Розділ «26. Форми здійснення адвокатської діяльності»

Здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально (ст. 13 Закону).

1. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

2. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордери) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право на самостійну роботу у сфері надання правових послуг. Поняття "право і послуги" обіймає увесь діапазон видів адвокатської діяльності. Адвокатський корпус України, як, до речі й інших країн, здебільшого становлять адвокати, що практикують індивідуально. Адвокати у той чи інший спосіб є корпорацією, спілкою, відчувають себе частиною єдиного професійно-організаційного утворення, залишаючись при цьому індивідуалами. Тож індивідуальними залишаються: укладення угоди з клієнтом про надання правових послуг, вирішення усіх питань стосовно стратегії і тактики захисту, побудова та узгодження взаємодії з підзахисним чи клієнтом і т. ін. Це означає, що адвокат, незалежно від обраної форми самовираження, при наданні правової послуги залишається індивідуальною професійною фігурою.

Відповідно до ст. 4 Закону адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання. Адвокат вільний у виборі організаційної форми адвокатської діяльності.

Аналіз податкового законодавства свідчить про неврегульованість діяльності адвоката. На сьогодні не вирішено питання про те, чи може адвокат бути підприємцем. Багато адвокатів, виконуючи незалежну професійну діяльність, зареєстровані і як фізичні особи підприємці, оскільки в цьому випадку на них поширюється гнучкіша система оподаткування.

Податкова служба стверджує про неможливість того щоб особа одночасно виступала в двох статусах - фізичної особи-підприємця і особою, що здійснює незалежну професійну діяльність. На думку державної податкової служби, "якщо особа має намір займатися адвокатською діяльністю, вона повинна стати на облік як фізична особа, що здійснює незалежну підприємницьку діяльність, в органі державної податкової служби за місцем проживання і отримати довідку про постановку на облік, в якій обов'язково вказується вид професійної діяльності".

Свої відмови податкова служба обґрунтовує вимогами Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588. Орган державної податкової служби відмовляє в розгляді документів, поданих фізичними особами-підприємцями для взяття їх на облік як осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність через те, що фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Це підтверджує і Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. У Роз'ясненнях № УІ/4- 97 від 18 березня 2011 р. зазначено: "Адвокатська діяльність не є господарською і, зокрема, підприємницькою в сенсі ст. З Господарського кодексу, а адвокат не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність. Таким чином, адвокат не здійснює підприємницьку діяльність, він має бути зареєстрований в органах податкової служби як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність".

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в роз'ясненні від 18.02.2005 № ІУ/9-2-5 "Про збереження статусу адвоката при переході на спрощену систему оподаткування" все ж допускає існування адвокатів -"спрощенців": "Адвокат, здійснюючи адвокатську діяльність, не позбавлений права стати на облік і отримати свідоцтво про сплату єдиного податку".

У згаданому вище роз'ясненні ВККА № ІУ/9-2-5 вказується, що "у разі обрання адвокатами спрощеного оподаткування їх правовий статус як адвокатів не міняється, і на них в повному обсязі поширюються права, обов'язки і гарантії їх адвокатської діяльності, які випливають як з чинного законодавства, так і з "Правил адвокатської етики"". Водночас податкова служба, посилаючись на Порядок обліку платників податків і зборів роз'яснює, що коли фізична особа зареєстрована як підприємець і здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа береться на облік в органах державної податкової служби як фізична особа-підприємець.

Як висновок, законодавство не забороняє адвокатам бути одночасно і підприємцем. Не розв'язане це питання і Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", оскільки він і не міг врегулювати питання, що стосуються оподаткування. Мабуть, слід очікувати реакції податкової служби на Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З огляду на порушену проблему слід виробити єдині правила, що стосуються визначення адвоката як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність з гнучкою системою оподаткування.

Адвокат, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордери) із зазначенням прізвища, імені і по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності. Банки й інші фінансові установи відкривають поточні й інші рахунки фізичним особам-підприємцям і особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, лише за наявності документів, виданих органами державної податкової служби, які підтверджують узяття їх на облік як платників податків.

Адвокатське бюро (ст. 14 Закону)

1. Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

2. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

3. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

4. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

5. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.