Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

Соціальна географія

На сучасному етапі інтенсивно формується понятійно-термінологічний апарат соціальної географії та регіональної соціальної географії. Значний внесок у його розвиток зробили вже згадувані сучасні українські географи О. Шаблій, Ф. Заставний, М. Пістун, Я. Олійник та ін.

Під понятійно-термінологічним апаратом розуміють наукову мову тієї чи іншої галузі знань. Замість терміна понятійно-термінологічний апарат як рівноцінний вживають термінологічна система або термінологія, розуміючи під ними сукупність термінів певної галузі знань науки (виробництва, техніки, мистецтва тощо), пов'язаних з відповідною системою понять.

Термін (лат. terminus — кордон, межа, кінець) — слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі, науки, техніки, суспільного життя тощо. У межах системи понять тієї чи іншої науки терміни повинні бути однозначними, стилістично нейтральними. Терміни створюються внаслідок термінологізації слів загальнонародної мови, запозичення або калькування іншомовних слів. Терміни підлягають словотворним, граматичним і фонетичним правилам кожної конкретної мови.

Поняття — форма мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ реальності, загальні взаємозв'язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак. Утворення поняття — складний процес, в якому застосовують порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізацію, узагальнення й умовисновки. В мові поняття виражається словом, здебільшого іменником у називному відмінку, або словосполученням. Ознаки, що входять у поняття, становлять його зміст. Предмети, яким притаманні ознаки, відображені в змісті поняття, утворюють його обсяг. Поняття, відображаючи сутність, поглиблюють знання людини про навколишню дійсність.

Отже, під понятійно-термінологічним апаратом соціальної географи розуміють сукупність термінів, які відображають системи понять цієї галузі знань. Багатство і обширність понятійно-термінологічного апарату конкретної галузі знань є, по суті, відображенням її рівня розвитку. З розвитком науки її мова змінюється, удосконалюється, збагачується. Тобто розвиток наукового знання зумовлює тривалий і складний процес зміни понятійно-термінологічного апарату будь-якої конкретної галузі науки, удосконалення її всієї концептуальної системи. Все це не менше стосується і соціальної географії.

Формування понятійно-термінологічного апарату соціальної географії має такі специфічні особливості:

• 1. Світоглядне значення соціальної географії сприяє використанню у її понятійно-термінологічному апараті значної кількості філософських і загальнонаукових термінів і понять.

• 2. "Географічність" соціальної географії, тобто входження цієї галузі знань до системи географічних наук, детермінує використання в її межах понятійно-термінологічної системи "Географія".

• 3. Розвиток соціальної географії на стику географії та соціології зумовлює вживання в її межах понятійно-термінологічної системи "Соціологія".

• 4. Диверсикованість процесу соціалізації та галузева структура соціальної географії визначає необхідність використання у складі понятійно-термінологічного апарату соціальної географії таких понятійно-термінологічних систем, як "Людська діяльність", "Релігія", "Культура", "Освіта", "Наука" та ін.

• 5. Відносна молодість соціальної географії та регіональної соціальної географії є причиною того, що в наш час найважливіші для цих галузей знань понятійно-термінологічні системи "Соціальна географія" і "Регіональна соціальна географія" перебувають на стадії становлення.

• 6. Наукова мова соціальної географії вирізняється наявністю у її складі значної кількості абстракцій, що характерно для всіх соціальних наук, до складу яких, як відомо, входить і ця самостійна галузь знань.

• 7. Понятійно-термінологічний апарат соціальної географії і регіональної соціальної географії перебуває на стадії трансформації у зв'язку зі сучасними особливостями формування української термінології.

Нагадаємо, що існують й інші особливості формування понятійно-термінологічного апарату соціальної географії, пов'язані з історією розвитку, суспільства, науки загалом, а також самої соціальної географії. Аналіз усіх перелічених особливостей дає підставу дійти висновку, що вони мали вплив не лише на численність і різноманіття термінів, а й на їх структуру, формування окремих понятійно-термінологічних систем соціальної географії.

Мета розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії та регіональної соціальної географії — це таке збагачення наукової мови цих галузей знань і такий рівень розвитку їх понятійно-термінологічних систем, за допомогою яких можна було б адекватно відображати рівень розвитку об'єкта й особливості удосконалення предмета названих складових суспільної географії.

Як уже згадувалося, у соціальній географії застосовують велику кількість філософських і загальнонаукових термінів, понять. Загальнонауковий термін наука, зокрема, використовують для позначення цієї галузі знань. Серед філософських термінів — буття, відображення, символ, суспільство та ін.

Однією з форм втілення науки є наукові школи, функціонування яких передбачає боротьбу думок, творчі дискусії та критику. Наукові школи почали виникати та формуватися і в соціальній географії. Вагомий науковий доробок у царині цієї галузі знань мають представники Львівської школи О. Шаблій, Ф. Заставний, М. Книш, С. Кузик, М. Влах, І. Гудзеляк, І. Ровенчак, В. Грицевич, В. Отецький, О. Вісьтак та ін. Внаслідок діяльності таких шкіл викристалізовується істина: наука — це спосіб встановлення й усвідомлення істини. Соціальна географія — один із способів встановлення істини, тому загальнонаукові терміни істина, істинність,реальність часто фігурують у процесі вивчення її об'єкта, характеристики предмета.

Критерієм істини в науці виступає практика в усіх її компонентах (експеримент, сакральна і соціальна діяльність, внутрішній досвід пізнання тощо). Безумовно, названі загальнонаукові терміни використовуються і в соціально-географічних дослідженнях.

Основну структурну одиницю наукового знання становить теорія. Соціальна географія має власну теорію, свою теоретичну основу, завдяки якій систематизується експериментальний матеріал, організовуються науково-дослідні пошуки, дається опис, пояснення, передбачення фактів, орієнтація практичної діяльності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії
  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії