Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• інтенсифікація трансграничних економічних, політичних, соціальних і культурних зв'язків;

• історичний період (чи історична епоха), що наступила після завершення “холодної війни”;

• тріумф американської (західноєвропейської) системи цінностей, що базується на комбінації неоліберальної економічної програми й програми політичної демократизації;

• технологічна революція з численними соціальними наслідками;

• нездатність національних держав самотужки подолати глобальні проблеми (демографічні, екологічні, дотримання прав і свобод людини, поширення ядерної зброї), що вимагають спільних глобальних зусиль. Сам термін “глобалізація” увійшов до міжнародного політичного й наукового обігу в 60-і роки. Початок же історичного процесу, що, безумовно, визначив архітектуру сучасного світу на початку XXI століття, дослідники відносять на кілька століть назад: часовий діапазон охоплює проміжок від 1500 до 1800 року.

У контексті періодизації М. Чешкова виділяються такі етапи глобального розвитку:

• 1) праісторія глобалізації (протоглобалізація) – від неолітичної революції до Осьового часу;

• 2) передісторія глобалізації (зародження глобальної спільності) – від Осьового часу до епохи Просвітництва й першої промислової революції;

• 3) власне історія глобалізації (формування глобальної спільності) – останні 200 років.

З кінця 60-х pp. XX століття глобалізація стає провідною тенденцією сучасного розвитку. Як стверджують західні філософи, світ вступив у фазу “глобальної невизначеності”

Історична ретроспектива дозволяє визначити в кінці ХХст. два переломних періоди, що сприяли поглибленню глобального розвитку:

• 1) розпад СРСР і СФРЮ;

• 2) глобальна фінансова криза 1997-1998 pp.

Існують різні теоретичні підходи щодо оцінки процесу глобалізації:

• 1) функціоналістський підхід, що наголошує на ролі національних держав у справі порятунку національних економік від згубного впливу “гібридної” і “космополітичної” глобалізації;

• 2) апологетичний підхід, що підкреслює роль глобальних ринків в інноваційних процесах і відповідно еволюції до неоліберальної доктрини, яка прагне максимально обмежити втручання держави в процеси “космополітичної глобалізації”;

• 3) технологічний підхід, в контексті якого основна увага приділяється новітнім “кібернетичним” технологіям як умові вибіркової, “гібридної глобалізації”, що дозволяє периферійним країнам інтегруватися в глобальну економіку, зберігши власну регіональну специфіку.

Типологію парадигми розуміння глобального розвитку як історичного явища запропонував голландський дослідник Я. Пітере:

• “зіткнення цивілізацій” – фрагментація світу, неминуча через існування цивілізаційних відмінностей, що сягають корінням у культурну диференціацію, визначальними серед яких є національні, культурні релігійні фактори;

• “макдональдизація” – гомогенізація культур, здійснювана транснаціональними корпораціями, в контексті якої під прапором модернізації стали поширеними явища вестернізацїї, європеїзації, американізації. Ресторан “МакДональде” і більшість його максимальних похідних є продуктами американського суспільства, що стали предметом агресивного експорту в інший світ. Наприклад, сьогодні фірма “МакДональде” відкриває за кордоном набагато більше своїх відділень, чим у США. Вже близько половини свого прибутку фірма отримує не в США. Хоч “МакДональде” і користується популярністю у всьому світі, однак водночас зустрічає опір з боку інтелектуалів та суспільних лідерів. “МакДональде” і багато інших макдональдизованих сфер бізнесу поширилися по всьому світу, але продовжують зберігати свій американський фундамент і свої американські корені;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА
  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА