Розділ «9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс»

В нашій країні функціонує державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України – державний орган спеціального призначення, який забезпечує інформаційну безпеку у контексті національної безпеки України. Створений на матеріально-технічній базі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України. Передбачається створення єдиної національної системи зв'язку та комунікацій.

9.8.2. Проблеми та перспективи розвитку транспортно- комунікаційного комплексу

В Україні транспортна галузь переживає період нестабільності і демонструє від'ємну динаміку обсягів вантажних і пасажирських перевезень. У 2013 році порівняно з 2012 роком загальні обсяги перевезень вантажів зменшилися на 1,9%, пасажирів – на 2,8%, обсяги переробки вантажів у морських та річкових портах скоротились на 4,3%. Наразі Україна досі не вийшла на стабільні показники перевезень: у 2013 році обсяги перевезень вантажів становили 89%, пасажирів – 81%, переробки вантажів у портах – 87% відносно рівня, наприклад, 2007 року.

Рівень безпеки, показники якості та ефективності перевезень пасажирів та вантажів, енергоефективності, техногенного навантаження на довкілля не відповідають стандартам Європейського Союзу, що ускладнює шлях інтеграції національної транспортної системи до європейської. Техніко-технологічне відставання розвитку транспортної інфраструктури України зумовлює високу частку транспортних витрат у собівартості продукції і призводить до переорієнтації транспортних потоків. Морські порти України за якісними, технічними характеристиками, такими як глибина, засоби перевантаження і зберігання, технічний стан причалів і устаткування, рівень автоматизації та комп'ютеризації, залишилися на рівні кінця XX століття. Це є однією з причин втрачання Україною транзитних потоків, які спрямовуються через Констанцу, Новоросійськ, порти Балтики.

Україна втрачає свій транзитний потенціал внаслідок відставання у розбудові транспортної інфраструктури, яка активно здійснюється сусідніми державами, та зростання конкуренції щодо надання транспортних послуг і обслуговування основних трансконтинентальних і транснаціональних вантажопотоків, і насамперед на найважливішому напрямку "Європа-Азія". Зростаючий попит на транспортні послуги по осі "Схід-Захід" та інтенсивна розбудова транспортно- комунікаційних систем сусідніми кранами – сигнал для України щодо необхідності забезпечення ефективного міжнародного співробітництва з питань інтеграції України до транспортної системи Європа-Азія та подолання значної кількості невирішених питань в частині розбудови національної транспортної інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності транспортної системи.

Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1 524 мм) до європейського зразка (1 435 мм), як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення локомотивів і рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.

Сприятливе географічне розташування України у центрі євразійських транспортних систем зумовлює її становлення і розвиток, як потужної європейської транзитної держави. Підтвердженням цього є той факт, що існуюча система Панєвропейських транспортних коридорів охоплює значну частину території України, що включає Західний, Придніпровський і Приморський регіони.

Міжнародний транспортний коридор (МТК) є комплексом сухопутних та водних транспортних магістралей з відповідною інженерно-будівельною інфраструктурою на визначеному напрямку, що включає допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом та система організаційно-технічних заходів у відповідності до законодавчих і нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні вимог Європейського Співтовариства.

Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (1991 рік, Прага), Другої (1994 рік, Кріт) та Третьої (1997 рік, Гельсінкі) Пан'європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Пан'європейський міжнародних транспортних коридорів, серед яких територією України проходять Пан'європейський №3, Пан'європейський №5, Пан'європейський №7, Дунайський (водний), Пан'європейський №9, а також Міжнародний транспортний коридор Гданськ-Одеса.

Створення МТК та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно- дорожнього комплексу України. На модернізацію інфраструктури МТК, впровадження нових технологій, розвиток інформаційних систем, проведення науково-дослідних робіт спрямовано понад 9 млрд. грн.

Пан'європейський транспортний коридор №3 загальною протяжністю 1640 км проходить через Німеччину, Польщу та Україну за маршрутом Берлін (Дрезден) – Вроцлав – Львів – Київ (рис. 9.28).

Рис. 9.28. Пан'європейський транспортний коридор № 3.

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geograf.com.ua/maps-ukraine

Залізничний маршрут цього транспортного коридору складає 648 км і е повністю електрифікованим, двоколійним і обладнаним пристроями автоблокування. Протяжність автомобільних доріг загального користування, які є складовою МТК № 3 по території України, становить 617 км. У 2002 році за підтримки Європейського Союзу побудовано мостовий перехід через річку Західний Буг на українсько-польському державному кордоні.

Пан'європейський транспортний коридор № 5 протяжністю 1595 км проходить через територію Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини та України за маршрутом Трієст – Любляна – Будапешт – Братислава – Ужгород – Львів (рис. 9.29). Важливою проблемою транспортного коридору № 3 на території України для автомобільного та залізничного сполучення є подолання Карпатських гір, які відрізняються значною сейсмічною активністю та підвищеною ураженістю зсувними і селевими процесами на схилах. Що стосується залізничного сполучення, то суттєвою перешкодою при облаштуванні цього МТК є одноколійний Бескидський тунель, який побудовано ще в 1886 році.

Рис. 9.29. Пан'європейський транспортний коридор № 5

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geograf.com.ua/maps-ukiaine.

Тунель значно обмежує швидкість руху поїздів, пропускну та перевізну спроможність всього коридору і через це перешкоджає нарощуванню обсягів перевезень. Подальше погіршення його інженерно-геотехнічного стану може призвести до повного припинення руху поїздів за цим напрямком. Нині, через вкрай незадовільний технічний стан, Бескидський тунель реставрується, завершення будівельних робіт заплановано на 2017 рік.

Пан 'європейський транспортний коридор № 7 (водний) проходить через територію Австрії, Угорщини, Югославії, Болгарії, Румунії, Молдови та України, через наші дунайські порти Ізмаїл та Рені (рис. 9.30). Поступово втілюється в життя проект з відновлення глибоководного судноплавного ходу Дунай – Чорне море, що дозволить активізувати діяльність українських транспортних підприємств та збільшити вантажообіг на українській ділянці МТК № 7.

Його протяжність становить 1600 км, в тому числі по Україні – 70 км.