Розділ «2.12.2. Внутрішня торгівля в системі соціального комплексу України»

Системи торговельного обслуговування поділяються на локальні і регіональні. Локальні системи формуються в межах одного або кількох адміністративних районів і включають сільські поселення з мережею невеликих міст і містечок - районних центрів. Така система торговельного обслуговування містить первинний комплекс послуг повсякденного і часткового періодичного попиту. Приблизний радіус доступності центрів таких систем -20-30 км, а кількість жителів, що обслуговується, - 50- 100 тис осіб.

Регіональні системи торговельного обслуговування охоплюють одну або кілька адміністративних областей і мають завершений комплекс торговельних послуг повсякденного, періодичного та епізодичного попиту.

Основним критерієм якості торговельних послуг є їх рівень доступності. Розрізняють такі види доступності:

- територіальна доступність - міра відповідності місць надання торговельних послуг місцям розселення населення;

- нормативна доступність - міра відповідності кількості торговельних послуг, які пропонуються населенню, до обсягу потреб у них, виходячи з раціональних норм споживання окремих продовольчих і непродовольчих товарів;

- часова доступність - витрати часу на отримання торговельної послуги, які змінюються залежно від частоти попиту (повсякденні, періодичні, епізодичні тощо);

- вартісна - міра відповідності торговельних послуг до матеріальних можливостей населення;

- асортиментна (економічна доступність у широкому розумінні) - міра відповідності набору (асортименту) товарів, що реалізуються, до ступеня розвитку потреб населення у них;

- інформаційна доступність - міра відображення засобами масової інформації (реклама, преса, телебачення) нових товарів та товарних послуг населенню.

Основною категорією науки про регіональний розвиток та розміщення торгівлі є її територіальна організація. Територіальна організація торгівлі - це таке поєднання різних за галузевою структурою торговельних підприємств і зв'язків між ними, яке забезпечує найкращі умови для реалізації товарів народного споживання і сприяє збільшенню кількості населення, що користується послугами галузі.

Залежність між економічними і соціальними аспектами територіальної організації торгівлі простежуються у тому, що соціальні завдання вирішуються в міру досягнення ефективності торгівлі. Удосконалення територіальної організації торгівлі передбачає вирішення таких завдань:

- соціальні завдання - надання населенню території торговельних послуг, поліпшення асортименту і якості товарів народного споживання;

- виробничі завдання - нарощування потенціалу галузі, забезпечення ресурсами і підвищення економічної ефективності їх використання.

Раціональна територіальна організація торгівлі - це таке поєднання збалансованих за структурою, типами й оптимальною місткістю і місцем розташування торговельних підприємств на конкретній території, при якому забезпечується максимальна доступність системи обслуговування і повноцінне надання послуг споживачам. Виходячи з цього, завданнями територіальної організації торгівлі є вдосконалення територіальної структури товарообміну й мережі підприємств, вирівнювання необґрунтованих відмінностей у розвитку торговельної мережі в регіонах різних рівнів, оптимізація розміщення підприємств торгівлі на великій території.

Проблеми раціональної територіальної організації внутрішньої торгівлі України посідають одне з провідних місць у господарському комплексі нашої держави і набувають особливого значення в процесі переходу до ринкової економіки та трансформації економічних відносин у суспільстві.

Основним інтегральним показником, що визначає особливості територіальної структури внутрішньої торгівлі України, є коефіцієнт концентрації товарообігу (Кк т), що враховує співвідношення частки роздрібного товарообороту до частки населення певного регіону. За його допомогою встановлюються внутрішньорегіональні відхилення в розвитку торгівлі та виявляються окремі регіональні диспропорції. На основі коефіцієнта концентрації товарообігу нами було встановлено, що за останні 20 років територіальна структура внутрішньої торгівлі України пережила суттєві зміни (табл. 2.14). Насамперед за цей період відбулось глибоке розшарування регіонів України за показником територіальної концентрації торгівлі.

У більшості депресивних, аграрних районів центру і заходу нашої держави Ккт істотно знизився, впавши до рівня 70-х років (Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Тернопільська, Житомирська, Івано-Франківська області). Натомість у промислово розвинених регіонах (Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Львівська області) і в Закарпатській області відбувається його постійне зростання. Майже вдвічі зросли показники К у столичній області і м. Києві. На решті територій відбувається їх поступове тривале зменшення.

Це свідчить про те, що за останні роки відбулась глибока диференціація рівня торговельного обслуговування між урбанізовани

Таблиця 2.14. Динаміка коефіцієнта концентрації товарообігу України за регіонами

ми територіями і сільською місцевістю, між західними, центральними і східними територіями, які мають різний господарський потенціал та фактори територіальної організації. Прискорений розвиток торгівлі має місце переважно у великих і надвеликих містах. У середніх та малих містах і, особливо, у сільській місцевості відбулось різке скорочення кількості торговельних об'єктів, істотно знизивши територіальну доступність торговельних послуг для населення.