Напрями перспективного розвитку географії культури

Соціальна географія

В межах географії культури слід розглянути всі підходи до вивчення сфери культури. Різні вчені неоднозначно трактують зміст понять "сфера культури", "культура" й інші дотичні до цих понять терміни. Це, з одного боку, зумовлене тим, що наука "географія культури" перебуває в стадії становлення, з іншого — сфера культури і сама культура — це складні системні утворення, а тому поняття, які розкривають їх зміст, зазвичай багатозмістовні.

О. Топчієв зазначає: "Суспільство і особистість завжди були полюсами цивілізації, і культура була посередником між ними: перехід від індивідуальності до людини як соціального суб'єкта і далі — до суспільства". Далі він наголошує: "Культура зароджується в точках перетину особистості й суспільства, індивіда й соціальних груп"*156.

*156: {Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт, 2001. — С. 330.}

Безумовно, географія культури повинна виробити власні підходи до вивчення свого об'єкта.

При визначенні предмета й об'єкта дослідження географії культури необхідно також зупинитися на доказах географічності сфери культури, що виявляється у таких аспектах:

• розмаїття культурних традицій населення у різних геопросторово-часових координатах;

• існування геопросторових монофункціональних і багатофункціональних "фокусів" ("ядер") культури;

• розвиток інфраструктури культури (театрів, клубів, кінотеатрів, бібліотек тощо), яка забезпечує культурні потреби населення;

• залежність територіальної диференціації сфери культури від геопросторових відмінностей у демографічній і природно-географічній ситуації.

Об'єкт вивчення географи діяльності — людина, її поведінка у сфері культури в культурному часі та культурному просторі у конкретних геопросторово-часових координатах і геопросторові форми систем об'єктів, що забезпечують культурні потреби населення.

Аспект дослідження цієї науки становлять територіальні особливості розвитку і функціонування об'єкта географії культури, а також територіальна організація сфери культури в умовах інтегрального суспільного простору й інтегрального суспільного часу, що накладаються на конкретні геопросторово-часові координати.

Найважливіший метод дослідження в географії культури — геометод, а також низка методів, які використовуються в інших географічних науках (зокрема, картографічні, моделювання, статистичні, соціологічні).

Метою дослідження географії культури є виявлення територіальних закономірностей та особливостей територіальної організації сфери культури як комплексу явищ, процесів і об'єктів. Досягнення цієї мети вимагає розв'язання таких завдань:

• виявити причини і фактори розвитку сфери культури в межах конкретної держави і світі загалом;

• з'ясувати закономірності розподілу споруд, в яких здійснюються ті чи інші види культурних послуг по території;

• вивчити вплив функціонування видів об'єктів сфери культури у конкретних геопросторово-часових координатах на спосіб життя різних соціальних верств населення;

• визначити особливості поведінки людей в умовах отримання культурних послуг;

• дослідити вплив культури на формування суспільного розуму та суспільного інтелекту на конкретній території;

• вивчити роль культури у конкретних геопросторово-часових координатах у формуванні динаміки соціальних процесів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напрями перспективного розвитку географії культури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури
  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії