РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Рис. 10.4. Донецький економічний район

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: h"p://geograf.com.ua/maps-ukraine

Сажове виробництво налагоджено в Стаханов!. Луганськ та Горлівка – центри хіміко-фармацевтичної промисловості ("Стирол"). У Маріуполі діє графітовий комбінат.

У районі широко представлена промисловість будівельних матеріалів: Амвросіївка ("Донцемент", "Стромацемент", Амвросіївський цементний комбінат з кар'єрами), Краматорський цементно-шиферний завод "Пушка", Макіївський, Єнакієвський, Луганський та інші цементні підприємства. В Амвросіївці знаходиться азбестотрубний завод. Керамічну плитку виготовляють в Артемівську, фарфоро-фаянсову продукцію – у Дружківці. Найбільші виробники керамічної цегли: "Керамік", Артемівський завод керамічних труб, Очеретинський ЦЗ в Донецькій області, цегельні заводи "Фагот" та "Азот", Сєвєродонецький завод будівельної кераміки в Луганській області.

Основна кількість підприємств з виробництва скла зосереджена саме в Донецькому ЕР: Артемівськ, Лисичанськ, Костянтинівна. Тут є значна сировинна база (кварцові піски, сода, паливо) та споживач продукції. Найбільшими підприємствами є Лисичанський склозавод (Луганська обл.), який випускає листове, дзеркальне, енергозберігаюче скло, та підприємство "Гласкомерц" на базі Констянтинівського скляного заводу здійснює виробництво скла листового узорчатого; скла для сонячних модулів; листового армованого скла; промислову переробку скла.

Деревообробна і меблева промисловість розвиваються за рахунок привозної сировини. Меблеві підприємства працюють в Донецьку, Торезі, Луганську, Слов'янську, Артемівську. Виробництво паперу здійснюється в Рубіжному.

Легка промисловість отримала розвиток у багатьох містах регіону. Донецьк, Луганськ, Шахтарськ Макіївка, Рубіжне, Маріуполь, Горлівка, – є центрами трикотажної, швейної, взуттєвої промисловості, виробництва бавовняних (Донецький бавовняний комбінат, Макіївська бавовнопрядильна фабрика) і вовняних (Луганський тонкосуконний комбінат) тканин. У Донецьку та Луганську розміщено фабрики дитячих іграшок. Виробництво штучної та натуральної шкіри налагоджено в Костянтинівні. Первомайську, Слов'янську.

Агропромисловий комплекс Донецького економічного району має спеціалізацію степової агропромислової зони, де розвиваються зернове господарство, вирощування озимої пшениці та кукурудзи, культивують ячмінь, овес, горох, поширена м'ясна та молочна промисловість. Сформований олійнопродуктовий підкомплекс; на півдні району здійснюється вирощування баштанних культур, овочів, фруктів та виноградарство. Навколо Донецька розвинулась приміська спеціалізація АПК.

Центрами харчової промисловості, зокрема, м'ясної, молочної, маслосироробної, борошномельної, олійної та інших галузей, що виробляють продукцію щоденного попиту, є великі міста Донбасу. В Донецькій області створений інноваційно-інвестиційний проект "Вертикально інтегрована структура із замкнутим циклом виробництва м'яса і м'ясопродуктів ЗАТ "АПК- Інвест" який мас на меті повне забезпечення населення регіону м'ясом та яйцями птиці власного виробництва, збільшення рівня забезпеченості свининою і молоком, з подальшою перспективою виходу сільгосппродукції на експорт. Соляну промисловість розвинуто в Артемівську і Слов'янську, рибну і рибопереробну – у Маріуполі і Донецьку. Відомими в Україні є: Артемівський завод шампанських вин; кондитерський концерн "АВК"; Донецький молокозавод № 2 (ТМ "Геркулес"); значний виробник свинини "АПК Інвест Дашона" (Донецька обл.); підприємства холдингу "Миронівський хлібопродукт" в Донецькій області; Горлівський, Луганський м'ясокомбінати; ковбасні вироби підприємств корпорації "Індустріальний Союз Донбасу"; Маріупольський олійно-жировий комбінат та ін.

У районі розвинуті всі види транспорту. Найважливішим є залізничний, Донецька залізниця – одна з найбільших в Україні, обслуговує населення та виробничо-господарський комплекс Донецької, Луганської та інших областей. Донецький ЕР має залізничне сполучення з великими вузловими станціями України і Росії, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Сімферополь, Москву, Санкт-Петербург та інші міста. На півдні залізниця має вихід до Азовського моря через Маріупольський морський торговельний порт.

Донецький ЕР має зручний автомобільний зв'язок з іншими регіонами України і півднем Роси. Добре розвинена автошляхова система.

Морське сполучення забезпечують: Маріупольський морський торговельний порт, Азовський судноремонтний завод (пункт контролю). Маріупольський морський порт комбінату "Азовсталь".

Для повітряного сполучення створено: Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С. Прокоф'єва (здатний прийняти 1000 пасажирів на годину; злітно- посадкова смуга має статус другого запасного аеродрому в Україні та може приймати літаки без обмеження їх максимальної злітної маси і метеорологічних умов) та Маріупольський міжнародний аеропорт, який забезпечує прийом і обслуговування внутрішніх, міжнародних та чартерних рейсів. Пасажиро- транспортний аеродром розташований в Краматорську.

Територію району перетинають магістральні газопроводи.

Господарство Донецького ЕР постачає в інші райони кам'яне вугілля, кокс, чорні метали, вогнетриви, гірниче, шахтне, металургійне устаткування, мінеральні добрива, соду, цемент, скло, кухонну сіль. В свою чергу, Донецький ЕР потребує природного газу, нафти і нафтопродуктів, залізну і марганцеву руду, лісоматеріали, різноманітну продукцію машинобудування, легкої, харчової промисловості тощо. Головними зовнішньоторговельними партнерами Донецького ЕР є Російська Федерація, Туреччина, Італія, Єгипет, Польща, Індія, Білорусь.

До складу Донецького економічного району входять два мезорайони – Донецький і Луганський.

Донецький мезорайон сформувався на основі Донецько-Макіївської, Горлівсько-Єнакієвської, Маріупольської промислових агломерацій та Краматорсько-Слов'янського, Артемівського, Торезо-Сніжнянського і Красноармійського промислових вузлів. Його спеціалізацією є вугільна промисловість, чорна і кольорова металургія, важке машинобудування, хімічна промисловість, електроенергетика та цементна промисловість.

Луганський мезорайон сформувався на основі Луганської промислової агломерації та Стаханово-Алчевського, Лисичансько-Рубіжанського, Краснолуцько-Антрацитівського, Свердловсько-Ровеньківського та Краснодонського промислових вузлів. Спеціалізацією мезорайону є вугільна

промисловість, важке і транспортне машинобудування, хімічна промисловість, чорна і кольорова металургія та виробництво продовольчої продукції. Розвинений потужний агропромисловий комплекс з центром у Старобільську.

Ризики розвитку Донецького економічного району: