Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

Соціальна географія

В XXI ст. відбувається розвиток і диверсифікація видів об'єктів соціальної сфери, що, безумовно, приведе до збагачення структури соціальної географії, самостійних галузей знань соціальної географії, регіональної соціальної географії. Робляться спроби передбачити шляхи такого розвитку й особливості диверсифікації видів об'єктів соціальної сфери у різних передпроектних роботах прогнозного характеру. До них відноситься стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області, що в офіційних нормативно-законодавчих актах України розглядається як регіон.

Стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області має специфічні особливості:

• процес розроблення стратегії не завершується негайними діями і результатами; він закінчується, зазвичай, визначенням загального напряму соціально-економічного розвитку території області;

• головне завдання стратегії — зосередити увагу і сконцентрувати зусилля на конкретних, найважливіших завданнях і можливостях;

• формулювання стратегії не може передбачити всі нові можливості та нюанси, які можуть виникнути у процесі соціально-економічного розвитку обласної територіальної суспільної системи;

• успішна реалізація стратегії може бути забезпечена лише внаслідок побудови зворотного зв'язку від наявних у межах області економічних суб'єктів;

• якість стратегії залежить від досягнення орієнтирів — показників соціально-економічного розвитку урбанізованої території на конкретний часовий горизонт;

• орієнтири — ціль розвитку, а стратегія — засоби для досягнення цілі.

Дотримуючись цього, ми уточнюємо зміст поняття "стратегія соціально-економічного розвитку адміністративної області". Отже, це — набір принципів і положень, орієнтованих на досягнення певних соціально-економічних результатів у найближчій і віддаленій перспективі. Ці принципи та положення повинні враховуватися органами управління регіоном при реалізації системи заходів, спрямованих на досягнення мети.

Стратегії соціально-економічного розвитку областей, розроблені в наш час, — це стратегії соціально-економічного розвитку областей в умовах функціонування нестабільної економічної системи України. Ми дотримуємося погляду вчених, котрі під нестабільною економічною системою розуміють таку систему, що перебуває у стані нерівноваги внаслідок специфічної дії, внутрішніх (інерційність вияву в нестабільній системі, властивих попередній системі антагоністичних суперечностей) і зовнішніх (наприклад, політичні конфлікти з іншими країнами) факторів функціонування цієї системи.

Отже, стратегія розвитку адміністративної області — це сукупність цілей, спрямованих на досягнення довготермінової мети розвитку області, що охоплює напрями, завдання та пріоритети її соціально-економічного розвитку і комплекс відповідних заходів, дій і рішень. Вона повинна узгоджуватися з національною соціально-економічною стратегією.

У стратегії соціально-економічного розвитку області має бути визначена суперстратегія — вибір економічної моделі розвитку регіону, а також стратегії, що входять до складу суперстратегії. Ми вважаємо за доцільне виділяти кілька підходів для визначення стратегій другого порядку: за кількістю фінансових ресурсів і часовими можливостями їх освоєння (мінімалістська, проміжна, максималістська, змішана стратегії), сферами впливу на розвиток господарського комплексу (стратегія спеціалізації господарства, стратегія територіального розвитку, стратегія екологічного розвитку) та ін.

Суперстратегія — найголовніша ціль, місія розвитку регіону. В межах суперстратегії формується стратегія територіального розвитку соціальної сфери, яка повинна ґрунтуватися на:

• виділенні зон стратегічних ресурсів території області, у тому числі елементів опорного каркасу міського поселення, інфраструктурних систем тощо;

• виділенні стратегічних зон для розміщення об'єктів соціальної інфраструктури;

• визначенні стратегічних соціальних вузлів у межах стратегічних зон;

• визначенні депресивних соціальних об'єктів у межах депресивних зон і розроблення заходів з їх санації;

• оцінці стабільності розвитку стратегічних зон соціальної інфраструктури на основі розрахунку їх життєвих циклів та ймовірного здійснення заходів, спрямованих на продовження фази зростання;

• визначенні проміжку часу, достатнього для перетворення стратегічної зони соціального розвитку на полюс економічної активності, та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії
  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії