Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

Економічна інтеграція як складний і суперечливий феномен визначається наступними факторами:

• 1) інтернаціоналізацією виробництва і створенням міжнародних монополій нового типу, на які приходилося: до початку 90-х pp. приблизно 50% промислового виробництва, а також більше як 90% прямих приватних вкладень за кордоном, біля 80% патентів і ліцензій на найновішу техніку, технології, ноу-хау тощо;

• 2) глибокими зсувами в структурі міжнародного розподілу праці, коли завдяки виробничим зв'язкам стала створюватися тісна взаємодія між фірмами і всередині окремих компаній, складаючи “цехи одного заводу” з широко розвиненою загально-галузевою спеціалізацією;

• 3) науково-технічною революцією, яка виводить інтернаціоналізацію виробництва на якісно новий рівень, зумовлюючи необхідність міжнародного обміну результатами досягнень науки і техніки та формування нового технологічного базису;

• 4) відкритістю національних економік і свободою торгівлі, постільки лібералізація міжнародного обміну полегшує адаптацію національних господарств до зовнішніх умов і впливів, які сприяють більш активному їх включенню в міжнародний розподіл праці і кооперацію та в процес широкої міждержавної співпраці.

В умовах глобалізації інтернаціоналізація економіки набуває нових рис:

• формується глобальне світове виробництво на основі планетарного охоплення світової економіки транснаціональними корпораціями і транснаціональними банками, розвиток довгострокових виробничих зв'язків, стратегічних альянсів, угод про співпрацю;

• кардинально змінюється зміст світових господарських зв'язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва, а фінансові потоки перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів та послуг;

• якісні перетворення зачіпають фінансову сферу, змінюється її роль в світовій економіці на основі прогресуючого зростання валютних, фондових, кредитних ринків;

• посилюється орієнтація розвинутих економік на розвиток всіх сфер людської активності: здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;

• інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських зв'язків. Таким чином, як свідчить аналіз сучасних інтеграційних процесів, характерною особливістю цих процесів є поглиблення їх розвитку саме на регіональному рівні. Регіональна інтеграція проходить при цьому ряд етапів, перешкоди і створюються передумови для більш ефективного виробництва і зовнішньоекономічних зв'язків між країнами. В результаті відбувається процес створення цілісних регіональних господарських комплексів із загальнонаціональними і міждержавними органами управління. На початку XXI ст. поглиблення процесу інтернаціоналізації відбувається не тільки в контексті успішно працюючих напрямків співпраці: розвиваються і більш нові форми, такі як міжнародний інжиніринг, міжнародний франчайзинг і т.д., вплив процесів інтернаціоналізації носить комплексний характер і охоплює практично всі підсистеми світового господарства. Фактично відбувається процес підпорядкування напрямків економічного розвитку окремих країн закономірностям і напрямкам розвитку світового господарства. В світовій літературі цей процес отримав назву глобалізація економічного розвитку.

Умовно слід виділити п'ять основних видів інтеграційних об'єднань, які відрізняються різною мірою інтенсифікації, масштабами і специфічністю, що проявляється в окремих регіонах:

• зона вільної торгівлі – найпростіша форма економічної інтеграції: країни-учасники відміняють митні перешкоди у взаємній торгівлі; такий вид інтеграції застосовується країнами ЄАВТ, НАФТА та деякими іншими;

• митний союз – передбачає вільне переміщення товарів і послуг всередині угрупування, єдиний митний тариф по відношенню до третіх країн; такий варіант інтеграції першочергово здійснювався в рамках Європейського Союзу західноєвропейських країн;

• спільний ринок – більш складний вид інтеграційних об'єднань, коли ліквідуються перешкоди між країнами не тільки у взаємній торгівлі, але і для переміщення робочої сили, послуг і капіталу, забезпечується узгодження економічної політики;

• економічний союз – найбільш складна форма міждержавної економічної інтеграції, яка передбачає проведення єдиної економічної і валютно-фінансової політики, створення системи регулювання соціально-політичних процесів, координацію національних податкових, антиінфляційних, валютних та інших заходів; для прискорення формування економічного союзу Європейський Союз в грудні 1991 р. прийняв у Маастрихті рішення прискорити виконання вищеназваних цілей і ввести єдину валюту євро з утворенням єдиного емісійного центрального банку;

• політичний союз найвища ступінь регіональної інтеграції – передбачає перетворення єдиного ринкового простору в цілісне економічне і політичне утворення; в самому загальному вигляді мова може йти про виникнення нового багатонаціонального суб'єкта світогосподарських і міжнародних політичних відносин, які виступають від імені всіх учасників цього союзу.

