РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

– приладо- і верстатобудування: Харків, Полтава, Лубни, Суми, Глухів;

– виробництво електронно-обчислювальної техніки, теле- та радіоапаратури: Харків, Полтава, Глухів;

– виробництво устаткування для легкої, харчової, хімічної та поліграфічної промисловості: Суми, Полтава, Харків, Ромни;

– виробництво військової техніки (Харківський завод ім. В. Малишева).

Виробництва хімічної промисловості Північно-Східного HP представлені Ісачківсько-Роменською розробкою родовищ кам'яної солі. У районі виробляються: хімічні реактиви – в Шостці; фосфатні мінеральні добрива, гумотехнічні вироби – у Сумах; лаки і фарби – у Харкові, Полтаві, Кременчуці; синтетичні смоли та пластмаси – Карлівка, Пісочин, Харків; синтетичні миючі засоби, отрутохімікати в Харкові, Конотопі. Харків є одним з найпотужніших в Україні центрів хіміко-фармацевтичної та медичної промисловості, тут функціонують фармацевтична фірма "Здоров'я", хімфармзавод "Червона Зірка", "Точмедприлад". Центром хіміко-фармацевтичної промисловості є Лубни ("Лубнифарм"). Розробляється проект "Індустріальний парк Свема" для організації виробництва на промисловому майданчику підприємства "Свема" у Шостці Сумської області магнітних стрічок, фотоплівок тощо.

Промисловість будівельних матеріалів Північно-Східного ЕР налічує підприємства з виробництва цементу, залізобетонних виробів, черепиці, кераміки, які розміщено у Харкові, Полтаві, Сумах та Кременчуці. Значним центром з виробництва цементу є Балаклія "Євроцемент-Україна". Виробництва залізобетонний конструкцій знаходяться у Харкові, Полтаві, Кременчуці і Куп'янську. Центрами скляної промисловості є Полтава, Мерефа, Кременчук; порцеляново-фаянсової – Полтава і Буди. Виробництво керамічної цегли здійснює "Слобожанська кераміка" в Ромнах та Харкові.

Лісозаготівля здійснюється в Кролевці Сумської області. Деревообробна і меблева промисловість розміщена у великих промислових вузлах – Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці. Меблеві фабрики працюють у Вовчанську, Ромнах, Ізюмі, Тростянці, Чугуєві, Шостці, Лубнах тощо.

Харків має розвинену поліграфічну промисловість. Тут працюють книжкові фабрики, видавництва, друкарні, а також один з найбільших поліграфічних комбінатів. Серед найбільш відомих – видавництва "Фоліо", "Країна мрій", "Основа", "Світлофор", Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе.

Легка промисловість представлена, зокрема, бавовняною (Полтава, Глухів, Харків, Кролевець) та вовняною (Лубни, Суми, Харків, Глухів) галузями; підприємства швейної й трикотажної промисловості зосереджено в Полтаві, Комсомольську, Харкові, Кременчуку, Кобеляках, Конотопі, Куп'янську та багатьох малих містечках регіону; шкіргалантерейна і взуттєва промисловість – Харків, Кременчук, Полтава, Суми, Ромни, Вовчанськ тощо. У Харкові працюють підприємства конопледжутової та хутрової промисловості.

В Північно-Східному ЕР розташовано бальнеологічний курорт Мирго род (Полтавщина), Березівські мінеральні води в Харківській області.

Агропромисловий комплекс Північно-Східного ЕР лісостепового типу характеризується спеціалізованим розвитком м'ясо-молочного скотарства, цукробурякового та зернопродуктового АПК, садівництва, плодоовочевого підкомплексу, м'ясо-сального свинарства, птахівництва. Розвивається бджільництво, рибальство, в Харківській області знаходяться звіроферми, в яких розводять норок і нутрій. Поширеними сільськогосподарськими культурами є озима пшениця, жито, кукурудза, ячмінь, гречка, цукрові буряки, просо, соняшник тощо, розвинуте садівництво та ягідництво.

Харчова промисловість посідає провідне місце в господарському комплексі Північно-Східного ЕР та є традиційною галуззю спеціалізації регіону, яка в структурі промислового виробництва посідає 3 місце після видобувної та нафтопереробної промисловості. Галузь представлена; м'ясною (Глобинський м'ясокомбінат, Кременчукм'ясо, Лубни, Пирятин, Краскоград, Чугуїв, Миргород, Полтава); молокопереробною (ПАТ "Бель Шостка Україна", філія "Роменський молочний комбінат" ПП "Рось", ДП "Мілкіленд-Україна", Куп'янський МКК, Кобеляцький МКЗ та ін.); цукровою (Гути, Семенівка, Білики, Орілька, Куп'янськ, Білий Колодязь, Чупахівка, та ін.); хлібопекарською (повсюдно); кондитерською (Тростянецька шоколадна фабрика "Україна", де здійснюється виробництво шоколаду "Корона", "Мілка", фасування кави Jacobs та Carte Noire); плодоовочеконсервною (Конотоп, Миргород, Суми); спиртовою та лікеро-горілчаною (Харків, Полтава, Кременчук); пивоварною (Роганьський пивзавод); олійно-жировою промисловістю ("Славія" Охтирка, Харків, Вовчанськ, Полтава); виробництвом безалкогольних напоїв (Миргород). У Сумській області розвинене коноплепереробне виробництво, в Полтавській – вирощування і переробка м'яти та коріандру. Підприємства харчової промисловості здійснюють поставки продукції, як до інших регіонів України, так і за межі держави.

У транспортному комплексі Північно-Східного ЕР основними залізничними магістралями є Київ – Донецьк, Київ – Харків, Харків – Кременчук, Москва – Донбас, Москва – Харків – Сімферополь. Переважають транзитні вантажоперевезення (нафта, вугілля, мінеральні добрива, зерно, будівельні матеріали). Вузлові залізничні станції району – Дружба, Конотоп, Ворожба, Харків, Суми, Полтава, Кременчук, Лозова. Основні автомагістралі району: Київ – Харків – Ростов-на-Дону, Київ – Полтава – Харків, Київ – Полтава – Суми, Москва – Харків – Сімферополь. Річковий транспорт розвинутий на судноплавних ділянках Дніпра та його приток. Основний річковий порт – Кременчук. Аеропорти діють у Харкові, Сумах і Полтаві. У районі функціонує цілий ряд газопроводів та нафтопроводів.

З Північно-Східного економічного району до інших регіонів України постачаються сільськогосподарські та вантажні машини, прилади, трактори, військова та авіаційна техніка, електротехнічні вироби, велосипеди, магнітні стрічки, взуття, хутрові вироби, цукор, олія, масло, сири, молоко і молококонсервні вироби, цукерки тощо. Район володіє великими газовими покладами – Шебелинським, Єфремівським, Хрестищенським та іншими, забезпечує майже 48% видобутку природного газу в Україні. Північно-Східний район закуповує з сусідніх регіонів: кам'яне вугілля, чавун, сталь, прокат, сіль, будівельні матеріали, ліс тощо.

В територіальній структурі господарства Північно-Східного економічного району сформовані три мезорайони – Харківський, Полтавський та Сумський. В Харківському мезорайоні розвивається Харківська промислова агломерація, Лозівський та Куп'ямський промислові вузли. Промислова агломерація сформована навколо потужного Харківського промислового вузла. Окрім Харкова, ця агломерація охоплює Чугуїв, Дергачі, Люботин, Зміїв, Мерефу, Південне, Балаклію, Валки. Тут склався провідний на Україні комплекс енергетичного, електротехнічного і транспортного машинобудування. Також агломерація спеціалізуються на хімічній та фармацевтичній промисловості і виробництві будматеріалів. Цементно-шиферний завод в Балаклеї – один з найбільших в Європі. Розвинені легка і харчова промисловості. Куп'янський промисловий вузол спеціалізується на виробництві сільськогосподарського машинобудування, будматеріалів і устаткування для цукрової промисловості, харчовій і легкій промисловості. Лозівський вузол за профілем машинобудівний та транспортний центр з розвинутими галузями харчової промисловості.

Полтавський мезорайон сформувався на основі Полтавського і Кременчуцького промислових вузлів та промислового центру Лубни. Його спеціалізацію визначають чорна металургія, машинобудування (важке, енергетичне, виробництво вантажних автомобілів та вагонів, електротехнічне, верстатобудування), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість, хімічна та фармацевтична промисловість, легка і харчова промисловість.

Сумський мезорайон сформувався на основі промислових вузлів – Суми, Конотоп, Шостка. Його спеціалізацією є машинобудування (важке, приладобудування, сільськогосподарське; випуск обладнання для хімічної, легкої і харчової промисловості), виробництво фотоплівки, магнітних стрічок, хімреактивів, добрив, гумотехнічних виробів, легка і харчова промисловість.

Основні ризики розвитку Північно-Східного економічного району:

– територіальні диспропорції: слабко розвинуті Сумська і Полтавська області і високорозвинута Харківська, а також нерівномірна територіальна концентрація промислового виробництва, яка є високою у Харкові, Кременчуці, Полтаві, Сумах. Моноцентрична просторова організація економічного району, істотне зміщення Харкова від географічного центру регіону; периферійне положення на сході України; наявність територіальних диспропорцій, а саме наявна депресивність периферійних районів;

– раціональне використання сировини та відходів та раціональне природокористування в місцях видобутку нафти, природного газу і залізної руди;