Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• а) пов'язані із взаємодією людини і природи – екологічна, енергетична, демографічна, продовольча, сировинна. Важливим є усвідомлення проблеми скінченності природних ресурсів і катастрофічного забруднення оточуючого середовища. Підрахунки спеціалістів показують, що енергоресурси Землі виснажуються і їх не вистачить навіть на найближчі 100 років; вирублення лісів у світовому масштабі у 18 раз перевищує приріст; один сантиметр чорнозему накопичується за 300 років, а гине за 3 роки; на кожний квадратний кілометр океанської води припадає 17 т різних викидів з суходолу; 80% всіх хвороб викликані недоброякісною питною водою; викиди шкідливих речовин в атмосферу в США складають 150 млн. т. на рік, в СНД – 100 млн. т.; кислотні дощі і руйнування озонового шару атмосфери – наслідки споживацького відношення людини до природи;

• б) пов'язані із взаємодією особистості і суспільства – проблема голоду, проблема високої смертності і охорони здоров'я; “забруднення духовного середовища” проживання людства; міжнародного тероризму (згідно з даними ООН, щорічно від голоду в світі вмирає 50 млн. людей; загострюється проблема СНІДу, наркоманії, поглиблення демографічної ситуації на планеті; в кінці XX ст. населення Землі досягло 6 млрд, людей);

• в) пов'язані із сферою міжнародних відносин – проблема запобігання загрози нової світової війни, скорочення розриву на рівні економічного розвитку між Північчю і Півднем. Дослідники різних країн прийшли до одностайної оцінки, що третя світова війна, якщо вона вибухне, стане трагічним фіналом всієї історії людської цивілізації; найбільш руйнівним наслідком можливого застосування ядерної зброї, а також глобальних аварій в результаті використання атомної енергії загине все живе і відбудеться наступ “ядерної зими”; 5% накопичених ядерних запасів достатньо для того, щоб увергнути планету в екологічну катастрофу. Глобальні проблеми сучасності взаємопов'язані між собою: так, вирішення екологічних проблем неможливо без вирішення економічних питань, економічне відставання країн “третього світу” тісно пов'язано з демографічною проблемою, на загострення екологічних проблем впливає гонка озброєнь, на ліквідацію ядерної зброї слід затратити стільки, скільки було затрачено на все виробництво.

Поряд з терміном “глобальні проблеми” в науковій літературі використовуються і інші терміни: глобальні проблеми людства, глобальні проблеми цивілізації, глобальні проблеми соціального прогресу, глобальні проблеми НТР, глобальні проблеми сучасної епохи, суперглобальні проблеми; адитивні і неадитивні глобальні проблеми, загальнолюдські проблеми, планетарні, універсальні, загальносвітові та інші проблеми. Вже на межі XIX – XX ст. такі діячі науки і культури, як Б. Рассел, А Франс і В. І. Вернадський попереджали про можливі загрози наукового процесу. До кінця 1960-х pp. загострення ряду проблем глобального прогресу масштабу вже усвідомлюється на політичному рівні.

В гносеологічному плані глобальні проблеми розглядаються як теоретичні визначення задач, що витікають із протиріч глобального масштабу. Існування глобальних проблем визначається історичним розвитком людської спільноти; глобальні проблеми людства в самому загальному плані – це проблеми, які виникають із протиріч соціальної форми руху та умов її цілісного буття, існуючими в єдиному просторові часовому континуумі. Загострення суперечностей, неможливість вирішення їх в в рамках даної єдності приводить до руйнування цієї просторово-часової дійсності та соціальної форми руху. Теоретико-методологічною основою аналізу глобальних проблем сучасності слугують:

• 1) критичне осмислення зростання загроз людству зі сторони науково-технічного прогресу (Б. Рассел, Дж. Оруелл);

• 2) в 1960-і роки велике розповсюдження отримали футурологічні прогнози;

• 3) загальна теорія систем, методологічні засади якої були сформовані Л.фон Берталанфі (Р. Ешбі, Е. Лассо, Дж. Форестер); була створена теорія динаміки соціальних систем, в рамках якої були описані методологічні принципи глобального моделювання;

• 4) для розвитку теорії глобалістики велику роль зіграли праці В. І. Вернадського, а також праці П. Тейлора де Шардена і Дж. Лавлока.

Вчені-глобалісти запропоновували різні варіанти вирішення глобальних проблем сучасності: зміни характеру виробничої діяльності – створення безвідходного виробництва, теплоенергозберігаючих технологій, використання альтернативних джерел енергії (сонця, вітру); створення нового світопорядку, вироблення нової формули глобального управління світовою спільнотою на принципах розуміння сучасного світу як цілісної взаємопов'язаної спільноти людей; визначення загальнолюдських цінностей, відношення до життя людини і світу як вищих цінностей людства; відмова від війни як засобу вирішення суперечливих питань; пошук шляхів світового вирішення міжнародних проблем і конфліктів. В 1970-і pp. були введені в дію різного роду програми, почали працювати місцеві, національні і транснаціональні організації. Розроблена Програма Об'єднаний Націй на захист Оточуючого середовища в 1992 р. в Ріо-де-Жанейро на першому самміті Землі. Захист оточуючого середовища стає інституціональним і міжнародним.

Глобальні проблеми сучасності – сукупність життєво важливих ідей, проблем, питань, що стосуються всієї земної кулі, від яких залежить подальший прогрес суспільства.

Критерії виділення глобальних проблем сучасності:

• йдеться більшою чи меншою мірою про всі життєво важливі інтереси всього суспільства;

• проблеми, що зачіпають інтереси всіх держав, людей і кожної людини окремо;

• проблеми, що набувають гострого характеру, містять у собі загрозу для позитивного розвитку людства – до його загибелі;

• вимагають для свого розв'язання колективних зусиль усіх народів і держав.

Основні групи глобальних проблем сучасності:

• 1. Інтерсоціальні проблеми, пов'язані з проблемами міжнародних відносин “Схід-Захід”; проблеми збереження миру; установлення справедливості на земній кулі; подолання економічної відсталості багатьох країн, що розвиваються; розв'язання проблеми “багаті – бідні”.

• 2. Проблеми, пов'язані із взаєминами особистості й суспільства: боротьба з голодом і недоїданням; вирішення нагальних проблем охорони здоров'я й освіти; захист від забруднення навколишнього середовища;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО
  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА