Змісту цього єдиного пункту було б достатньо, аби сформулювати програму з постійного підвищення адвокатами своєї професійної кваліфікації. Для цього потрібно дуже мало: щоб питанням займалися люди свідомі, компетентні та зацікавлені.
Потрібно зауважити, що розміщені на сайті САУ Заходи Спілки адвокатів України на перше півріччя 2011 р. з підвищення кваліфікації адвокатів - членів САУ мало відповідають нагальним вимогам часу.
Отже, вимога до адвокатів п. 4 ст. 21 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" "підвищувати свій професійний рівень" повинна стати програмним і дієвим гаслом передусім для новообраних органів адвокатського самоврядування. Шлях до відчутного підвищення якості надаваних адвокатами послуг лежить через: 1) революцію в системі набуття свідоцтв на право здійснення адвокатської діяльності. Ця процедура повинна рішуче позбавитися підстав для цілком обґрунтованої підозри на корупційну складову. Іспит має перетворитися на прозору безконтактну електронну процедуру - іспит зі спеціальних тестів; 2) характер підвищення кваліфікації має бути системним, загальнообов'язковим, науково-практичним з висвітленням як загально-актуальних тем, так і питань на замовлення адвокатів.
До обов'язків адвоката Закон відносить виконання рішень "органів адвокатського самоврядування". Такими органами, за законом, є Рада адвокатів регіону, КДКА - кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Ревізійна комісія адвокатури адвокатів регіону, ВКДКА, Вища ревізійна комісія адвокатури, Рада адвокатів України. Рішення цих органів, прийняте в установленому цим Законом порядку, є обов'язковим для кожного адвоката. Стаття 57 Закону зараховує до поняття "органу", з'їзд адвокатів України та конференції адвокатів регіонів. Отже, рішення з'їздів та рад, а також конференцій та рад є обов'язковими для виконання всіма адвокатами і обраними з'їздом органами.
Голова Ради адвокатів України та голови Рад адвокатів регіональних об'єднань не наділяються правом втручання в професійну роботу адвоката, віддання якихось особистих розпоряджень чи наказів щодо його професійної діяльності. Ці посадові особи проводять у практику рішення колективних органів, які вони очолюють, і вимагають дотримання цих рішень адвокатами.
Основною формою реагування головою Ради на факти недотримання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування є співбесіда з порушником тих чи інших норм, передача скарги до КДК регіону, винесення справи на обговорення Ради регіону.
Крім обов'язків адвоката, передбачених Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у повсякденній практиці адвокат стикається з численними ситуаціями, які регулюються, крім норм згаданого закону, ще й нормами ділових угод, інших законодавчих актів.
Пріоритетом у практичній роботі адвоката завжди залишається угода про надання правової допомоги. Пріоритетом, оскільки, по-перше, типова угода не може суперечити нормам чинного законодавства, по-друге, підписуючи з клієнтом угоду про надання правової допомоги, адвокат виступає не як автономна, вільна від контролю та обов'язків персона, а як представник адвокатської корпорації, обтяженої певними етичними і правовими правилами свого існування.
Головним гаслом адвокатської корпорації є домінування законних інтересів клієнта над усіма іншими. Така домінанта зобов'язує адвоката до бездоганного виконання вимог угоди.
Нерідко виконання вимог угоди про надання правової допомоги вимагає звернення до інших правових і спеціальних інститутів, установ чи організацій, кожна з яких керується законодавством і власними етичними корпоративними правилами. Звернення до будь-яких інституцій чи закладів вимагає від адвоката поваги, етичності, такту і власної самодисципліни.
Не слід забувати, що адвокат не є представником влади чи адміністративних органів, він лише адвокат. Головний етичний арсенал адвоката - це такт, чемність, інтелект і вміння спілкуватися з людьми не лише на рівні закону, але і на рівні взаємної поваги до інших. Звертаючись до інших сфер діяльності, адвокат повинен бути готовим до спілкування на рівні бездоганного знання законодавства у певній сфері, тоді успіх справи забезпечено.
Говорячи про обов'язки адвоката як захисника під час виконання угоди у кримінальних справах, доцільно доповнити коментар змістом ст. 47 КПК "Обов'язки захисника":
1. Захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
2. Захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.
Адвокату забороняється:
1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адвокатура» автора Фіолевський Д.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ V. Професійні права та обов'язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності“ на сторінці 8. Приємного читання.