РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

– до Відня – 796 км;

– до Будапешта – 574 км.

По-друге, на території Карпатського ЕР (у Закарпатській обл. біля с. Ділове, Рахівського району) знаходиться географічний центр континентальної Європи. Району властиве специфічне фізико-географічне положення: тут зустрічаються Карпатські гори та лісостепова зона, що сприяє, як господарській діяльності населення, так і розвитку туристично- рекреаційного комплексу Українських Карпат.

Транспортно-географічне положення вигідне: економічний район розташований на перетині міжнародних залізниць (Москва – Київ – Прага, Варшава – Львів – Чернівці – Бухарест). Через район проходять: нафтопроводи "Дружба", Одеса – Броди – Плоцьк, газопроводи Уренгой – Помари – Ужгород, Оренбург – Західна Європа та ін., лінія електропередач Донбас – Вінниця – Західна Україна – Альбертірша. Особливістю транспортно-географічного положення є наявність гірських перевалів, найвідоміші з них: Яблунецький, Вишківський, Торунський, Ужоцький, Шурдин (1173,5 м, є найвищим автомобільним перевалом в Українських Карпатах), Верецышй, Бескид. Воловецький, Вижницький, Рахівський, Лоївський, та інші перевали висотою над рівнем моря від 400 до 1175 метрів.

На кордонах з Європейськими країнами функціонують: міжнародні автомобільні пункти пропуску – "Рава-Руська – Гребенне", "Краковець – Корчова", "Шегині – Медика", "Смільниця – Кросценко", "Грушів – Будомєж", "Угринів – Долгобичув" та інші; міжнародні залізничні пункти пропуску – "Рава-Руська – Гребенне", "Мостиська – Пшемисль", "Чоп - Захонь", "Лужанка – Берегшурань", "Хирів – Кросцєнко", "Рава-Руська – Верхрата" ті ін.; пішохідні пункти пропуску "Шегені – Медика", "Малий Березний – Вубля", "Малі Селменці – Великі Селменці" та багато ін.

Певним недоліком для Карпатського ЕР с велика відстань (більше 500 км) від розвинених в економічному відношенні регіонів України (Придніпров'я, Столичного ЕР, Причорномор'я, Північно-Східного ЕР та Донбасу), Польщі (Краківщина, Верхня Сілезія, Варшава), Словаччини (Братислава), що підвищує роль транспортного фактору в формуванні територіально-галузевої структури господарства Карпатського економічного району, вимагає уникнення нераціональних перевезень та розвитку внутрішньорайонного кооперування.

Природні умови і ресурси. В межах Карпатського ЕР розташовано Передкарпаття, Закарпаття та гірська частина (Українські Карпати). Тому рельєф не скрізь сприятливий для господарського, зокрема транспортного, освоєння території. Клімат району помірно-континентальний.

Найважливішим ресурсом району є ліси. Лісистість Гірських Карпат становить більше 40%. Найбільш лісисті області – Закарпатська (51,4%) та Івано-Франківська (41%). Поширеними є такі породи, як бук, граб, смерекові, ялина, ялиця, дуб.

Мінерально-сировинні ресурси Карпатського ЕР охоплюють:

– паливно-енергетичну сировину (нафту, вільний газ, конденсат, кам'яне і буре вугілля, торф), тут розташований Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, Карпатський (Західний) нафтогазоносний район. Найвища щільність родовищ припадає на райони Червонограда (кам'яне вугілля), Дрогобича (нафтогазові поклади). Сучасні найбільші родовища вуглеводнів району – Долинське, Битківське, Північнодолинське (нафтові), центри газовидобутку це Більче-Волиця, Битків-Бабчинське, Рудки, Угерське, Косів, Битків розташовані у внутрішній зоні Карпатського прогину в Івано-Франківській області. Важливим нововідкритим паливно-енергетичним ресурсом на території Карпатського ЕР є сланцевий газ, поклади якого розмішено на "Олеській площі" (Львівська обл.). Родовища торфу знаходяться в Львівській області, але мають місцеве значення, в Закарпатті є родовища бурого вугілля;

– серед рудних ресурсів виділяються алюмінієва сировина – алуніти та поліметалеві руди у Беганському та Берегівському родовищах (Закарпаття); магнієві поклади на базі Калусько-Галицького родовища; окремі прояви ртутних руд та стронцію також відомі у Закарпатті; Мужіївське золоторудне родовище в Берегівському районі та Сауляцьке родовище, обидва Закарпатської області;

– друге місце в Карпатському ЕР належить покладам, які необхідні для виробництва будівельних матеріалів та нерудним корисним копалинам. Самородна сірка видобувається в родовищах Новий Розділ, Язів, Яворів (Львівська обл.). Великі запаси калійно-магнієвих солей (близько 2,7 млрд, т) зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях (Калуш і Стебник). Родовища високоякісної кам'яної солі (для виробництва сортів типу "Екстра") – Солотвинське та Тереблянське розробляються в Закарпатській обл. Серед будівельної сировини зустрічаються: бетонітові глини (Ільницьке, Горбське родовища в Закарпатті), озокерит (Бориславське, Трускавецьке в Львівській обл.)" мармур (Великокаменецьке та Требушанське в Закарпатті), також видобувається вапняк, пісок, опока, доломіти, глина, облицювальне каміння, кольорове і ювелірне каміння, германій тощо в Передкарпатгі та Закарпатті;

– третє місце належить покладам прісних і мінеральних підземних вод. Особливо інтенсивно використовують мінеральні води Передкарпаття (курорти Трускавець, Моршин і Шкло), Бескидського низькогір'я (Східниця і Верхнє Синьовидне) та Розточчя й Опілля (Немирів, Великий Люб інь і Розділ). Видобуток мінеральних вод в середньому становить 1,1 тис. м7добу. Найбільш відомими на Івано-Франківщині є джерела води "Горянка", "Долинське", "Верховинська", "Роксоляна", аналогічні за дією трускавецькій "Нафтусі", в с. Новий Мізунь Долинського району. Унікальні властивості джерела "Буркут" для лікування внутрішніх органів були відомі тце у XIX ст. В Чернівецькій області використовуються джерела – Буковинське, Брусницьке, Кельменчанка, Хрещатик, Долина; на Закарпатті – Міжгірське (курорт "Верховина"), Шаянське, мінеральні води "Свалява", Полянське (курорт "Сонячне Закарпаття", вода "Поляна-Квасова"), Новополянське (курорт "Поляна", вода "Поляна-Купель"), Голубинське ("Лужанська", курорт "Квітка Полонини") та ін.

В Карпатському ЕР поширеними є сірі лісові, дерново-підзолисті, чорноземні грунти. Для гірської частини характерною є висотна поясність у розміщенні грунтів (від сірих лісових до буроземів)

У районі існують значні запаси водних ресурсів. Вони використовуються для роботи ГЕС, судноплавства, лісосплаву. Головні водні артерії – Тиса, Прут, Черемош, Дністер, Стрий, Свіча, Латориця, Теребля, Смотрим та багато ін.

До групи рекреаційних ресурсів, окрім зазначених мінеральних вод. відносяться солоні озера, термальні джерела, лікувальні грязі (Трускавець. Немирів, Моршин, Свалява, Поляна, Косино, Солотвино, Берегове тощо).

Населення і трудові ресурси. У районі проживає близько 6,1 млн. жителів, або 13,4% населення України: Львівська обл. – 2,54 млн. осіб (5,6%), Івано-Франківська обл. – 1,38 млн. осіб (3%), Чернівецька обл. – 908,5 тис. осіб (2%); Закарпатська обл. – 1,26 млн. осіб (2,8%).

Демографічна ситуація Карпатського району характеризується вищими, порівняно з іншими районами України, показниками народжуваності, найнижчою смертністю. Народжуваність в Карпатському ЕР становить – 12,8%о, смертність – 11,4‰, природний приріст додатній +1,4‰. Найвищій рівень народжуваності – 14,7‰ в Закарпатській області (вищий за середній показник по Україні – 11,1‰). це одна з двох українських областей, де був наявний природний приріст населення і становив в 2013 році +2,99‰. В Карпатському ЕР найменші серед регіонів України показники природного скорочення населення.

Вікова структура – одна з найсприятливіших серед районів України. Діти і підлітки становлять – 17%, населення працездатного віку – 69,8%, пенсіонери – 13,2%. На 1000 чоловіків припадає 1110 жінок, що є однією з найкращих статево-вікових структур населення в Україні.

Середня щільність населення є високою – 107 осіб/км2 (найвища у Львівській області – 116,3 осіб/км2). Часка міського населення складає 46,1%, найвищій рівень урбанізації характерний для Львівської області – 61%, а найменший – 37,1% в Закарпатській області. Рівень зайнятості населення дорівнює 57%. Рівень безробіття складав в 2013 році 1,5% до населення працездатного віку.