Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• 3. Проблеми, пов'язані із взаємодією людини і природи: пов'язані з обмеженістю можливостей навколишнього середовища, що не в змозі витримувати навантаження антропогенного характеру; проблеми: екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, енергетична, демографічна; проблеми розумного освоєння Світового океану й Космосу.

Для вирішення цих проблем необхідно об'єднати зусилля комплексу наук, що мають міждисциплінарний характер; розвивається наука “глобалістика” – як дискурс вирішення глобальних проблем. Глобальні проблеми сучасності свідчать про необхідність переходу до нового типу культури. Саме глобалістика покликана розробити практичні рекомендації для розв'язання глобальних проблем сучасності. Загострення глобальних проблем свідчить про граничні навантаження антропогенного характеру, які природа вже неспроможна більше витримувати; це призводить у наш час до деградації природного середовища, що має незворотний характер.

Найбільш серйозні, хворобливі й глобальні злами, що мали максимальний вплив на світову політику, породили такі проблеми:

• 1. Геополітичні: атлантизм – Євразія;

• 2. Соціально-економічні: багата Північ – злиденний Південь;

• 3. Расові й етнічні – національні;

• 4. Конфесійні – межрелігійні;

• 5. Внутрішньосистемні – у рамках родинних культур.

Актуальність вирішення глобальних проблем залежить від дії цілого ряду факторів: різкого прискорення процесів суспільного розвитку; сукупності проблем усього людства, від вирішення яких залежить розвиток усієї цивілізації; демографічних проблем: 1960 р. – 3 млрд. чол. населення; 1975 р. – 4 млрд; 1987 р. – 5 млрд; 1993 р. – 6 млрд; кінець XXI століття – 11-12 млрд. Понад 4/5 світового приросту населення припадає на країни, що розвиваються; посилюється нестабільність у світовій економіці; на країни, що розвиваються, припадає 90% загальносвітової кількості людей, які голодують або недоїдають. Від успішного вирішення глобальних проблем залежить виживання цивілізації, її подальший стійкий

розвиток і скорочення ризику самознищення. Глобальні проблеми розгортаються під впливом політичних, економічних і соціокультурних суперечностей, породжені конкретним суперництвом різних країн, суспільних і культурних систем, політичних і військових блоків і потребують співпраці. Таким чином, до глобальних проблем сучасності слід віднести: досягнення стійкого розвитку світу; екологічна; енергетична; продовольча; сировинна; демографічна; боротьба із злочинністю; війни і миру; тероризму; соціальної організованості людства.

Джерела глобальних проблем сучасності дещо умовно поділити на дві групи: поглиблення суперечностей між людиною та природою (екологічні, продовольчі, енергетичні та деякі інші проблеми) та у відносинах між людьми (проблеми війни та миру, захисту і розвитку духовного середовища, демографії, боротьби зі злочинністю тощо). Набуття цими сурепечностями характеру глобальних проблем сучасності зумовлене безпрецедентним загостренням протиріч людської діяльності, зростанням масштабів ї неконтрольованого впливу на природне суспільне середовище, реальною загрозою, перетворення наслідків цих процесів на невідворотні “ядерна зима”, вичерпання ресурсів, зникнення озонового шару та ін. Як самі глобальні проблеми сучасності, так і визначення шляхів їх розв'язання мають комплексний, міждисциплінарний характер, і це потребує не лише глобальної інтеграції зусиль всіх країн світу, але й відповідно до вчення В. І. Вернадського про ноосферу – інтеграції філософсько-політичних, природничих і техніко-економічних знань та відповідних сфер людської діяльності.

Глобальні екологічні проблеми – сукупність всезагальних змін природи на планеті, зумовлених бурхливим розвитком чисельності населення, виснаженням природних ресурсів, збільшенням забруднення оточуючого середовища.

До числа найважливіших глобальних екологічних проблем відносяться:

• 1. Глобальні зміни клімату – частина глобальних змін природного середовища на Землі, зумовлених змінами теплового балансу атмосфери, циркуляції вод океану і круговороту води. В аспекті екодинаміки велике значення надається парниковому ефекту, враховуючи взаємозв'язок між змістом вуглекислого газу в атмосфері і середньою температурою на Землі. Хронологія палеоклімату свідчить про великі зміни кліматичної системи поза впливом людини, зміни клімату відбуваються під впливом парникового ефекту газів, які поступають в атмосферу за останні 2 століття в результаті діяльності людини. Один із аспектів глобальних змін потепління клімату – підвищення середньої температури атмосфери землі, викликане як антропогенними причинами (парниковий ефект), так і природними факторами.

• 2. Викиди парникових газів – одна з головних причин глобального потепління, оскільки викиди затримують теплове випромінювання Землі, створюючи так званий парниковий ефект. Протягом новітньої історії спостерігається неухильне зростання концентрації парникових газів в атмосфері Землі. Ця проблема стала особливим предметом змісту Кіотського протоколу, що аналізував цю проблему.

• 3. Використання відновлюваних природних ресурсів (лісів, прісної води, біологічних ресурсів) в масштабах, які перевищують здатність природи до відновлення. Така невідповідність норм вилучення (об'єму добування) природних ресурсів її запасам як внаслідок економічних причин, так і згідно з екологічними параметрами приводить до виснаження природних ресурсів.

• 4. Виснаження природних ресурсів поряд із всезагальним забрудненням компонентів біосфери ксенобіотипами, а також збільшенням кількості звичних речовин гранично допустимими концентраціями приводять до деградації природних систем (ґрунтів, природних вод, ландшафтів). Деградація ґрунтів – стійке погіршення властивостей ґрунтів як середовища біоти, а також пониження її родючості в результаті впливу природних та антропогенних факторів – може бути розділена на фізичну (погіршення гідрофізичних властивостей ґрунтів, порушення ґрунтового профілю); хімічну (погіршення хімічних властивостей ґрунтів, забруднення ксенобіотиками та ін.); біологічну (зниження видової різноманітності, порушення оптимального співвідношення різних видів ґрунтової мезофауни і мікроорганізмів, забруднення ґрунтів патогенними мікроорганізмами, погіршення санітарно-епідеміологічних показників).

• 5. Скорочення біорізноманітності, тобто загибель багатьох видів (особливо великих тварин) внаслідок безмірного непомірного знищення, а також знищення природних місцепомешкань тварин і рослин людиною, що є однією з ознак деградації природних систем. Втрата різноманітності приводить до втрати генофонду. Важливим заходом в інвентаризації і розробки заходів щодо охорони рідкісних і зникаючих біологічних видів є міжнародна національні і регіональні Червоні книги.

Таким чином, вчені глобалісти виокремлюють серед загальнолюдських проблем три основні групи проблем.

Перша група включає проблеми, пов'язані зі сферою міжнародних відносин і відображають властиві їй суперечності і об'єктивно необхідні перетворення. У вирішенні фундаментальних всесвітніх задач цього типу особливу роль відіграють політичні передумови.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО
  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА