РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

У результаті господарського освоєння району виникли і дуже поширились антропогенні форми рельєфу – терикони, кар'єри. Окрім того, в межах Донецького економічного району сформувались техногенні родовища корисних копалин, запаси яких оцінені прогнозно. Найбільші це золошлаковідвали ТЕС та ДРЕС та залишки нафтопродуктів під територією Лисичанського НИЗ, техногенними родовищами є терикони.

Водними ресурсами район забезпечено недостатньо. Потреби задовольняються лише на 35-50%. Район добре забезпечено земельними ресурсами. Переважають чорноземи. Рівень лісистості в Луганській області 11%, в Донецькій – 6,9%.

Населення і трудові ресурси. На території району станом на 2013 рік проживало 6,57 млн. осіб, або 14% населення України: Донецька область – 4,34 млн. чол. (9,6%), Луганська обл. – 2,23 млн. чол. (4,4%)

Демографічна ситуація Донецького економічного району наступна: народжуваність складає 9,3‰, смертність – 15,9‰, відповідно, високі показники природного скорочення населення – природний приріст -6,6‰ (в середньому по Україні -3,5‰). Кількість жінок перевищує чисельність чоловіків: на 1000 чоловіків припадає 1 194 жінки. Вікова структура населення

Донецького ЕР: діти і підлітки (молодше працездатного віку) становлять 12,4%, населення працездатного віку – 70,9%, пенсіонери – 16,7%.

Щільність населення серед районів України є найвищою – 124 особи/км2, проте вона диференційована, в Донецькій області – 163,8 осіб/км2, в Луганській області – 83,9 особи/км2. Рівень урбанізації є найвищим серед районів України: частка міських жителів становить 88%, у тому числі у Донецькій області – 90,6%, Луганській – 87,8%.

Зайнятість населення у віці 15-70 років складає 59,8%, це середній показник для всіх регіонів України. Рівень безробіття населення Донецького ЕР становить 7%. У структурі зайнятості населення найвищою є частка зайнятих у промисловості.

В Донецькому ЕР існує 89 міст, 240 селищ міського типу та 1898 сільських населених пунктів. За чисельністю населення найбільшими центрами в Донецькій області є:

– Донецьк (970 тис. осіб), Маріуполь (484 тис. осіб), Макіївка (393 тис. осіб), Горлівка (277 тис. осіб), Краматорськ (198 тис. осіб), Слов'янськ (138 тис. осіб), Єнакієве (130 тис. осіб), Артемівськ (104 тис. осіб), Харцизьк (104 тис. осіб), Костянтинівка (77 тис. осіб), Добропілля (64 тис. осіб);

– в Луганській області – Луганськ (426тис. осіб), Алчевськ (112тис. осіб), Сєверодонецьк (ПОтис. осіб), Лисичанськ (105 тис. осіб), Красний Луч (83 тис. осіб), Стаханов (77 тис. осіб), Свердловськ (65 тис. осіб), Антрацит (55 тис. осіб).

Функціонально-галузева структура господарства. Донецький економічний район забезпечує 15,7% валового регіонального продукту України, що становить 229 542 млн. грн., та 21,7% обсягу реалізованої промислової продукції України (293 287,9 млн. грн.).

Галузями спеціалізації господарства Донецького ЕР є вугільна промисловість; електроенергетика; виробництво продукції чорної і кольорової металургії; хімічна промисловість: виробництво мінеральних добрив, соди, барвників, хімреактивів; машинобудування (важке, вагоно- і локомотивобудування); виробництво цементу.

Паливно-енергетичний комплекс. У Донецькому районі знаходиться значна кількість підприємств паливної промисловості України. Основним районом видобутку кам'яного вугілля в Україні є Донбас, незважаючи на складні умови та низку проблем економічного плану. Найбільші поклади зосереджено у центрі та на півночі Донецької області, на півдні Луганщини. Близько половини промислових запасів – коксівне вугілля, його видобуток здійснюється в Горлівці, Єнакієвому, Макіївці, Донецьку, Костянтннівш. Красноармійську, а також у Кадіївському та Краснодонському районі Луганської області. Цінне енергетичне паливо – антрацит видобувається переважно у Луганській області.

