Розділ ІХ. Набуття права на заняття адвокатською діяльністю

24. Хто може бути адвокатом в Україні

У ст. 6 Закону зазначено: 1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

2. Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

3. Для цілей цієї статті:

1) повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.

Ця стаття Закону визначає два принципових моменти: 1) за яких умов громадянин може стати адвокатом; 2) за яких обставин такого статусу отримати неможливо, навіть коли інші передумови дають можливість реалізовувати це право.

Статус адвоката вимагає наявності повної вищої юридичної освіти, володіння державною мовою, стажу роботи в галузі права не менше двох років, стажування під керівництвом адвоката (крім спеціально встановлених випадків) і, як завершальний етап, складання кваліфікаційного іспиту. Після цього претендент складає присягу адвоката України й отримує свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Частина 3 статті дає визначає, що слід вважати повною вищою юридичною освітою. Це освіта, здобута в Україні, а також в іноземній державі та визнана в Україні у встановленому порядку. Наявність повної вищої юридичної освіти підтверджується дипломом установленого зразка.

Основною формою підготовки юристів в Україні є юридичні факультети університетів та академій з 5-річним строком навчання й інститути з 4-річним строком навчання. Повна вища юридична освіта може бути отримана у вищих навчальних закладах 3 та 4 рівнів акредитації.

Належний освітянський ценз, який свідчить, що, відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня, набута повна юридична освіта, котра за ознаками ступеню сформованості знань та умінь особи забезпечує її здатність виконувати завдання та обов'язки певного рівня професійного діяльності у галузі права, повинен досягти рівня бакалавра (2 рівень), спеціаліста або магістра.

У 2005 р. Україна підписала угоду про приєднання до Болонського процесу і тепер бере участь у створенні Єдиного європейського простору у галузі вищої освіти.

Стосовно набуття вищої юридичної освіти в іноземній державі, яка може визнаватися і в Україні, слід, крім Законів України "Про освіту" та "Вишу освіту", керуватися Конвенцією про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні, підписаної у Лісабоні 11 квітня 1997 р., Законом України "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні" від 3 грудня 1999 р., Порядком визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, що затверджений наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.03.2011 р. № 295.

Щодо володіння державною мовою як однієї з умов набуття статусу адвоката. Державна або офіційна мова це та мова, котрій державою надано статусу обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя, до яких відносять насамперед ті, де реалізуються повноваження законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Державною мовою в Україні є українська. Це положення закріплене у ч.1 ст. 10 Конституції України.

Вимога до адвоката володіти українською мовою зумовлена тим, що він, надаючи правову допомогу, постійно спілкується з представниками місцевого населення, складає офіційні документи до державних органів та органів місцевого самоврядування держави Україна, як представник і захисник бере участь у судових процесах, де судочинство здійснюється державною мовою.