В межах географії культури слід розглянути всі підходи до вивчення сфери культури. Різні вчені неоднозначно трактують зміст понять "сфера культури", "культура" й інші дотичні до цих понять терміни. Це, з одного боку, зумовлене тим, що наука "географія культури" перебуває в стадії становлення, з іншого — сфера культури і сама культура — це складні системні утворення, а тому поняття, які розкривають їх зміст, зазвичай багатозмістовні.
О. Топчієв зазначає: "Суспільство і особистість завжди були полюсами цивілізації, і культура була посередником між ними: перехід від індивідуальності до людини як соціального суб'єкта і далі — до суспільства". Далі він наголошує: "Культура зароджується в точках перетину особистості й суспільства, індивіда й соціальних груп"*156.
*156: {Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт, 2001. — С. 330.}
Безумовно, географія культури повинна виробити власні підходи до вивчення свого об'єкта.
При визначенні предмета й об'єкта дослідження географії культури необхідно також зупинитися на доказах географічності сфери культури, що виявляється у таких аспектах:
• розмаїття культурних традицій населення у різних геопросторово-часових координатах;
• існування геопросторових монофункціональних і багатофункціональних "фокусів" ("ядер") культури;
• розвиток інфраструктури культури (театрів, клубів, кінотеатрів, бібліотек тощо), яка забезпечує культурні потреби населення;
• залежність територіальної диференціації сфери культури від геопросторових відмінностей у демографічній і природно-географічній ситуації.
Об'єкт вивчення географи діяльності — людина, її поведінка у сфері культури в культурному часі та культурному просторі у конкретних геопросторово-часових координатах і геопросторові форми систем об'єктів, що забезпечують культурні потреби населення.
Аспект дослідження цієї науки становлять територіальні особливості розвитку і функціонування об'єкта географії культури, а також територіальна організація сфери культури в умовах інтегрального суспільного простору й інтегрального суспільного часу, що накладаються на конкретні геопросторово-часові координати.
Найважливіший метод дослідження в географії культури — геометод, а також низка методів, які використовуються в інших географічних науках (зокрема, картографічні, моделювання, статистичні, соціологічні).
Метою дослідження географії культури є виявлення територіальних закономірностей та особливостей територіальної організації сфери культури як комплексу явищ, процесів і об'єктів. Досягнення цієї мети вимагає розв'язання таких завдань:
• виявити причини і фактори розвитку сфери культури в межах конкретної держави і світі загалом;
• з'ясувати закономірності розподілу споруд, в яких здійснюються ті чи інші види культурних послуг по території;
• вивчити вплив функціонування видів об'єктів сфери культури у конкретних геопросторово-часових координатах на спосіб життя різних соціальних верств населення;
• визначити особливості поведінки людей в умовах отримання культурних послуг;
• дослідити вплив культури на формування суспільного розуму та суспільного інтелекту на конкретній території;
• вивчити роль культури у конкретних геопросторово-часових координатах у формуванні динаміки соціальних процесів;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрями перспективного розвитку географії культури“ на сторінці 1. Приємного читання.
