Важливим здобутком чинного Закону є тверда рішучість до безумовного припинення такої саботажної практики. Першим серед прав адвоката стаття 20 Закону називає право "звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб".
Адвокатському запиту повністю присвячується окрема ст. 24 Закону "Адвокатський запит". Принагідно до теми наведемо текст цієї норми Закону: "адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту".
Коментуючи цей пункт, слід зорієнтувати увагу адвоката на завчасність запиту з огляду на витрати часу на його виконання, на ясність та аргументованість.
До адвокатського запиту обов'язково додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законом.
Запит адвокат направляє лише після ознайомлення з його змістом безпосередньо довірителя, якщо такий є, та обов'язково за згодою підзахисного після детального обговорення з останнім усіх реальних і можливих нюансів, які може мати така дія.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, - говориться у п. 2 цієї ж норми, - зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Не хотілося б розцінювати окремі демарші цієї норми Закону як свідоме резервування можливості затягування виконання адвокатського запиту. Йдеться про таке: "У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту".
Адвокат використовує своє право на запит в інтересах правосуддя. Судовий процес - це жорстко регламентована законом процедура. Адвокат, користуючись правом на запит, ураховує вимоги судової процедури, тому кожен випадок затягування виконання адвокатського запиту повинен розглядатися як подія, що здатна порушити хід судового процесу, як перешкода діяльності Судової влади.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на їх копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, установлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Вимога сама по собі не може вважатися абсурдною, але оплата виконання запиту у такій ситуації не повинна жодним чином відбиватися на строках надання відповіді на запит.
Особливу увагу звертаємо на жорстку позицію законодавця у питанні реагування на адвокатський запит. "Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом".
Пункт 3 ст. 20 Закону кореспондує з вимогами п. 7. ст. 46 КПК: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника".
Це означає, що адвокат стає більш озброєним гравцем у правовому просторі і конкретно у будь-якій юридичній процедурі. З іншого боку, нова ситуація висуває вищі вимоги до адвоката і позбавляє його права виправдовуватися небажанням установи чи чиновника реагувати на своєчасний запит чи прохання.
Продовжуючи коментувати ч. 1 ст. 20 Закону "Права адвоката", звертаємось до права: особисто доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги.
Торкаючись теми про доповідь на прийомі у посадових осіб, хотілося б акцентувати увагу на деяких важливих, на наш погляд, обставинах. Особиста форма доповіді притаманна лише стосовно скаргам у принципових справах, вироки за якими вже пройшли всі судові інстанції і набули законної сили. Такі скарги доповідаються на особистих прийомах високих посадових осіб - Голові Верховного Суду чи його заступникові. У окремих випадках виникає потреба звернутися зі скаргою до Генерального Прокурора чи його заступника. Така доповідь - це завжди неординарна подія і не часта в практиці адвоката. Знаю адвокатів, яким не доводилося бувати на прийомах з доповіддю скарг жодного разу за всю практику. Причин цього дуже багато.
По-перше, ураховуючи, що рішення судів усіх інстанцій уже відбулося і дуже важко знайти правовий привід для оскарження усіх рішень; по-друге, далеко не завжди наполягають на такій процедурі самі клієнти; зрештою, далеко не кожен адвокат полюбляє поїздки у високі інстанції з персональною доповіддю на прийомах у високих посадовців, де дуже мало надій на позитивний результат.
Закон підтверджує право доповіді адвокатом скарги чи клопотання на особистому прийомі. Стаття 460 КПК також регулює це питання на користь права адвоката, зокрема: "Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили". Яким чином може бути подана така заява, не регламентується. Це питання залишається на вибір учасника судового провадження, тобто безпосередньо сторони у цивільному процесі чи його представника. Це стосується і кримінального провадження.
Трапляються обставини, коли адвокат плекає, може і не безпідставно, надію, що саме у цій справі аргументи слід викласти на особистому прийомі. А буває і таке, коли доводиться наполягати на персональному побаченні поза процесуальними рамками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокатура» автора Фіолевський Д.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V. Професійні права та обов'язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.