У зв'язку з цим виникає новий феномен “ глобального управління”, що являє собою науково-практичний напрямок по формуванню багаторівневої системи наднаціональних і глобальних центрів влади та управління, які здійснюють свої функції по відношенню до суб'єктів світової політики. Цей науковий напрямок отримав відображення в багатьох публікаціях з проблем світового порядку (World Order) і управління (Global Governance). В цих публікаціях не тільки аналізується фактична динаміка розвитку глобальної політики, скільки вивчаються можливості нормативно-прогностичної діяльності політичних суб'єктів. В контексті зв'язків, що розгортаються з розвитком процесів міжнародно-політичної глобалізації та ідеологічних суперечностей, проблема формування глобального управління стає однією з ключових. З 1970-их pp. проблема глобального управління стала константою відносно створення науково-експертної спільноти, політичних еліт і суспільних рухів багатьох країн. Проблема створення ефективних інститутів, які могли б при наявності відповідної матеріальної бази забезпечити легітимні механізми узгодження позицій різних по структурі і генезису суб'єктів світової політики, займала і продовжує займати велике місце не тільки в наукових працях, але і в діяльності формальних і неформальних організацій різного походження та ідеологічної спрямованості: Трьохстороння комісія, Комісія ООН з глобального управління, Римський клуб, Соцінтерн, Всесвітній соціальний форум тощо. Вже зараз висунуто чимало концепцій і моделей глобального управління: від реалістичних проектів реформування ООН до утопічних проектів створення світового уряду. За кожним таким проектом чи моделлю спостерігається складне переплетіння прагматичних інтересів та ідеологічних уявлень, розповсюджених у свідомості різних суб'єктів світової політики та міжнародних відносин.

Проте в XXI ст. концепція майбутнього світового порядку і відповідна їй модель глобального управління стане важливою віхою будь-якої ідеологічної системи, а задача її реалізації – невід'ємною компонентою діяльності свідомості її суб'єктів. Об'єктивний зміст економічної інтеграції заключається в переплетінні і зрощуванні відтворюваних процесів різних країн. Продовжують посилювати свою роль такі інтеграційні утрупування, як: Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), розвивається Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), Австралійсько- Новозеландська зона вільної торгівлі, Південно-Тихоокеанський форум (ПТФ), Організація азіатсько-тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС), СНД. їх створення і розвиток визначаються як економічними задачами, так і інтересами національної безпеки. Ці інтеграційні угрупування стають все більш впливовими суб'єктами світового господарства.

Таким чином, економічна інтеграція як процес зближення і поступового об'єднання національних економічних систем, сучасна найрозвинутіша форма інтернаціоналізації господарського життя. Об'єктивною економічною основою економічної інтеграції є високий ступінь розвитку інтернаціоналізації господарського життя, зокрема продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних, виробничих відносин і господарського механізму, інтернаціоналізація продуктивних сил зумовлена, насамперед, процесом переростання продуктивними силами кожної з інтегруючих країн своїх національних меж. Ця закономірність характерна, передусім, для розвинутих країн з відносно великим економічним потенціалом, формою її вияву є передусім експорт капіталу монополіями у вигляді прямих інвестицій. Переплетіння і зрощення цих форм інтернаціоналізації капіталу й зумовлює виникнення змішаних інтернаціональних форм економічної власності, наднаціональних органів, створення єдиної податкової, кредитної та інших систем. Нерозривна єдність процесів інтернаціоналізації технологічного способу виробництва та економічної власності – інтернаціоналізація суспільного способу виробництва. Він детермінує появу єдиних наднаціональних інститутів, що здійснюють уніфікацію господарських механізмів багатьох країн. Такими інститутами в ЄС є Комісія ЄС, Кабінет міністрів ЄС, Парламент та ін. Інтернаціоналізація господарського механізму охоплює базисні та надбудові процеси. До надбудовних належить уніфікація законодавства багатьох країн, їх політики. Базисні аспекти інтернаціоналізації господарського механізму в єдності з інтернаціоналізацією суспільного способу виробництва формують цілісну інтернаціональну економічну систему.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА