РОЗДІЛ III. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ ЯК ЄДНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Така структура є близькою до загальноукраїнських показників. Рівень урбанізації економічного району складає близько 70%.

Щільність населення в районі дорівнює 61,7 осіб/км2, та є досить диференційованою по областях: у Харківській – 87,1 осіб/км3, в Сумській – 47,5 осіб/км2 та Полтавській – 50,7 осіб/км2. В Харківській та в Полтавській областях міграційний приріст додатній, в Сумській – від'ємний.

У Північно-Східному районі знаходиться 47 міст, 102 селища міського типу, 4 41 сільський населений пункт. Найбільші міста – Харків (1,452 млн. чол.), Полтава (297 тис. чол.), Суми (272,1 тис. чол.), Кременчук (226 тис. чол.), Ізюм (51,5 тис. чол.), Лозова (67,5 тис. чол.), Куп'янськ (57,8 тис. чол.), Комсомольськ (54,3 тис. чол.), Лубни (47,7 тис. чол.), Миргород (41,2 тис. чол.), Конотоп (89 тис. чол.), Охтирка (50 тис. чол.), Шостка (79 тис. чол.), Ромни (43 тис. чол.). Загалом, в Північно-Східному ЕР переважають малі міста (75% кількості всіх міст).

Рівень безробіття населення економічного району складає 7,4%. Економічно активне населення складає 65%. Найбільше зайнятих у промисловості, сільському господарстві та будівництві.

Функціонально-галузева структура господарства. Північно-Східний економічний район забезпечує 11,2% валового регіонального продукту України, що становить 163 736 млн. грн., та 13% обсягу реалізованої промислової продукції України (173 543,3 млн. грн.).

Галузями спеціалізації господарства Північно-Східного економічного району є: машинобудування (сільськогосподарське, енергетичне і електротехнічне, верстато- і приладобудування, тракторобудування, транспортне, виробництво устаткування для легкої і харчової промисловості); газова, нафтова і нафтопереробна промисловість; хімічна промисловість (виробництво мінеральних добрив, хімреактивів); видобуток та збагачення залізної руди; легка й харчова промисловість

Господарськім комплекс Північно-Східного економічного району (рис. 10.3). В районі розвинутими є газова, нафтова промисловість що використовують родовища Східного нафтогазоносного регіону: Глинсько-Розбишевське. Шебелинське, Західнохрестищенське (газове), Леляківське, Машівське (нафтогазові), Кегичівське, Єфремівське (газоконденсатні). Рибальське. Качанівське, Солохо-Диканське. Кременчуцький нафтопереробний завод працює не на повну потужність.

В електроенергетиці провідною є Зміївська ТЕС, також функціонують Харківська ТЕЦ-5, Сумська ТЕЦ-1,2; підстанції – Північноукраїнська, Куп'янськ, Кременчук, Миргород, Конотоп, Полтава; Крененчуцька ГЕС. На річці Сіверський Донець побудована Червонооскільська міні-ГЕС (Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Червоний Оскіл).

Чорна металургія району (рис. 10.3) розвинута на базі Кременчуцького залізорудного басейну та привізного коксівного вугілля з Донбасу. Кременчуцький залізорудний басейн розташований у південній частині Полтавської області на Лівобережжі Дніпра. Тут функціонують Полтавський ГЗК (м. Комсомольськ) й металургійні підприємства: Кременчуцький сталеливарний, та Полтавський ливарно-механічний комбінати. Центром коксохімії є Харків.

Представником кольорової металургії є виробництво діоксину титану та губчатого титану, яке здійснює "Сумихімпром". Підприємства з виробництва вторинних металів розміщені у Харкові.

Рис. 10.3. Північно-Східний економічний район

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geograf.com.ua/maps-ukraine

В Північно-східному ЕР успішно функціонують спеціалізовані підприємства машинобудівного комплексу, які орієнтовані на науково-технічний потенціал регіону та кваліфіковані трудові ресурси:

– енергетичне та електротехнічне машинобудування: завод "Турбоатом", одне з найбільших у світі турбінобудівних підприємств та ДП "Завод "Електроважмаш" (генератори) функціонують у Харкові, "Насосенергомаш" в Сумах, повітряні компресори та компресорні станції, запасні частини до енергоустаткування й парових турбін виготовляє Полтавський турбомеханічний завод, центрами енергетичного машинобудування є Конотоп та Комсомольськ;

– локомотивобудування – Харків, ремонт локомотивів здійснює Полтава, Конотоп, вагонобудування – Крюківський вагонобудівний завод в Кременчуку;

– устаткування дня металургійних заводів, гірничо-шахтне, ковальсько- пресове устаткування, важкі верстати випускають в Харкові;

– сільськогосподарське машинобудування: основні представники – Харківський моторобудівний завод "Серп і Молот"; Харківський завод ім. Малишева (транспортного машинобудування), що виробляє продукцію с/г машинобудування, двигуни, трактори, тягачі, бронетехніку, дизель-потяги, комбайн "Бізон"; функціонує Лозівський комбайновий завод; Роменський завод "Тракторозапчастина" (Сумська обл., м. Ромни); центром галузі є Охтирка;

– автомобілебудування: Кременчуцький автоскладальний завод ("КрАСЗ") – крупновузлове складання легкових автомобілів Geliy, SsangYong, ін., та Кременчуцький автомобільний завод (на даний час – Холдингова компанія "АвтоКрАЗ") – один з найбільших в Європі виробників великовантажних автомобілів, випускає двох і тривісні самоскиди, бортові автомобілі, сідельні тягачі, лісовози, шасі під установку спеціального устаткування, причіпну техніку; в Харкові здійснюється авторемонт, випускаються велосипеди, мотоцикли; в Кременчуку виробляють будівельно-шляхові машини;

– тракторобудування; Харків, зокрема підприємства: ХТЗ ("Тракторний завод ім. С. Орджонікідзе") – найбільше в Україні підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення; Харківський завод тракторних самохідних шасі, виробляє універсальні шасі; моторобудівний завод "Серп і Молот"; завод "Поршень" (або ПАТ "Автомат" – автомобільні тракторні матеріали й технології); центрами галузі також є Лозова, Чугуїв, Дергачі, Конотоп;

– авіаційне машинобудування: Харківський авіаційний завод (ХАЗ) здійснює серійне виробництво, доопрацювання та технічне обслуговування літаків ХАЗ, АН-140, АН-100 та військово-транспортне літакобудування; Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у Сумській обл. забезпечує капітально- відновлювальний ремонт, переобладнання і модернізацію вертольотів "МІ";