Розділ V. Професійні права та обов'язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

За п. 1 ч.1 ст. 21 Закону перша позиція у переліку професійних обов'язків адвоката в професійній діяльності відведена дотриманню присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Це, безумовно, визначальна умова належності до адвокатського корпусу України й ідеологема діяльності адвокатури.

Присяга адвоката в стислій формі виражає глибоке усвідомлення суті і законів професії, щиру готовність дотримуватися етичних і правових канонів діяльності адвоката. Той, хто вважає присягу пустою формальністю і забуває про неї, ледве залишивши поріг Ради адвокатів, навряд чи підніметься до рівня істинного розуміння цієї професії, саме тому порушення присяги розцінюється як найбільше порушення адвокатської етики.

Сьогодні, після прийняття Закону, присяга звучить так: "Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі".

Авторові цих рядків важко було б критикувати наведений текст присяги, оскільки він майже на 99% збігається з текстом присяги, запропонованим ним у 2007 р. (Журнал "Адвокат". - 2007. - № 4). Ось цей текст:

Я,_, отримуючи свідоцтво адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності з високою громадянською свідомістю і професійною відповідальністю достойно виконувати покладений на мене конституційний обов'язок надання правової допомоги із захисту прав, свобод та законних інтересів громадян та юридичних осіб, неухильно додержуватись Законів України, а також визнаних Україною міжнародних актів, правил адвокатської етики, зберігати адвокатську таємницю, берегти честь своєї професії і адвокатської корпорації, бути вірним присязі.

Сьогодні справа не в тому, який текст краще. Але деякі положення законного тексту не повною мірою відповідають реальному стану речей. Проголошуючи присягу, майбутній адвокат обіцяє з по між іншого "дотримуватися принципів незалежності та конфіденційності".

На жаль, адвокатська незалежність в Україні за аналогією зі станом адвокатури в СРСР, попри законодавчі декларації, завжди залишається примарною і не може повністю залежати від самого адвоката. Наявність ВККА при Кабінеті Міністрів і її філіалів в регіонах дозволяла державі здійснювати тиск на адвокатський корпус. Теоретична адвокатська незалежність - це дуже крихкий захист від невихованості та неповаги з боку окремих суддів та інших працівників правоохоронних органів, а отже, заява адвоката в тексті присяги "завжди дотримуватися принципу незалежності" - це скоріше побажання, ніж здійснена обіцянка. Дуже важливо, як адвокат сам ставиться до власної незалежності. Багато залежить від самоповаги адвоката, його волі та уміння змусити поважати себе і свою професійну незалежність.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та прийняте на ньому нове Положення про кваліфікаційну дисциплінарну комісію адвокатури України, Положення про Раду адвокатів України, а також положення цих самоврядних органів в регіонах так чи інакше нагадують, а ст. 21 прямо вимагає від адвоката дотримуватися правил етики. Така підвищена увага законодавця до питань етики є невипадковою. Левова частка усіх дисциплінарних справ, з якими доводиться стикатися регіональним КДК, виникає з нерозуміння превалюючої ролі моральності в адвокатській роботі чи з елементарного небажання дотримуватися прав етики.

Кожен із наведених чинників має різні походження, підходи і мотивацію. Не слід забувати, що етика - це вчення про мораль, тому все неетичне є неморальним. Не секрет, що здебільшого адвокатська аморальність виникає у сфері фінансових відносин з клієнтом. Найбільш аморальним прошарком у цьому сенсі є "прибульці" з правоохоронних органів. Переважна більшість їх щиро переконані, що адвокатура це такий собі "клондайк", де гроші валяються на поверхні, а головна зброя - особисті зв'язки серед слідчих та суддів. Зазвичай така категорія "юристів" взагалі не має і не вважає за потрібне мати уявлення про адвокатську етику. І як результат, більшість потрапляє в "історії" з кримінальним присмаком. Фахівці такого ґатунку погано впливають на молодих незагартованих адвокатів.

Є, звісно, й такі, хто під тиском власних апетитів та бажань, згодом забувають настанови і попередження університетських наставників та канони присяги. Вони швидко "спалюються" в гонитві за привидом швидкої наживи. Хто раніше, а хто пізніше зрозуміє, що перша ж "вдала" спроба на цьому хибному шляху - це величезна життєва невдача і втрата. Невдача тому, що, пізнавши смак "легких" грошей, людина вже "підсіла на голку" - навіщо думати, коли можна заробити легше і більше? Втрата тому, що з моменту свого падіння - людина надовго втрачає спокій.

Більшість неприємностей в адвокатській практиці виникають не від бажання порушити закон чи незнання закону, а від послаблення спілкування з власною душею, від поблажливого ставлення до етичних, тобто моральних, вимог до своєї персони - От П. постійно так вчиняє, а я що гірший за нього? Чи ще один раз і більше ніколи...

Отже, вимоги (закони) етики, дотримуватися яких наполегливо закликає Закон, - це не лише реверанс у бік духовності, це ще, без будь-якого перебільшення, один із найдорожчих і водночас найдешевших інструментів техніки власної професійної і суто людської безпеки. Хочеш бути успішним і щасливим - будь ним. Люби і поважай закон, людську мораль, а з нею і етику в усіх її проявах.

Підпункт 2 ч. 1 ст. 21 Закону зобов'язує адвоката на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги. Ця норма Закону грунтується на етичних вимогах щодо побудови адвокатом своїх взаємин з клієнтом. Насправді кожен адвокат-практик і за відсутності такої вимоги закону постійно інформує клієнта про стан роботи над справою і про її результати, однак непоодинокі випадки неетичної поведінки з клієнтами адвокатів і юристів, що практикують поза рамками адвокатури, зумовили введення такої норми Закону.

Взаємини адвокат - клієнт не мають аналогів у договірній практиці. Максимальна збалансованість юридичних стосунків і етичних відносин - це запорука безконфліктності у фіналі співпраці, яким би він не був. Такий баланс досягається передусім ясністю цілей співпраці і чесністю обраних методів їх досягнення. Недомовки, неповна ясність, недостатня поінформованість з боку адвоката про стан і перспективи справи - це шлях до майбутніх конфліктів. Кожен крок в межах і стосовно певної справи адвокат узгоджує з клієнтом, останній має бути повністю інформованим про результати такого кроку. За наявності у адвоката сумнівів щодо поведінки клієнта у майбутньому, не буде зайвим зафіксувати його згоду на той чи інший крок письмово. Усе це стосується і поінформованості адвокатом клієнта про стан роботи у справі.

Приклад. Під час роботи над справою про значні розкрадання державного майна підзахисний звернувся до адвоката за порадою. "Як мені бути?", - запитав він адвоката. Слідчий запевняє мене, що відшкодування збитків, учинених розкраданням, буде зараховано судом при визначенні міри покарання. Я не дуже вірю в це, але хотів би знати вашу думку щодо цього.

На це делікатне запитання адвокат відповів, що закон дійсно дозволяє судові брати до уваги такі кроки, як відшкодування збитків від злочину, але як вирішить суд, прогнозувати важко. Тому це питання він повинен вирішити самостійно.

Суд обрав максимальну міру покарання, а за деякий час адвоката викликали до прокуратури. Пізніше виявилося, що засуджений звернувся в прокуратуру зі скаргою на адвоката, що той "виманив у його дружини 3000 радянських рублів". Виявилось, що підзахисний через слідчого передав жінці записку, щоб вона заплатила цю суму як відшкодування збитків від злочину. Адвоката він про це не сповістив.