дасть змогу людині бачити в
зовнішньохаотичному ході соціальних
подій визначеність задумів і вирішень"
О. М. Алімов
На сучасному етапі надзвичайно актуальне впровадження викладання соціальної географії не лише на географічних факультетах університетів, а й при здійсненні підготовки молодих спеціалістів на інших факультетах, навіть у загальноосвітніх школах і середніх навчальних закладах нового типу (ліцеях, гімназіях тощо). Це зумовлено зростанням ролі соціально-географічних знань у формуванні в молоді сучасного світогляду та необхідністю вироблення у них навичок орієнтації в сучасному соціально-географічному середовищі.
Для реалізації такого завдання необхідні нові навчальні посібники, в яких були би окреслені основи соціально-географічних знань. Це й спонукало автора до написання посібника, що присвячений ознайомленню зі системою відліку відносно самостійної галузі знань — соціальної географії, виявленню проблем її розвитку в сучасній Україні, визначенню перспектив розвитку соціальної географії у XXI ст.
Соціальна географія як самостійна галузь знань викристалізувалася в Україні наприкінці 90-х років XX ст. На Заході вона встигла збагатитися вагомими здобутками, що накопичувались упродовж століття. У надрах західної соціальної географії сформувалася й отримала високий рівень розвитку регіональна соціальна географія, основою якої слугували, з одного боку, регіональна наука, започаткована Уолтером Ізардом, з іншого — власне соціальна географія, що ґрунтувалася на нових для географії кількісних методах та інформаційних технологіях. У той період західна регіональна географія становила конгломерат найрізноманітніших вчень у межах конкретного регіону без належної теоретичної соціально-географічної основи. Однак потім розвинулась така соціогеографічна методологія, яка зуміла знайти застосування на регіональному рівні, зокрема у формуванні регіональних систем життєдіяльності в межах того чи іншого регіону.
В Україні подібна соціогеографічна методологія викристалізовувалася і застосовувалася переважно в надрах інших наук, наприклад таких, як районне планування і містобудівництво. Тогочасні ідеологічні норми, а внаслідок цього і недостатні фактичні потреби практики у застосуванні подібних знань не лише зумовили втрату прогностичних функцій науки, а й затримали виокремлення соціальної географії у самостійну галузь знань практично до початку нинішнього століття.
Отже, назріли потреби уточнення і розвитку теоретичних основ соціальної географії, визначення напрямів розвитку цієї галузі у найближчій і віддаленій перспективі XXI ст. Такі знання необхідні для збереження безпеки України як соціального організму планети Земля.
Все це надзвичайно актуалізує розгляд питань у цьому посібнику, спрямованих на розкриття особливостей розвитку теоретичних основ соціальної географії та формування рекомендацій щодо використання соціально-географічних знань у практиці побудови українського суспільства у XXI ст.
Мета посібника — визначити напрями розвитку теоретичних, методологічних і методичних положень соціальної географії в XXI ст., окреслити наукові та практичні рекомендації їх застосування в практиці життєдіяльності особи, суспільства.
Реалізація мети зумовила необхідність розв'язання таких завдань:
• визначення змісту і формулювання "паспортних даних" соціальної географії;
• дослідження структури суспільної географії і визначення місця в її межах соціальної географії та регіональної соціальної географії;
• розроблення й уточнення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії, зокрема регіональної;
• вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду формування та розвитку соціальної географії;
• визначення напрямів розвитку соціальної географії у світлі нової парадигми науки.
Ці завдання в свою чергу визначили структуру навчального посібника, який складається з п'яти розділів.
Методологічною основою навчального посібника слугували класичні положення соціально-географічної науки, суспільно-географічної теорії, праці сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених, де висвітлено фундаментальні положення теорії соціальної географії, формування і розвитку соціальної сфери в умовах перехідної економіки України. Крім того, проаналізовано проблеми розвитку соціальної географії крізь призму нової парадигми науки. її суть сформульована автором у цій праці. Посібник ґрунтується на системному підході, що використовується автором як найважливіше методологічне та методичне положення. На його тлі використана низка інших методологічних і методичних підходів, прийомів, що відповідає міждисциплінарному характеру дослідження. З-поміж них — методи візуального, просторового, економічного, статистичного, віртуального і соціологічного аналізу, картографічного моделювання, експертних соціальних, економічних і соціологічних оцінок, конкретні економічні методи, математичні методи та ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.