Нафтову і нафтопереробну промисловість представлено видобутком нафти у Луганській області та Лисиченським нафтопереробним заводом який у 2012 році практично зупинився, його модернізацією має намір займатись російська "Роснефть". На місцевому вугіллі, довізних мазуті та газі працює електроенергетика. Найбільші ТЕС розташовані на Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Миронівська, Курахівська, Слов'янська, Зуївська, Луганська), тут функціонує основна частина від загальної кількості електростанцій України. Діє трансукраїнська лінія електропередачі напругою 750 кВт Донбас – Західна Україна – Альбертірша (Угорщина).

Чорна металургія використовує місцеве коксівне вугілля, нерудну сировину та придніпровську залізну й марганцеву руди. У районі розташовано третину підприємств галузі. Підприємства повного металургійного циклу розміщено у Маріуполі ("Азовсталь", "Маріупольський МК ім. Ілліча"), Макіївці, Єнакієвому, Краматорську, Алчевську, функціонує Донецький ЕМЗ (рис. 10.4). Завод неповного циклу знаходиться у Костянтинівці, трубний і сталедротово-канатний – у Харцизьку, трубний – у Луганську, феросплавів – у Стаханові.

Коксохімічна промисловість виробляє більше половини коксу в Україні, заводи зосереджені у Донецькій та Луганській областях. Серед них найбільші – Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Макіївка (Ясинівський коксохімічний завод), Авдіївка, Алчевськ, Єнакієве, Донецьк, Маріуполь. Вогнетриви виробляє Часів- Ярський, Великоанадольський вогнетривкі комбінати, Сіверський доломітний, Докучаєвський флюсодоломітний комбінати, Красногорівський завод вогнетривких матеріалів, Микитівський доломітний завод, Дружківське рудоуправління. В районі більшість підприємств входять в холдинг "Індустріальний Союз Донбасу". Метизне виробництво налагоджено в Дружківці, Харцизьку (сталедротовий завод "Сілур" – один з найбільших в Європі виробників сталевих канатів і дроту).

Кольорову металургію Донецького району представлено Костянтинівським цинковим заводом (випускає свинець, цинк, олово, кадмій тощо), ЗАТ "Свинець" також у Костянтинівці, Микитівським ртутним комбінатом, Артемівським заводом з обробки кольорових металів (випускає мідний і латунний прокат), Свердловським заводом алюмінієвих сплавів СП "Інтерсплав", Донецьким заводом алюмінієвих профілів, Торезьким заводом твердих сплавів, Донецьким підприємством "Вторкольормет" тощо.

У машинобудівному комплексі розвиваються переважно металомісткі галузі. Найбільшими центрами важкого машинобудування є Краматорськ, Дебальцеве, Горлівка, Дружківка, Луганськ, Донецьк, Макіївка. Транспортне машинобудування розвинуто в Луганську (виробництво тепловозів та локомотивів), Стаханові (виробництво вагонів, вантажопідйомного транспортного устаткування). Центрами сільськогосподарського машинобудування є Луганськ і Маріуполь. Електротехнічну продукцію виробляють у Первомайську, Слов'янську, Донецьку. Точне машинобудування розміщено в Сєвєродонецьку, Сніжному, Ровеньках, Макіївці. Також у районі розвинуто верстатобудування (Дзержинськ, Краматорськ), приладобудування, судноремонт (Маріуполь), виробництво холодильників та іншої побутової техніки (Донецьк AT "Норд", Луганськ, Сєверодонецьк) тощо.

Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив: азотних – Сєвєродонецьке об'єднання Азот", "Концерн Стирол" у Горлівці; фосфатних – у Костянтинівці. У районі виробляють: сіль в Словянську та

Артемівську; кальциновану та каустичну соду в Слов'янську Лисичанську; синтетичні барвники у Рубіжному; склопластики у Сєвєродонецьку, хімреактиви у Слов'янську і Донецьку; гумотехнічні вироби у Лисичанську. В Горлівці на потужностях "Стиролу" здійснюється випуск полістиролу і сополімерів стиролу. У Донецьку та Сєвєродонецьку випускають синтетичні смоли, пластмаси, отрутохімікати тощо. Функціонує аміакопровод Толь'яті – Горлівка – Одеса.