Розділ «9.8. Транспортно-комунікаційний комплекс»

– Шебелинка – Диканька – Західна Україна;

– Торжок – Долина;

– Північний Кавказ – Ставропіль – Донбас – Москва;

– Туркменистан – Східна Україна.

В Україні функціонують продуктопроводи. Найбільший в Європі аміакопровод "Тольятті – Горлівка – Одеса" призначений для транспортування аміаку. У світі існує декілька таких продуктопроводів, п'ятий з них функціонує в Україні. Довжина аміакопроводу територією Росії становить близько 1396 кілометрів, а територією України – 1018 кілометрів. Аміакопровод має високі технічні характеристики, екологічну і виробничу культуру експлуатації. Відтоді, коли почали експлуатувати магістральний аміакопровід "Тольяті – Горлівка – Одеса", на Одеський припортовий завод було транспортовано 55 мільйонів тонн рідкого аміаку.

Функціонує етиленопровід "Калуш – Угорщина", яким транспортується сировина для виготовлення поліетилену та етилену з угорського міста Ленінварош до підприємства "Карпатнафтохім" у Калуші (Івано-Франківська обл.).

Морський транспорт представлений 18 морськими торговельними портами, що розташовані на всьому морському узбережжі України: гирловій ділянці річки Дунай, у північно-західній частині Чорного моря – у лиманах Дністровський, Сухий і Григорьевський, у Бузько-Дніпровському лимані, в гирлах річок Південний Буг і Дніпро, у Каркинитській затоці та далі на всьому морському узбережжі Криму, на півдні й у північно-західній частині Азовського моря.

Порти Північно-Західного Причорномор'я – Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Південний (вживається також назва Южний), Октябрьськ, Миколаїв, Херсон, Скадовськ забезпечують транспортування зовнішньоторговельних та транзитних потоків масових вантажів далеких напрямків; обслуговують вантажопотоки Євроазіатського транспортного коридору (включаючи нафтові вантажі). Найбільш значними з цих портів є Іллічівськ, Одеса та Южний. На їхню частку сумарно припадає близько 60% усього вантажообігу українських морських портів. Усі чорноморські порти не замерзають і через них здійснюється значна частина експортно-імпортних операцій країни.

Порти Кримського узбережжя Чорного моря (Євпаторія, Ялта, Севастополь, Феодосія) – перевалюють регіональні вантажопотоки Чорноморсько-Азовського та Середземноморського басейнів та частково вантажопотоки Євроазіатського нафтового транспортного коридору. Нажаль, їх експлуатація Україною, наразі, припинена в зв'язку з анексією АР Крим.

Азовські порти – Бердянськ, Маріуполь здійснюють транспортне обслуговування промислових центрів Донбасу та Поволжя; участь у перевезеннях експортних вантажів у країни Среднеземномор'я, Центральної Європи. Навігація в Азовському морі ускладнюється малою глибиною і замерзанням його взимку.

Українські морські порти орієнтовані на перевалку сухих вантажів (нафта, будівельні матеріали, вугілля, руди металів, зерно, ліс, готовий метал), частка потужностей для перевалювання наливних вантажів складає 26%. Наявність розгалуженої мережі морських портів і терміналів, які виконують роль початкових та кінцевих пунктів далеких океанічних перевезень, що зв'язують Чорноморський регіон України з країнами інших континентів, в цілому забезпечує перевалювання 35% вантажів Чорноморського регіону. Більшість портів є універсальними, а потужності для перевалювання генеральних і навалювальних вантажів взаємозамінні, що дозволяє перерозподіляти завантаження вільних потужностей.

В Україні діють паромні переправи: Іллічівськ – Варна (Болгарія), відстань якої 550 км; Іллічівськ – Поті (Грузія); Керченська паромна переправа.

Триває організація прямого міжнародного залізнично-паромного сполучення між Україною та Туреччиною, Україною та Румунією. Нині між Україною та Туреччиною успішно функціонує залізнично-поромна переправа Одеса-Стамбул та 5 поромних ліній закордонного плавання: Іллічівськ- Деріндже, Скадовськ-Зонгулдак, Скадовськ-Стамбул, Євпаторія-Зонгулдак, Одеса-Стамбул, Іллічівськ-Хайдарпаша (всі міста турецькі порти).

У комплексі з 18 морськими портами в Україні працюють 12 річкових та 4 рибні порти. Вантажопотік обслуговують близько 300 суднохідних компаній.

Таким чином, у державі існує морська індустрія, що об'єднує морські та річкові порти. Обсяги переробки вантажів морськими та річковими портами зменшились у 2013 році на 13% порівняно з 2010 роком. Відбулося це, насамперед, через скорочення обсягів переробки експортних вантажів внаслідок зміни ринкової кон'юнктури на окремі види продукції, що виробляється в Україні, та через зменшення обсягів перевезень транзитних вантажів, які були спрямовані в обхід України. Так, обсяг переробки транзитних вантажів портами України у 2013 році скоротився на 24,6% відносно 2012 року і на 58% порівняно з 2007 роком. Водний транспорт показав приріст обсягів перевезень лише у 2013 році на 10,6% порівняно з 2012 роком завдяки активному розвитку круїзного судноплавства в АРК.

Річковий транспорт є одним з найдешевших, але має ряд труднощів: сезонність дії, мала швидкість, застарілий склад суден тощо. Річковим транспортом у 2013 році перевезено 6 млн. т вантажів, що на 25% менше порівняно з 2012 роком. Частка перевезень цим видом транспорту у загальному обсязі вантажних перевезень на даний час становить менше 1%. Водночас, річковий транспорт є перспективним для розвитку змішаних мультимодальних контейнерних перевезень, а також зважаючи на його екологічність та економічність.

Внутрішні судноплавні річкові шляхи України проходять здебільшого акваторіями Дніпра та Дунаю, мають протяжність до 5000 км. Головною воднотранспортною магістраллю України є Дніпровський водний шлях, яким здійснюються перевезення вантажів і пасажирів. Судноплавні траси Дніпра перетинаються з автомобільними та залізничними магістралями та входять до національної мережі міжнародних транспортних коридорів.

Річкові порти загального користування знаходяться на внутрішніх судноплавних річкових шляхах та розташовані у місцях значної концентрації промислово-аграрного потенціалу України – Чернігів, Київ, Черкаси. Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нова Каховка, Херсон, Миколаїв. Найбільшою судноплавною компанією на річкових артеріях є "Укррічфлот". До його складу входять Дніпропетровський, Запорізький, Миколаївський, Херсонський та Чернігівський річкові порти загальною потужністю з обробки вантажів близько 24 млн. тонн. Річкові порти використовуються для перевалювання експортно-імпортних вантажів, таких як металопрокат, металобрухт, лісоматеріали, вугілля, кокс, феросплави, пісок, боксити, зернові, контейнерні та тарно-штучні вантажі. Найбільший обсяг вантажних перевезень мають Київська, Дніпропетровська, Запорізька і Херсонська області.

Головні порти на Дунаї – Ізмаїл, Кілія, Рені, Вилкове мають велике значення для торговельних операцій з Європою (до 10 країн). На невеликих ділянках також судноплавні Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Десна. Проте по Дніпру, Прип'яті та Десні здійснюється понад 90% всіх перевезень річкового транспорту в країні. Найбільшими проблемами річкового транспорту є застарілість річкового флоту, низький рівень розвитку сучасної інфраструктури, потреба в інвестиціях.

Перспективи розвитку водного транспорту України.