Розділ «39. Адвокату господарській сфері»

Однією з важливих складових зайнятості адвоката, як і раніше, залишається величезний пласт роботи з надання правових послуг юридичним особам які за певних обставин не здатні, та й не мають великої потреби утримувати штатного юрисконсульта. На великих державних підприємствах та в організаціях, як правило, передбачена штатна одиниця юрисконсульта, а подекуди і юридичні відділи. Приватні фірми надають важливого значення юридичній службі, і там існують серйозні правові служби. Послугами адвокатів чи юридичних фірм користуються, переважно невеликі господарські структури, яким час від часу доводиться стикатися з юридичними питаннями, які виникають внаслідок юридично неграмотних дій або здатні завдати підприємству значної матеріально-фінансової шкоди.

Для адвоката у невеликому місті співпраця з господарськими структурами - це, з одного боку, можливість підтримувати на певному рівні знання господарського права та процесу, а з другого - мати постійний заробіток, який надійно компенсує періодичний брак клієнтури. Отже, юридичне обслуговування адвокатом господарських підприємств та установ - взаємовигідна і взаємокорисна реальність.

Завдання адвоката при наданні ним послуг у якості юрисконсульта на підприємстві значно відрізняються від його повсякденної роботи в якості захисника у кримінальних справах чи представника у цивільних чи адміністративних справах. Особливості цієї роботи такі.

1. Адвокат, будучи незалежним та самодостатнім фахівцем, уклавши договір з підприємством про надання юридичних послуг, з моменту його підписання стає на час виконання своїх обов'язків повністю залежним від керівника підприємства у вирішенні правових питань. Саме останньому належить право вирішувати, як вчинити у конкретному випадку, не зважаючи на те, якого висновку дійде юрисконсульт.

Це природно, адже юрисконсульт керується лише вимогами закону, тобто правовими критеріями, а керівник враховує багато інших, тільки йому відомих факторів: баланс економічних та моральних інтересів у відносинах з тим чи іншим партнером; наявність якихось усних домовленостей; ступінь довіри до партнера; небажання руйнувати дружні стосунки тощо.

Турбуючись про інтереси обслуговуваного підприємства і ретельно дотримуючись закону, юрисконсульт водночас має брати до уваги можливість існування певних обставин, які спонукають його до зваженості та коректності у відносинах з керівництвом.

2. В основному юрисконсульту доводиться мати справу з головним бухгалтером та відділом кадрів. Саме головний бухгалтер є тією людиною на підприємстві, з якою доведеться вирішувати всі найскладніші, претензійні та позовні питання. Крім того, на більшості підприємств головний бухгалтер - це друга за значенням особа. Питання кредиторської та дебіторської заборгованості, виконання обов'язків за договорами та контрактами, обґрунтованість та своєчасність виплати грошей працівникам підприємства при: звільненні з роботи, відрядженнях, відпустках тощо. Всі ці питання повсякденного життя підприємства - це прерогатива та обов'язок бухгалтерії. Отже, налагодження нормальних ділових відносин із головним бухгалтером -це запорука того, що співпраця буде тривалою та продуктивною.

3. Крім регулярної співпраці з головним бухгалтером існують й інші питання, що потребують уваги юрисконсульства. Це т. зв. "кадрові питання" (звільнення, переведення всередині підприємства, надання відпусток тощо). Щоб запобігти у майбутньому судовим позовам та тяганинам, а відтак і доріканням з боку керівництва, юрисконсульту слід з перших же кроків роботи на підприємстві домогтися, щоб жоден наказ директора щодо звільнення працівників та їхнього переміщення з однієї роботи на іншу не був підписаний без візи юрисконсульта.

4. Слід за домовленістю з керівництвом виробити графік відвідування підприємства, але при відрядженнях, відпустках та інших можливих відлученнях обговорити це питання з керівником підприємства, а іноді і потурбуватись про підстрахування з боку своїх колег.

5. На кожному підприємстві існують питання, що становлять конфіденційну інформацію (виробничі секрети, комерційні таємниці тощо). З огляду на своє становище юрист іноді стає посвяченим у ці секрети. Йому слід брати до уваги ці обставини і дотримуватися принципу нерозголошення конфіденційної інформації.

Приклад. Адвокат П. близько десяти років обслуговував підприємство, що спеціалізувалося на випуску електродвигунів для шахтних механізмів. Його поважало керівництво за вміння використовувати будь-які правові нюанси на користь підприємства. Співпраця була тривалою і взаємовигідною.

У зв'язку з перебоями у постачанні комплектувальних для продукції, безпосередньо на самому підприємстві було налагоджено випуск деяких деталей без наявності висновку гірничого науково-дослідного інституту. Робота з інститутом тривала, але висновок ще не був готовий. Ця обставина гальмувала виконання контракту на постачання двигунів. Отже, було прийнято рішення піти на ризик і збирати двигуни з використанням власних деталей.

Якось вдома П. ненароком обмовився про труднощі заводу і забув про сказане. А через деякий час на підприємство нагрянула перевірка з міністерства, а згодом - із прокуратури. Усіх цікавила лише одна обставина - злощасні прокладки для двигунів. Випуск двигунів було припинено, а завод виплатив значну суму штрафних санкцій за недопостачання продукції ще й нажив собі величезних проблем.

П. увечері вдома поскаржився на комісії та перевірки, що відбирають багато часу і невідомо чим усе скінчиться. І тоді дружина П. пригадала, що вона в бесіді з подругою, жінкою помічника прокурора, поділилася проблемами П. на підприємстві...

Резюме. З огляду на характер своєї діяльності адвокат може виявитися носієм конфіденційної інформації. Обережне ставлення до такої інформації - це обов'язок адвоката. Ненароком кинуте юристам слово, та ще й не де-небудь, а вдома, завдало підприємству чималих неприємностей. Згодом на підприємстві про все дізналися, і юрист втратив довіру і роботу

Якщо на підприємствах з державною формою власності головним було не розгнівати директора, то за ринкових умов ефективність роботи юрисконсульта визначається насамперед такими показниками, як кількість претензій чи позовів, які він зумів "відбити", і скільки грошей спромігся зберегти чи відсудити підприємству.

Перед адвокатом, що уклав угоду на юридичне обслуговування, та й перед штатним юрисконсультом завжди стоятиме проблема -як зробити так, щоб змусити поважати себе від самої появи на підприємстві. Це повністю залежить від самого адвоката. До речі, від цього залежить і тривалість його співробітництва. Адвокатові до здобуття повної довіри до себе бажано тонко відчувати нюанси певної обережності керівника та інших працівників підприємства у висловлюваннях, бути деякою мірою дипломатом.

Приклад. Головний бухгалтер підприємства повідомив юрисконсульту, що партнер, якому підприємство пішло назустріч і без укладення письмового контракту поставило дорогоцінне обладнання, не сплачує вартості останнього. Керівник підприємства-боржника уникає телефонних розмов і не відповідає на письмові прохання сплатити вартість обладнання.

Розібравшись у паперах, адвокат-юрисконсульт складає претензію на адресу боржника і звертається до керівника з пропозицією підписати складений документ.