завдяки регіонально-соціально-географічним знанням, підвищену можливість й особливості спілкування людини на локальному рівні, враховуючи різні зрізи соціального простору та часу в конкретному регіоні, конкретних геопросторово-часових координатах.

• 3. Регулятивну, що забезпечує поведінку людини за наперед визначеною схемою (наприклад, знання регіональних особливостей культових обрядів, норм, вимог дає змогу людині краще орієнтуватися в сакральному соціальному просторі регіону).

• 4. Адаптивну, або захисну. Вона допомагає людям, котрі володіють регіонально-соціально-географічними знаннями, легше пристосуватися до інтегрального та видового соціального простору та часу, в якому вони здійснюють життєдіяльність.

І соціальна географія, і регіональна географія розвиваються, збагачують свій зміст, диверсифікують структуру. Це в свою чергу сприяє диверсифікації функцій, що вони виконують.

Передбачення подальшого розвитку названих галузей знань, прогноз появи нових функцій залежить від підходів до вивчення соціальної географії та регіональної соціальної географії. В сучасних наукових школах сформувалася низка підходів: історичний, генетичний, проблемний тощо.

На проблемному підході як найважливішому в сучасних умовах акцентував О. Шаблій, вирізняючи його з-поміж інших. Таку позицію він аргументує тим, що сучасний, за його висловом, "доленосний" період "вирізняється передусім теоретизацією географії загалом, її гуманізацією і екологізацією зокрема. Суттєво змінюються форма і зміст наукових проблем внаслідок впровадження нових методів дослідження, особливо ГІС-технологій з використанням математичних методів і моделей, а також одержання нової інформації шляхом використання дистанційних засобів та зі світової мережі Інтернет тощо"*63.

*63: {Шаблій О, І. Суспільна географія: теорія, історія, країнознавчі студії. — С. 7}

На думку О. Шаблія, трансформація українського суспільства "вимагає переглянути теорію його геопросторової організації в цілому, а також його складових аспектів — демографічних, соціальних, екологічних, духовних та економічних"*64, а це пов'язане з розв'язанням комплексу надзвичайно складних і різноманітних проблем.

*64: {Там само. – С. 7. }

У суспільній географії вчений вважає найважливішим подолання таких недоліків у розвитку цієї царини знань, як описовість, індиферентність до науково-теоретичних пошуків, апологетизм (оправдання глибоких територіальних диспропорцій, будівництва гнилих морів, розміщення у давньоосвоєних регіонах України підприємств-гігантів, у тому числі АЕС), втрата прогностичної функції науки та ін.*65.

*65: {Там само. – С. 8. }

О. Шаблій зробив детальний аналіз проблем розвитку суспільної географії в розрізі таких груп проблем: методологічні (уточнення онтологічного та гносеологічного об'єктів пізнання, глибше дослідження простору і часу, пошук істинності суспільно-географічних знань), метатеоретичні (проблеми предмета і конкретних об'єктів дослідження, проблеми змісту, компонентної структури і зв'язків з іншими сферами наукового знання), власне теоретичні (проблеми термінів, понять і категорій, понятійно-термінологічних систем, наукових ідей, гіпотез і принципів, законів і закономірностей, концепцій і теорій тощо), методичні (проблеми системи методів), конструктивні чи прикладні (використання принципів, положень, теоретичних, методичних засобів суспільної географії у різних сферах людської діяльності). При цьому він наголошує на важливих проблемах географічного українознавства, тобто проблемах історії географії України й української географії, її місця у контексті розвитку світової та європейської суспільної географії, актуальні міждисциплінарні й внутрішньодиспиплінарні проблеми — українського етно- і націогенезу, вичерпності працересурсного потенціалу України, геополітичного, геоекономічного потенціалу та ролі України у контексті світових і євразійських реалій, структури національного комплексу України, його геопросторової регіоналізації та ін.*66.

*66: {Там само. – С. 8-11. }

Отже, окреслені особливості застосування проблемного підходу до вивчення суспільної географії — особливості застосування проблемного підходу і для соціальної географії, і для регіональної соціальної географії, які загальні для обох галузей знань у межах суспільної географії. Однак кожна з названих галузей знань характеризується власними особливостями застосування проблемного підходу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції соціальної географії та підходи до її вивчення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення
  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії