Розділ V. Професійні права та обов'язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності

Висока посадова особа, якій адресована доповідь, до візиту адвоката, як правило, послання не читала, тому власної думки щодо суті справи ще немає. Цю частину роботи виконує референт, який обов'язково присутній під час доповіді по суті справи на особистому прийомі. Незалежно від нюансів бюрократичної кухні, адвокат повинен готуватися до доповіді сумлінно, не розраховуючи на випадковість.

Аналізуючи далі ст. 20 Закону, зокрема, право адвоката бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг, виконувати інші дії, передбачені законодавством, слід зазначити, що такими правами адвокат користувався навіть за радянських часів. Процедура розгляду клопотань і скарг дозволяла давати пояснення аналогічно порядку, встановленому КПК України. Заради справедливості заради слід відмітити, що участь у цій процедурі не користувалася особливою популярністю серед адвокатів, оскільки практика "стабільності" вироків судів першої інстанції за своєю суттю була лінією на бездіяльність касаційної інстанції.

Оскільки тенденції і традиції радянського "правосуддя" досить живучі, іноді складається враження, що така гріховна практика не зазнала суттєвих змін. Важко, наприклад, пояснити факт, що жоден з вироків відносно невинно засуджених за злочини пологівського маніяка С. Ткача не було змінено чи повернуто на новий розгляд. Навіть тоді, коли були явні ознаки незаконності вироку. Йдеться про справу В. Каїри, який відсидів 8 років покарання за неправосудним вироком суду, апеляційний розгляд справи якого здійснював апеляційний суд.

Адвокат має право представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Більшість перелічених у п.2 ст. 20 Закону різновидів адвокатської діяльності вже давно й активно реалізується адвокатами за принципом "за замовчуванням", оскільки не було прямого законодавчого дозволу з цього приводу, але не було і заборони. Отже, поява такої законодавчої настанови значно розширює горизонти легалізованої адвокатської практики.

Деякі з форм діяльності адвокатам доведеться освоювати, напрацьовувати техніку власної безпеки і страхування власних інтересів і ризиків, але це вже месиджі для системи підвищення кваліфікації та спеціалізації у професійній діяльності.

Адвокат вправі ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

З набуттям чинності Закону адвокат згідно з п.3 ст. 20 отримує можливість доступу до документів підприємств, установ і організацій, які можуть становити певну цінність у справі.

Під терміном "установа" розумілася державна структура. Оскільки будь-які застереження щодо цього відсутні, то слід розуміти так, що право адвоката на ознайомлення з документами поширюється і на державні підприємства, установи і організації.

Для реалізації такої можливості адвокат повинен чітко усвідомити коло і характер питань, специфіку підприємства, форму власності. Усе це потрібно, щоб не наткнутися на спротив і не нажити серйозних проблем. На більшості підприємств існує власна охорона, деякі знаходяться під прямою "опікою" правоохоронних органів. Отже, візит на підприємство - не проста прогулянка, а складна ділянка роботи, яка вимагає від адвоката гострого відчуття обставин, величезної уваги під час перебування на такому підприємстві, коректності, стриманості і дипломатичності.

Пункти 4, 5 і 6 було розглянуто раніше, оскільки вони органічно поєднуються в процесі клопотання і оскарження.

Пункт 7 ст. 203акону надає адвокату право"збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою". На практиці зміст норми - складна процесуальна процедура, яка вимагає бездоганного виконання процесуального закону і потребує неабиякої етичної озброєності.

За відсутності певного порядку та процедури, за якими повинен діяти адвокат, збираючи "відомості про факти, що можуть бути використані як докази", це передусім процесуальна діяльність сторони захисту у кримінальному, цивільному чи адміністративному провадженнях. Процесуальна за змістом, але, на жаль, не за формою. Надання адвокату прав "збирати відомості" не "опроцесуалено" Законом. Це вкотре свідчить про "далекість" авторів Закону від адвокатської практики, особливо у кримінальному провадженні.

Право збирати відомості відкриває перед адвокатом значно ширші можливості щодо виконання своїх обов'язків у захисті прав свого клієнта. Йдеться лише про "відомості та факти, що можуть бути використані як докази". Оскільки інше не визначено законом, то слід вважати, що таким правом адвокат користується у провадженнях будь-якої спеціалізації, тобто при розгляді справ цивільного, адміністративного судочинства. Тут усе зрозуміло, оскільки заява про віднайдені адвокатом відомості буде зроблена адвокатом під час судового розгляду справи.

Щодо кримінального провадження це право вимагає від адвоката досконалого знання процесуального законодавства стосовно шляхів та способів збирання відомостей, які можуть бути визнаними як докази у справі. Виникнення проблем під час збирання відомостей про факти можна чекати з боку слідчих органів.

У свій час автору цих рядків довелося працювати зі справою "про вбивство матері відомою журналісткою". Жінка вже була засуджена до 10 років позбавлення волі і на той час відбула у місцях покарання два з половиною роки. До мене звернувся мій добрий знайомий, досить відомий учений, з проханням взятися за цю справу, оскільки адвокати міста Д. відмовлялися втручатися в неї, побоюючись правоохоронців.

У результаті глибокого вивчення справи стало ясно, що слідчий не тільки припустився грубих помилок, але виявляв особистий вплив на судових медиків, свідків. Забігаючи наперед, зазначимо, що в суді вдалося довести відсутність будь-якого злочину взагалі у цій справі, а не те щоб вбивства. Зрештою, підсудна була виправдана і звільнена з-під варти у залі судового засідання, але в цьому випадку варто звернути увагу на інше.

Під час нового розгляду справи у суді, після відміни Пленумом Верховного Суду за протестом Прокурора республіки рішень усіх попередніх судів і спрямування справи на додаткове розслідування, у мене під час перерви у судовому засіданні зник портфель з напрацьованими за сім місяців матеріалами. Судове засідання довелося перервати, а мені летіти в інше місто за моїми нотатками, однак справу було виграно, а за деякий час виявилося, що зникнення мого досьє - справа рук оперативного працівника, що діяв на прохання слідчого. Було це ще за радянських часів.

А на які кроки здатні окремі правоохоронці, розповідати не слід.

Отримання слідчим інформації, що адвокат діє у напрямку, який "заважає" розслідуванню, обов'язково викличе певну реакцію "компетентних" органів. Діапазон реагування може бути обширним, хоча методи не дуже різняться - компрометація джерела відомостей, "активна обробка джерела", знищення джерела чи використання його у власних цілях і, зрештою, компрометація самого захисника.