Розділ «2.12. Соціальний комплекс»

5) особливостями впливу на територіальну структуру об'єкта - на групи факторів інерційності (стабільності), динамічності (розвитку);

6) напрямами розвитку соціального комплексу - на групи інтенсивних та екстенсивних факторів;

7) результативністю впливу - на групи факторів розміщення, взаємодії, комплексування;

8) ступенем впливу на сферу обслуговування - на групи основних і другорядних факторів;

9) постійністю впливу - на групи постійний і тимчасових факторів тощо.

Найдоцільнішим, на думку Т.І. Шпараги, є групування факторів за їх належністю до суспільних чи природних процесів - на групи природно-географічних та суспільно-географічних факторів. При цьому до переліку віднесено фактори, що визначають можливості розвитку соціального комплексу, обумовлюють дислокацію його об'єктів, впливають на прямі й опосередковані затрати щодо надання послуг, на надійність функціонування всіх форм обслуговування, на потреби населення у тих чи інших видах товарів і послуг та характеризують можливості їх одержання.

До природно-географічних факторів територіальної організації соціального комплексу можна віднести: рельєф, клімат, ґрунти, рослинний і тваринний світ, природні ресурси. У групі суспільно-географічних можна виділити підгрупи загальноекономічних, соціально-економічних, демографічних і розселенських, що складаються з окремих факторів. Останні в свою чергу характеризуються факторними ознаками - елементами, котрі описують різноманітні сторони факторів і поглиблюють уявлення про них.

Природно-географічні фактори не мають вирішального впливу на територіальну організацію соціального комплексу. Провідна роль, беззаперечно належить суспільно-географічним чинникам, пріоритетними серед яких є рівень економічного розвитку регіону, рівень доходів населення, демографічні фактори.

Рівень економічного розвитку регіону