Розділ ХІІІ. Оскарження адвокатом судових вироків та рішень

35. Інститут апеляції в українському судочинстві

Робота адвоката над кримінальною чи цивільною справою не завжди завершується розглядом останньої в місцевому суді. Особа, засуджена до позбавлення волі, рідко буває задоволена вироком суду навіть тоді, коли суд обирає найоптимальнішу міру покарання. У підсудного чи його близьких завжди жевріє надія, що при оскарженні вироку у вищій інстанції вдасться добитися поліпшення долі засудженого. У цивільних справах судяться сторони з діаметрально протилежними інтересами та претензіями. Практика свідчить, що, за рідкісним винятком одна зі сторін обов'язково оскаржуватиме рішення суду. Тому адвокат-захисник має досконало володіти механізмом оскарження вироку, незалежно від того, яку зі сторін він представляє в судовій справі.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачається три форми оскарження судових рішень, першою з яких є апеляція. Інститут апеляційного оскарження для України історично не є terra incognita. Судочинство Російської імперії передбачало апеляційну процедуру оскарження, мало відповідні судові інстанції для її реалізації. У радянські часи інститут апеляції було скасовано з метою прискорення судочинства та позбавлення засудженого можливості довести свою невинуватість.

Апеляція - це одна із форм оскарження рішень судів першої інстанції. Основною ознакою апеляційного розгляду справи є перегляд вищим судом суті рішення нижчого суду шляхом нової перевірки розглянутих раніше і знову наданих доказів. Мета апеляційного оскарження при збереженні інституту касації - максимально наблизити правосуддя до виключення судової помилки при розгляді конкретної судової справи, забезпечити однакове застосування всіма судами загальної юрисдикції законодавства України й офіційно визнаних нею міжнародно-правових актів.

Апеляційними загальними судами є:

- апеляційні суди областей;

- апеляційні суди міст Києва і Севастополя;

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів і апеляційний суд Військово-морських Сил України.

За необхідності замість апеляційного суду області (поряд з ним) можуть утворюватися апеляційні загальні сущі, територіальна юрисдикція яких поширюється на кілька районів області. Так, з урахуванням особливостей Донецької області Указом Президента України, крім Донецького апеляційного суду, в області утворено Маріупольський апеляційний суд.

Право на апеляційне оскарження регулюється ст. 393 КПК.

1. Апеляційну скаргу мають право подати:

1) обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого;

2) обвинувачений, стосовно якого ухвалено виправдувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусового заходу виховного характеру, - в частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

5) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник -у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову;