РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Придніпровський економічний район є провідним постачальником залізних та марганцевих руд, продукції чорної та кольорової металургії, ковальсько-пресового та гірничого устаткування, автомобілів, тракторів, електро- та радіотехніки, двигунів, шин, лаків, фарб, будівельних матеріалів, продуктів харчування тощо для решти економічних районів України.

В територіальній структурі господарства Придніпровського економічного району виділяється Дніпропетровський та Запорізький мезорайон.

Дніпропетровський мезорайон сформований на основі: 1) Дніпропетровсько-Дніпродзержинської промислової агломерації, яка об'єднує промисловість Дніпропетровська, Дніпродзержииська, Новомосковська, Синельникове, Верхньодніпровська, Вільногірська та спеціалізується на виробництвах чорної та кольорової металургії, машинобудування, електроенергетики, хімічної промисловості, будівельних матеріалів, легкої та харчової промисловості; 2) Криворізького промислового вузла, який спеціалізується на видобутку та переробці залізної руди, коксохімії, виробництві важкого устаткування, цементній та лакофарбовій промисловості; 3) Нікопольського промислового вузла (Нікополь, Марганець, Орджонікідзе) з марганцеворудною промисловістю, прокатним, феросплавним, машинобудівним виробництвами. Значним енергетичним, машинобудівним та хімічним центром даного мезорайону є Павлоград.

Запорізький мезорайон розвивається на базі Запорізького промислового вузла та промислових центрів – Мелітополь, Бердянськ, Токмак. Його спеціалізацією є транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне машинобудування, чорна і кольорова металургія, електроенергетика, автомобілебудування, хімічна, легка і харчова промисловість.

Проблеми та перспективи подальшого розвитку Придніпровського економічного району пов'язані з промисловою спеціалізацією даної території. Особливо актуальним є питання збереження навколишнього природного середовища шляхом впровадження безвідходних технологій на підприємствах чорної металургії, гірничодобувної, хімічної промисловості, широке використання відходів, замкнуте водовикористання.

Сучасний розвиток господарського комплексу Придніпровського ЕР вимагає підвищення рівня енергоефективності суспільного виробництва шляхом зниження енергоємності валового продукту в результаті оптимізації паливно-енергетичного балансу. Подальший розвиток промислового комплексу району потребує перепрофілювання окремих металургійних комбінатів, вдосконалення технологій.

Потребують реалізації процеси підвищення конкурентоспроможності економіки регіону саме за рахунок модернізації базових виробництв, продовження технічного переозброєння та реконструкції підприємств з упровадженням енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій; створення машин і обладнання нового покоління з використанням космічних технологій, подальша підтримка конкурентоспроможності ракетно-космічної техніки; реалізація міжнародних комерційних космічних проектів, розширення ринків космічних послуг, надання послуг національним і міжнародним партнерам щодо запуску і використання українських ракетоносіїв та супутників; забезпечення умов для диверсифікації виробництва Придніпровського ЕР та оптимізації його структури; збільшення обсягів випуску експортної та імпортозамінної продукції.

Для району характерні проблеми: висока залежність металургійної, хімічної та добувної галузей від кон'юнктури зовнішніх ринків; відведення земельних ділянок для видобутку корисних копалин; недостатній розвиток внутрішнього ринку металоспоживання в регіоні та Україні; високе фізичне та моральне зношення основних виробничих фондів; висока частка у структурі реалізованої промислової продукції товарів проміжного споживання; суттєве відставання виробництва наукоємної продукції машинобудування та соціально орієнтованих харчової і легкої промисловості.

Уваги потребують проблеми, характерні для багатьох регіонів України: складна демографічна ситуація; відсутність фінансової самодостатності більшості міст та районів, дисбаланс їх соціально-економічного розвитку. Отже, важливим є створення сприятливих умов для динамічного і збалансованого розвитку територіальних одиниць Придніпровського ЕР, підвищення конкурентоспроможності їх економік, пом'якшення територіальних диспропорцій та активізація місцевих ініціатив.

10.3. Північно-Східний економічний район

Територія і географічне положення. До складу Північно-Східного економічного району входять Харківська, Полтавська і Сумська області. Площа району становить 84,0 тис. км2 або 14% території України: Харківська – 31,4 тис. км2 (5,2%), Полтавська – 28,8 тис. км2 (4,8%), Сумська – 23,8 тис. км2 (4%). Економічним центром району є місто Харків.

За своїм економіко-географічним положенням це прикордонний регіон, що межує з Російською федерацією, розташований в Північно-Східній частині України, має спільні межі зі Столичним, Центральним, Придніпровським та Донецьким економічними районами, причому, останні два є великими паливно-металургійними базами. Територія Північно-Східного ЕР характеризується наявністю значних покладів паливних та рудних корисних копалин, що сприяє розвитку різноманітних галузей промисловості, а отже й міжрайонних зв'язків на основі щільної транспортної мережі. Також тут склались сприятливі агрокліматичні умови для розвитку сільського господарства Лісостепової зони. Прикордонні області району мають соціально-економічні зв'язки із сусідніми регіонами Росії.

Природні умови та ресурси. Рельєф території рівнинний. Головним багатством району є мінеральні ресурси. Тут знаходиться найбільші в Україні родовища природного газу та нафти. Основні з них Шебелинське та Західно- Хрестищенське (Харківська обл.) – вироблені на 90% та 83%, Єфремівське, Багатойське (Харківська обл.), Опішнянське, Машівське, Абазівське, Глинсько- Розбишівське, Радченківське, Семенцівське, (Полтавська обл.) та Качанівське, Рибальське, Анастасіївське (Сумська обл.) перебувають в активній розробці. Нафтові родовища – Козіївське, Бугруватівське, Руденківське. Експлуатується Новодмитрівське буровугільне родовище, але поклади кам'яного і бурого вугілля мають місцеве значення.

Значним осередком рудної бази країни є Кременчуцький залізорудний басейн в Полтавській області.

Серед нерудних ресурсів виділяються запаси кам'яної солі та крейди в Сумській та Харківській областях (Ісачківсько-Роменський район); видобуваються фосфорити й апатити – Кролевецьке родовище (Сумська область), Ізюмське (Харківська); вогнетривкі глини на Харківщині; граніти на півдні Полтавської області. По всій території району є запаси глини, пісків, пісковиків, вапняків, мергелів. Скляні піски розробляються у Новоселівському кар'єрі.

Район добре забезпечено водними ресурсами, які представлені великими притоками Дніпра – Сейм, Псел, Ворскла, Оскіл, Хорал та ін., також розташовано 4381 ставок та 164 водосховища. Середній рівень лісистості території складає 12,8%, вищі показники у Сумській області найнижчі в Полтавській. Більше 30% території займають чорноземи. Клімат помірно-континентальний. Загалом рельєф, клімат, грунтовий покрив є сприятливими факторами розвитку АПК, транспорту та комфортних умов життєдіяльності населення.

На території району багато джерел лікувальних мінеральних вод, особливо в Полтавській області – Миргород, води "Гоголівська", "Сорочинська", "Великобагачанська" "Новосанжарська", "Семенівська", "Хорольська", а також Дергачівське джерело (Березівські мінеральні води) – у Харківській області.

Населення і трудові ресурси. В Північно-Східному економічному районі проживає понад 5,3 млн. осіб, або 11,7% від всього населення України: Харківська обл. (2,737 млн. чол., 6%), Полтавська обл. (1,458 млн. чол., 3,2%), Сумська (1,133 млн. чол., 2,5%).

Демографічна ситуація в Північно-Східному ЕР несприятлива, оскільки народжуваність становить 9,5‰ (в Україні 11,1‰); смертність складає 16‰ (в Україні 14,6‰), природний приріст від'ємний -6,5‰ (в Україні -3,5‰), тобто процеси депопуляції в районі мають значно глибші тенденції.

На 1000 чоловіків в Північно-Східному економічному районі припадає 1176 жінок, (в Україні – 1163). Частка чоловіків є однією з найнижчих у порівнянні з іншими регіонами. Вікова структура населення Північно-Східного ЕР: діти і підлітки (молодше працездатного віку) становлять 12,8%, населення працездатного віку (15-64 роки) – 70,1%, пенсіонери (старше 65 років) – 16,2%.