В XXI ст. відбувається розвиток і диверсифікація видів об'єктів соціальної сфери, що, безумовно, приведе до збагачення структури соціальної географії, самостійних галузей знань соціальної географії, регіональної соціальної географії. Робляться спроби передбачити шляхи такого розвитку й особливості диверсифікації видів об'єктів соціальної сфери у різних передпроектних роботах прогнозного характеру. До них відноситься стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області, що в офіційних нормативно-законодавчих актах України розглядається як регіон.
Стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області має специфічні особливості:
• процес розроблення стратегії не завершується негайними діями і результатами; він закінчується, зазвичай, визначенням загального напряму соціально-економічного розвитку території області;
• головне завдання стратегії — зосередити увагу і сконцентрувати зусилля на конкретних, найважливіших завданнях і можливостях;
• формулювання стратегії не може передбачити всі нові можливості та нюанси, які можуть виникнути у процесі соціально-економічного розвитку обласної територіальної суспільної системи;
• успішна реалізація стратегії може бути забезпечена лише внаслідок побудови зворотного зв'язку від наявних у межах області економічних суб'єктів;
• якість стратегії залежить від досягнення орієнтирів — показників соціально-економічного розвитку урбанізованої території на конкретний часовий горизонт;
• орієнтири — ціль розвитку, а стратегія — засоби для досягнення цілі.
Дотримуючись цього, ми уточнюємо зміст поняття "стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області". Отже, це — набір принципів і положень, орієнтованих на досягнення певних соціально-економічних результатів у найближчій і віддаленій перспективі. Ці принципи та положення повинні враховуватися органами управління регіоном при реалізації системи заходів, спрямованих на досягнення мети.
Стратегії соціально-економічного розвитку областей, розроблені в наш час, — це стратегії соціально-економічного розвитку областей в умовах функціонування нестабільної економічної системи України. Ми дотримуємося погляду вчених, котрі під нестабільною економічною системою розуміють таку систему, що перебуває у стані нерівноваги внаслідок специфічної дії, внутрішніх (інерційність вияву в нестабільній системі, властивих попередній системі антагоністичних суперечностей) і зовнішніх (наприклад, політичні конфлікти з іншими країнами) факторів функціонування цієї системи.
Отже, стратегія розвитку адміністративної області — це сукупність цілей, спрямованих на досягнення довготермінової мети розвитку області, що охоплює напрями, завдання та пріоритети її соціально-економічного розвитку і комплекс відповідних заходів, дій і рішень. Вона повинна узгоджуватися з національною соціально-економічною стратегією.
У стратегії соціально-економічного розвитку області має бути визначена суперстратегія — вибір економічної моделі розвитку регіону, а також стратегії, що входять до складу суперстратегії. Ми вважаємо за доцільне виділяти кілька підходів для визначення стратегій другого порядку: за кількістю фінансових ресурсів і часовими можливостями їх освоєння (мінімалістська, проміжна, максималістська, змішана стратегії), сферами впливу на розвиток господарського комплексу (стратегія спеціалізації господарства, стратегія територіального розвитку, стратегія екологічного розвитку) та ін.
Суперстратегія — найголовніша ціль, місія розвитку регіону. В межах суперстратегії формується стратегія територіального розвитку соціальної сфери, яка повинна ґрунтуватися на:
• виділенні зон стратегічних ресурсів території області, у тому числі елементів опорного каркасу міського поселення, інфраструктурних систем тощо;
• виділенні стратегічних зон для розміщення об'єктів соціальної інфраструктури;
• визначенні стратегічних соціальних вузлів у межах стратегічних зон;
• визначенні депресивних соціальних об'єктів у межах депресивних зон і розроблення заходів з їх санації;
• оцінці стабільності розвитку стратегічних зон соціальної інфраструктури на основі розрахунку їх життєвих циклів та ймовірного здійснення заходів, спрямованих на продовження фази зростання;
• визначенні проміжку часу, достатнього для перетворення стратегічної зони соціального розвитку на полюс економічної активності, та ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії“ на сторінці 1. Приємного читання.
