Розділ «32. Адвокат-захисник у суді»

Розгляд справи судом першої інстанції - це юридична процедура, що виконує головну функцію судочинства - правосуддя. Головним завданням судового засідання - є встановлення безпосередньо судом ряду ключових питань, які визначені кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, суд встановлює

- законність притягнення обвинувачуваного до кримінальної відповідальності;

- законність міри запобіжного заходу;

- наявність факту злочину;

- причетність підсудного до злочину;

- ступінь винуватості;

- повноту та законність доказової бази, процесуальну вагу доказів щодо доведення провини обвинувачення чи, навпаки, -її спростування;

- допустимість доказів, на які спираються державний обвинувач, учасники судового засідання, захисник, та законність долучення їх до справи та;

- правильність юридичної кваліфікації інкримінованого підсудному злочину;

обставини, що сприяли вчиненню злочину;

- вид та міру покарання за вчинений злочин;

- забезпечує відшкодування збитків на користь фізичних та юридичних осіб, що потерпіли від злочину.

Як юридична процедура судове засідання має жорстко унормований рядом кодексів характер: Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним, Господарсько-процесуальним, Кодексом адміністративного судочинства, визначає коло учасників судового засідання і їхні права та обов'язки.

Посідаючи чільне місце повновладного хазяїна в судовому засіданні, суддя чи голова у складі судової колегії, керуючись нормами КПК, здійснює судочинство, тобто веде судове засідання, спрямовуючи активність його учасників у русло максимальної ефективності щодо виявлення обставин, які становлять головну мету суду - підтвердити чи спростувати обвинувачення підсудного. Кожен крок судді на цьому шляху є унормованим і фіксується у протоколі судового засідання технічними засобами. Без цього правова ідентифікація ходу судового засідання була б неможливою, а цінність судового рішення - сумнівною.

Рівноправними учасниками судового засідання, завдання яких допомагати суду в здійсненні судочинства, є підсудний, державний обвинувач, захисник, представник неповнолітнього підсудного, потерпілий, представник потерпілого.

Кожен із учасників судового засідання виконує певну визначену законом функцію і користується правами, необхідними для ефективного здійснення процесуального призначення. Єдиним учасником судового засідання, функція якого виділяється однобокістю, що визначається лише інтересами підсудного, є захисник.

Формулюючи завдання захисника в судовому засіданні, ст. 47 КПК визначає його обов'язки при наданні правової допомоги під час судового розгляду справи. Отже, на цьому відповідальному етапі судочинства: Захисник:

- зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

- зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

- без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.