Розділ «9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс»

Рис. 9.30. Пан'європейський транспортний коридор № 7

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geograf.coi i.ua/maps-ukraine.

Пан'європейський транспортний коридор Ns 9 проходить територією Фінляндії, Росії, України, Білорусі, Молдови, Румунії, Греції за маршрутом Гельсінкі – Санкт-Петербург – Вітебськ – Київ (Москва) – Одеса (Кишинів) – Пловдів – Бухарест – Димитровград – Александрополіс (рис. 9.31). Протяжність його основного ходу складає 3 400 км, в тому числі по території України 1 496 км залізничних колій та 996,1 км автошляхів. Передбачений основний напрямок руху коридору № 9 проходить територією України по магістралях М-01 та М-05 від кордону з Білоруссю через Чернігів та Київ до Одеси.

Завершено будівництво першої черги швидкісної автомагістралі за напрямком Жашків – Червонознам'янка, функціонує автобан Київ – Одеса. Відновлення автомобільної дороги за вказаним напрямком дозволить проїзд автопоїздів загальною масою 40 тонн, що сприятиме підвищенню об'ємів перевезень у міжнародному сполученні, але і суттєво збільшить геомеханічні навантаження на підґрунтя інженерних споруд цього МТК.

Міжнародний транспортний коридор Гданськ-Одеса проходить через територію Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини та України за маршрутом Трієст – Любляна – Будапешт – Братислава – Ужгород – Львів. Його загальна протяжність складає 1 595 км, з них по території Україні 266 км залізничних колій та 338,7 км автошляхів.

Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (TRACECA). Програма TRACECA була розроблена як один із компонентів міждержавної програми Tacis, а в 1996 році на конференції в Афінах до цієї програми було залучено Україну. Активна робота з реалізації Програми розпочалася ше з вересня 1998 року, коли в Баку Президенти 12 країн: України, Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Киргизстану, Таджикистану, Казахстану і Узбекистану підписали основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт в частині розвитку коридору Європа – Кавказ – Азія.

Рис. 9.31. Пан'європейський транспортний коридор № 9

Джерело: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: geograf.com.ua/maps-ukraine

Однією із важливих ланок коридору Європа – Кавказ – Азія є чорноморська траса, що з'єднує Україну і Грузію. Ще з 1996 року тут діє автомобільна, а з 1999 року залізнична паромна переправа Іллічівськ – Поті (Батумі), створена за ініціативою України. Це дало можливість після підписання тристоронньої угоди між Грузією, Україною і Болгарією відкрити регулярне залізничне поромне сполучення на лінії Поті – Іллічівськ – Варна. З 2004 року в Україні діє залізнична поромна переправа Іллічівськ – Деренжі (Туреччина).

З розширенням Європейського Союзу виникла необхідність удосконалення рішень Загальноєвропейських транспортних конференцій з формування Пан'європейських міжнародних транспортних коридорів і транспортних зон. Тому на території ЄС формується нова система Транс'європейської транспортної мережі, в той час, як на території нових країн- членів ЄС і країн-кандидатів на вступ до ЄС діє новий широкомасштабний План розбудови Транс'європейської транспортної системи до 2020 року.

На сьогоднішній день Європейською комісією визначено та затверджено 5 основних пріоритетних напрямків європейських транспортних осей: північна, центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі між європейськими портами. Територією України проходить центральна вісь, в рамках якої визначено основні маршрути залізничного та автомобільного транспорту. Названі транспортні коридори в межах України створюють основні напрямки руху вантажопотоків. Вони сходяться в найбільших транспортних вузлах: Львові, Києві та Одесі.

Щодо пріоритетних завдань і заходів з оптимізації національного транспортно-комунікаційного комплексу України, то основними напрямками тут будуть наступні:

1. Організаційна, технічна і технологічна модернізація залізничної галузі з метою динамічного нарощування обсягів перевезень вантажів і пасажирів залізничним транспортом відповідно до потреб соціально-економічного розвитку країни. Необхідне створення умов для: забезпечення ринкової трансформації галузі; стимулювання інвестиційної діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності та ефективності функціонування залізничного транспорту; здійснення перевезень вантажів і пасажирів на конкурентних засадах; подальшого запровадження швидкісного руху, як за рахунок побудови відповідної інфраструктури та розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом, так і шляхом придбання швидкісних поїздів, надаючи перевагу рухомому складу вітчизняного виробництва.

2. Розбудова сучасної мережі автомобільних доріг, утримання їх в належному експлуатаційному стані та зниження рівня аварійності на дорогах. Реалізація цього завдання є необхідною умовою забезпечення безперебійного транспортного сполучення між всіма обласними центрами країни, великими промисловими вузлами, поліпшення транспортного сполучення у сільській місцевості та віддалених районах, а також зростання обсягів зовнішньоекономічних перевезень вантажів і розвитку туристично-рекреаційної сфери.

3. Розвиток авіаційного транспорту та впровадження європейських стандартів щодо гарантування безпеки авіації та захисту прав вантажовласників і пасажирів, що може стати рушійною силою поглиблення міжнародного співробітництва і розвитку бізнесу, сприятиме внутрішньому повітряному сполученню, а також використанню туристичного потенціалу країни. З цією метою необхідна гармонізація законодавства між Україною та ЄС щодо використання авіаційного простору, правил експлуатації цивільної авіації, забезпечення безпеки польотів.

4. Забезпечення конкурентоспроможності національної інфраструктури водного транспорту, як альтернативного екологічного виду перевезень шляхом розбудови морських торговельних портів, розвитку судноплавства внутрішніми водними шляхами. Для цього необхідно: встановлення порядку експлуатації внутрішніх водних шляхів, реєстрації суден і права плавання під Державним прапором, закріплення норми з безпеки судноплавства, регулювання руху суден, організації перевезень вантажів, пасажирів і багажу; перетворення державних морських торговельних портів на сучасні модернізовані інфраструктурні об'єкти, здатні надавати повний комплекс якісних послуг для споживачів і на рівних конкурувати із провідними портами Росії, Туреччини, Балтії, Румунії.

5. Підвищення ефективності використання транзитного потенціалу України, забезпечення подальшої інтеграції національної транспортної системи до європейської та світової мережі з метою збільшення обсягів транспортних послуг, що надаються українськими транспортними підприємствами, та забезпечення потреб міжнародної торгівлі в обслуговуванні вантажопотоків. Україні сьогодні необхідні абсолютно нові, перспективні напрями та пріоритети розвитку транзитних перевезень територією країни з урахуванням глобальних змін у міжнародному поділі праці, географічній структурі міжнародної торгівлі, перспектив співробітництва України з іншими державами у рамках інтеграційних об'єднань, а також необхідності забезпечення економічних, екологічних та інших інтересів України, розвиток мультимодальних перевезень, розбудова мережі вантажних митних комплексів і транспортно-логістичних центрів, логістичних хабів у зоні їх тяжіння до крупних транспортних вузлів, залучення в Україну провідних логістичних операторів, які здатні реалізувати ефективні проекти у сфері логістики та інтермодальних перевезень, в т.ч. на засадах державно-приватного партнерства.