Розділ «32. Адвокат-захисник у суді»

- після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:

o якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

o незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;

o умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

o якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

- брати участь у судових засіданнях;

- ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

- подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

- виступати в судових дебатах;

- знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

- знати про принесені у справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

- брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи.

До того як ми розглянемо кожну функцію окремо, слід відповісти на таке, далеко не риторичне запитання: а чи не суперечить узаконена однобокість позиції адвоката суспільним інтересам, громадській моралі?

Сучасне високорозвинене суспільство зацікавлене в тому, щоб кожен злочин було якнайшвидше розкрито, а злочинця, що його вчинив, - знайдено і обґрунтовано покарано судом. Для цього створена правоохоронна система, головним інститутом якої є система судочинства. На виконання задекларованого завдання держава виділяє значні кошти за рахунок суспільства в цілому і кожного платника податків зокрема. Суспільство і кожен громадянин зацікавлені в тому, щоб було покарано саме того, хто скоїв злочин і в жодному разі не когось іншого. На жаль, багаторічна практика діяльності органів, функцією яких є боротьба зі злочинністю, а також судів дає нам величезний статистичний матеріал про численні помилки і зловживання останніх, наслідком яких виявилось засудження людей, невинних у скоєнні тих злочинів, в яких вони були визнані винними і засуджені, навіть страчені.

Отже, присутність адвоката, якого закон зобов'язує до однобокого суто захисного підходу в питаннях обвинувачення підсудного, є певною гарантією, насамперед для самого суспільства, що навіть за умов повноцінного захисту засуджений є справді тим, хто скоїв цей злочин.

Розглянемо кожну функцію окремо і докладно.

Присутність захисника в судовому засіданні - це період напруженої інтелектуальної роботи, яка передбачає урахування непередбачених обставин, протилежних інтересів, негайного прийняття незапланованих рішень і миттєвої реакції на дії інших учасників судового процесу. Всі ці передбачені і незаплановані кроки мають здійснюватися в межах суворого дотримання закону та рамок судової етики й судового етикету.

Нам доведеться ще не раз наголошувати на тій генеральній лінії, якою керується захисник у своїй діяльності загалом і в судовому засіданні зокрема. Ця генеральна лінія полягає у повному розмежуванні таких понять, як пошук абстрактної справедливості і конкретні інтереси підзахисного. Перші цікавлять захисника лише в контексті корисності їх для позиції підзахисного. Якщо ці категорії збігаються, захисник спрямовує свої дії на їхнє поєднання в захисній позиції. Коли ж пошук справедливості не вписується в концепцію захисту з конкретної справи, захисник концентрує увагу суду на тих доказах і обставинах, які поліпшують позиційне становище підзахисного.

Формально усі дії, які доводиться виконувати захисникові в судовому засіданні, за винятком судових дебатів, сконцентровані в пунктах 7 та 8 ст. 48 КПК. Так, п. 7 передбачає право адвоката в судовому засіданні ставити запитання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів.

Задекларованість цього, здавалось би, само собою зрозумілого права насправді є дуже важливою гарантією права на захист. Можна уявити собі, що суддя, дуже розсердившись на занадто прискіпливого захисника, видалив би останнього з судового засідання. Насамперед це вдарило б по підзахисному, який залишився б без повноцінного захисту. Суддя має право в порядку ведення судового засідання зробити зауваження будь-якому учасникові судового засідання, у тому числі і адвокатові. Головуючий у судовому засіданні має право відсторонити захисника від участі в судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ст. 48 КПК. У цьому разі адвоката, що вибув, має замінити інший, за погодженням з підсудним. Новому адвокатові надається час на ознайомлення з матеріалами справи.