• 2. Марксистський інтернаціоналізм. Грунтуючись на ідеях К. Маркса, про інтернаціоналізм і формування світового робітничого класу, дослідники розглядають мондіалізацію як процес мирних переговорів між національними групами робітничого класу, а не як продовження класової боротьби на наднаціональному рівні.
• 3. Культурологічний напрямок. Цей напрямок набув останнім часом особливої популярності. Мондіалізацію розглядають, насамперед, як шок (кризу) національних культур, зіткнення історичних спільностей культур. Концепція “схрещення” культур протиставляється концепції збереження “чистоти культур”.
Певний внесок в осмислення глобального розвитку вніс Ж. – К. Ле Дюїгу, який визначив об'єктивні основи мондіалізації:
• 1) технологічні зрушення: розвиток телекомунікаційних технологій і засобів зв'язку сприяє зближенню країн і народів. Уже досить виразно започаткувалися осередки світового господарства, в яких об'єднання матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсів на наднаціональному рівні досягло найвищого ступеня;
• 2) новий міжнародний поділ праці виник як наслідок двох явищ – розширення товарного обміну й еволюції виробничого процесу;
• 3) формування світового фінансового ринку як результат різкого підвищення мобільності капіталів в останні 20 років.
Проведений аналіз серед найважливіших нових загальносвітових диспропорцій може виділити такі:
• 1) протиріччя між людиною як споживачем і людиною як найманим працівником;
• 2) протиріччя між кваліфікованими і некваліфікованими працівниками;
• 3) протиріччя між найманими робітниками різних галузей;
• 4) протиріччя між соціальними системами окремих країн.
Відповідно до проблеми нашого дослідження мондіалізація:
• призводить до витіснення з ринку неконкурентоспроможних виробництв;
• вигідна для кваліфікованих робітників;
• спричинює перебудову галузевої структури світової економіки;
• породжує конкуренцію не тільки між найманими робітниками, але і між національними соціальними структурами й механізмами розподілу соціальних благ.
Можемо виділити концепцію управління глобальними процесами К. Кільюнена, який під глобалізацією розуміє прискорення економічної інтеграції – розширення торгівлі, фінансових потоків, технологічних інновацій, інформаційних мереж і кроскультурних явищ (виявлення універсальних і специфічних зразків поведінки індивідів, соціальних груп, організацій, інститутів в контексті різних культур).
На думку фінських учених, економічні процеси, які колись утримувалися в рамках національних держав або регулювалися міжнародними організаціями, у наш час набули глобального характеру й розвиваються під впливом диктату світового ринку.
На думку колишнього Генерального секретаря ООН Б. Бутроса- Галі, можна виділити декілька типів глобалізації:
• глобалізація інформації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи“ на сторінці 3. Приємного читання.
