Розділ «32. Адвокат-захисник у суді»

- А на горілчані вироби закони фізики поширюються чи ні? -в тон експертові запитав адвокат.

- Безумовно.

Експерт сів. А адвокат попросив голову відкрити шостий том справи на потрібній сторінці.

Там знаходилися протоколи вилучення сорока пляшок горілки для проведення експертизи, які були датовані 26 червня 197.. року.

- А тепер прошу відкрити том 44 справи на сторінці 116. Там знаходилась постанова слідчого від 21 січня про направлення зразків горілчаних виробів на експертизу. Залишалося допитати слідчого, чому і в яких умовах майже протягом семи місяців зразки зберігалися у слідчого. Що і було зроблено. Слідчий міліції майор М. відповів, що весь цей час зразки перебували в його кабінеті під столом.

На питання адвоката, чи могло це стати причиною зменшення у пляшках горілчаної продукції, експерти, будучи попередженими суддею про відповідальність за надання неправдивих свідчень, одностайно відповіли - могло.

Троє підсудних, яким ще годину назад загрожувала міра покарання до 15 років позбавлення волі, були виправдані судом і звільнені з під варти в залі суду.

Резюме: На перший погляд, можна дійти висновку, що захисник випадково натрапив на обставину, з допомогою якої зумів повернути справу у протилежному напрямку. Але це тільки на перший погляд. Випадок, як стверджує діалектика, це лише елемент системи. Адвокат натрапив на пляшечки тому, що його думки обертались лише навколо однієї теми - куди ділась рідина з пляшок, відібраних на експертизу.

Крім того, адвокат уміло скористався новою обставиною, домігся закріплення її у протоколі судового засідання, коли процес вже став незворотним для сторони обвинувачення.

Іноді, коли адвокат впевнений у безпідставності обвинувачення та в явній тенденційності експертів, а ситуація в судовому засіданні складається так, що всі аргументи захисту свідомо не сприймаються ні представником обвинувачення, ні останніми, потрібні нестандартні рішення, аби спрямувати ситуацію в конструктивне русло.

Можливо, це буде негативно сприйнято судом, тому що порушує певні плани суду - строки, необхідність якихось непередбачених ускладнень тощо. Але, якщо ціною такого ризику (в межах закону) є виправлення становища підсудного на краще - він виправданий.

Саме таким чином діяв адвокат у суді в раніше наведеному прикладі по справі за обвинуваченням К. у вбивстві матері.

Зробивши фотографічні знімки металевого ліжка, адвокат почав ретельно готуватися до допиту свідків та експертів, які, підбадьорені слідчим, в перервах судового засідання поводилися нахабно і не дуже коректно. Отже, потрібно було:

а) розробити тактику допиту судових експертів з урахуванням тієї обставини, що К. вже була визнана винною на підставі даних ними раніше висновків та свідчень;

б) здійснити якийсь нестандартний хід, який примусив би експертів по-іншому подивитися на ситуацію і, вирвавшись з-під тиску слідчого, заговорити перед судом щиро та відверто.

Напередодні допиту експертів захисник відвідав підсудну в слідчому ізоляторі і мав з останньою довгу розмову. Були відпрацьовані всі можливі варіанти та ситуації.

День судового допиту експертів почався з клопотання захисника. Адвокат повідомив суд, що його підзахисна заявляє відвід усім експертам на тій підставі, що останні не можуть бути об'єктивними, адже були експертами під час першого суду. Крім того, підсудна заявляє клопотання про притягнення експертів до кримінальної відповідальності за надання свідомо неправдивих висновків та свідчень. На пропозицію суду висловитись з приводу заявленого клопотання, адвокат обгрунтовано підтримав його і надав суду письмове обґрунтування клопотання на 12 сторінках. Суд пішов у дорадчу кімнату для винесення рішення щодо клопотання підсудної.

Адвокат добре розумів, що суд не задовольнить клопотання підсудної та адвоката і за жодних обставин не винесе ухвали про притягнення до відповідальності експертів за надання свідомо неправдивого висновку - такої практики в СРСР практично не існувало. Але вже сама постановка питання на такому рівні і той факт, що суд, не зважаючи на протест прокурора, все ж пішов у дорадчу кімнату і пробув там не менше трьох годин, змусить задуматися над серйозністю свого становища і підштовхне до більш уважного сприйняття позиції підсудної та її захисника.

Так і сталося. Зі свого боку, адвокат сформулював свої запитання так, що медикам не довелося спростовувати власні висновки, а відповідати на цілком прийнятні для них компромісні запитання типу: чи можуть експерти виключити можливість виникнення гематоми внаслідок падіння хворої з висоти власного тіла з сидячого положення потилицею на металеву штангу сітчастого ліжка? Жоден із тисячі експертів не відкине такої можливості. Не зробили цього і експерти-медики у справі К. Для підсудної - коротенька, з двох слів відповідь -"ні, не виключають" означала справжній переворот у справі. Маючи дві версії, одна з яких (остання) не спростовувана, суд ніколи не піде шляхом домислів та здогадів.

Вирішального удару обвинувачення зазнало, коли на клопотання адвоката суд викликав для повторного допиту фельдшерів бригади швидкої допомоги. Останнім довелось відповісти лише на два запитання такого змісту: чи дозволяється лікареві, фельдшерові при надані допомоги при отруєнні застосовувати силу, спрямовану на розкриття рота хворому і введення промивного шланга? Чи виключають фельдшери бригади, що їхніми діями могли бути спричинені синці на щоках у хворої? Такої можливості фельдшери не тільки не виключали, але і пригадали, як вони просили бабусю розтиснути зуби та злегка плескали її по щоках.