ПЕРЕДМОВА

Соціальна географія

дасть змогу людині бачити в

зовнішньохаотичному ході соціальних

подій визначеність задумів і вирішень"

О. М. Алімов

На сучасному етапі надзвичайно актуальне впровадження викладання соціальної географії не лише на географічних факультетах університетів, а й при здійсненні підготовки молодих спеціалістів на інших факультетах, навіть у загальноосвітніх школах і середніх навчальних закладах нового типу (ліцеях, гімназіях тощо). Це зумовлено зростанням ролі соціально-географічних знань у формуванні в молоді сучасного світогляду та необхідністю вироблення у них навичок орієнтації в сучасному соціально-географічному середовищі.

Для реалізації такого завдання необхідні нові навчальні посібники, в яких були би окреслені основи соціально-географічних знань. Це й спонукало автора до написання посібника, що присвячений ознайомленню зі системою відліку відносно самостійної галузі знань — соціальної географії, виявленню проблем її розвитку в сучасній Україні, визначенню перспектив розвитку соціальної географії у XXI ст.

Соціальна географія як самостійна галузь знань викристалізувалася в Україні наприкінці 90-х років XX ст. На Заході вона встигла збагатитися вагомими здобутками, що накопичувались упродовж століття. У надрах західної соціальної географії сформувалася й отримала високий рівень розвитку регіональна соціальна географія, основою якої слугували, з одного боку, регіональна наука, започаткована Уолтером Ізардом, з іншого — власне соціальна географія, що ґрунтувалася на нових для географії кількісних методах та інформаційних технологіях. У той період західна регіональна географія становила конгломерат найрізноманітніших вчень у межах конкретного регіону без належної теоретичної соціально-географічної основи. Однак потім розвинулась така соціогеографічна методологія, яка зуміла знайти застосування на регіональному рівні, зокрема у формуванні регіональних систем життєдіяльності в межах того чи іншого регіону.

В Україні подібна соціогеографічна методологія викристалізовувалася і застосовувалася переважно в надрах інших наук, наприклад таких, як районне планування і містобудівництво. Тогочасні ідеологічні норми, а внаслідок цього і недостатні фактичні потреби практики у застосуванні подібних знань не лише зумовили втрату прогностичних функцій науки, а й затримали виокремлення соціальної географії у самостійну галузь знань практично до початку нинішнього століття.

Отже, назріли потреби уточнення і розвитку теоретичних основ соціальної географії, визначення напрямів розвитку цієї галузі у найближчій і віддаленій перспективі XXI ст. Такі знання необхідні для збереження безпеки України як соціального організму планети Земля.

Все це надзвичайно актуалізує розгляд питань у цьому посібнику, спрямованих на розкриття особливостей розвитку теоретичних основ соціальної географії та формування рекомендацій щодо використання соціально-географічних знань у практиці побудови українського суспільства у XXI ст.

Мета посібника — визначити напрями розвитку теоретичних, методологічних і методичних положень соціальної географії в XXI ст., окреслити наукові та практичні рекомендації їх застосування в практиці життєдіяльності особи, суспільства.

Реалізація мети зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

• визначення змісту і формулювання "паспортних даних" соціальної географії;

• дослідження структури суспільної географії і визначення місця в її межах соціальної географії та регіональної соціальної географії;

• розроблення й уточнення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії, зокрема регіональної;

• вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду формування та розвитку соціальної географії;

• визначення напрямів розвитку соціальної географії у світлі нової парадигми науки.

Ці завдання в свою чергу визначили структуру навчального посібника, який складається з п'яти розділів.

Методологічною основою навчального посібника слугували класичні положення соціально-географічної науки, суспільно-географічної теорії, праці сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених, де висвітлено фундаментальні положення теорії соціальної географії, формування і розвитку соціальної сфери в умовах перехідної економіки України. Крім того, проаналізовано проблеми розвитку соціальної географії крізь призму нової парадигми науки. її суть сформульована автором у цій праці. Посібник ґрунтується на системному підході, що використовується автором як найважливіше методологічне та методичне положення. На його тлі використана низка інших методологічних і методичних підходів, прийомів, що відповідає міждисциплінарному характеру дослідження. З-поміж них — методи візуального, просторового, економічного, статистичного, віртуального і соціологічного аналізу, картографічного моделювання, експертних соціальних, економічних і соціологічних оцінок, конкретні економічні методи, математичні методи та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна географія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРЕДМОВА“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА
  • Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Об'єкт і предмет дослідження соціальної географії

  • Місце соціальної географії в системі географічних наук

  • СУСПІЛЬНІ (ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ) НАУКИ:

  • Виокремлення та місце соціальної географії у структурі суспільної географії

  • Функції соціальної географії та підходи до її вивчення

  • Розділ 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Розвиток соціальної географії у XVIII—XIX ст.

  • Виникнення назви науки "Соціальна географія".

  • Розвиток соціальної географії у радянський період.

  • Сучасний період розвитку соціальної географії у Західній Європі, США, Японії.

  • Закони, закономірності та принципи соціальної географії

  • Закон системності

  • Оцінка мети, сучасних завдань та рівня розвитку понятійно-термінологічного апарату соціальної географії

  • Методична база сучасної соціальної географії

  • Соціологічне дослідження

  • Особливості застосування теоретичних знань соціальної географії у практиці життєдіяльності населення

  • Розділ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИЧНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У XXI ст.

  • Створення та розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії початку XXI ст.

  • Теорія соціального поля в соціальній географії

  • Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму та суспільного інтелекту як одна з фундаментальних у соціальній географії

  • Сучасні підходи до вивчення суспільного менталітету й інтелекту в межах географічної науки.

  • Оцінка сучасного суспільного менталітету й інтелекту України.

  • Віртуальна соціальна географія як важливий напрям розвитку соціальної географії у XXI ст.

  • Напрями удосконалення понятійно-термінологічного апарату соціальної географії у XXI ст.

  • Розділ 4. ОСОБЛИВОСТІ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Особливості перспективного розвитку географії населення і діяльності населення як соціально-географічних наук

  • Напрями перспективного розвитку географії культури

  • Поступ сакральної географії у XXI ст.

  • Розвиток медичної географії

  • Особливості перспективного розвитку рекреаційної географії

  • Диверсифікація соціальної сфери регіону як шлях до збагачення структури регіональної соціальної географії

  • Розділ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО АПАРАТУ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • Сучасні інформаційні технології та можливості їх адаптації до реалізації завдань соціально-географічних досліджень

  • Нові види програмного забезпечення для здійснення соціально-географічних досліджень

  • Забезпечення захисту інформації

  • Удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів у соціальній географії