ВСТУП

Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток

• проаналізувати місце і роль України в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції міжнародних систем в умовах глобального розвитку;

• визначити сутність, значення, напрями розвитку міжнародних систем, міжнародних відносин, міжнародної політики в контексті глобального розвитку;

• здійснити порівняльний аналіз діяльності Європейського Союзу та Євразійського економічного Союзу, показати подібне та відмінне у цих Союзах.

У сучасній науці має місце пізнавальна проблема, яка пов'язана з дефіцитом теоретичної та практичної рефлексії механізмів цивілізованого розвитку міжнародних систем, в центрі якої антропологічна проблематика, яка сприяє поглибленню підґрунтя для аналізу загальнолюдських цінностей в умовах загальносвітових тенденцій – глобалізації і глокалізації. Розв'язання зазначених питань потребує системного дослідження, а також розробки відповідних науково-теоретичних важелів для упровадження цивілізованих механізмів міжнародних систем в умовах глобального розвитку.

Як свідчить аналіз, під терміном “глобальний розвиток” розуміється взаємозв'язок процесів інтернаціоналізації економіки, політики, культури; розвитку єдиної системи світових взаємовідносин, зміни функцій національної держави, активізації діяльності транснаціональних наддержавних утворень, у тому числі таких, як етнічні діаспори, релігійні рухи, імміграційні об'єднання.

1. Сучасні проблеми глобального розвитку і пов'язані з ним кризові явища міжнародних систем не мають безвихідного характеру і не приводять до кризи загальнолюдських цінностей, вихід із яких ми вбачаємо в об'єднанні людства на основі усвідомлення загальних інтересів і загальної відповідальності перед майбутніми поколіннями, повернення до духовно-моральних та культурно-антропологічних принципів при оцінці науково-технічної цивілізації, перехід на позиції гуманістичної цивілізації. 2. Глобалізаційний розвиток здійснює трансформуючий вплив на систему факторів, що формують особистість у самих різних типах культур і цивілізацій, розхитують традиційні системи культурно-антропологічних параметрів, породжують багато проблем у взаємовідносинах людини і суспільства, людини і людини, людини і природи. 3. Зміни взаємовідносин між людством і біосферою неможливі без зміни відносин між людьми у різних економічних і культурних контекстах. Основним вектором змін повинен стати пріоритет співпраці (синергії) і взаємодопомоги у реалізації глобального культурного проекту “цивілізації безпеки”. 4. Активним і діючим фактором сучасного багатоманітного бачення міжнародних систем є новий гуманізм, націлений на ноосферний розвиток людини і цивілізації, який враховує як цінності традиційних релігійних спільнот, так і індивідуалістичну аксіологію індустріальної і постіндустріальної цивілізації.

Динамічна перебудова соціально-політичних та економічних структур міжнародних систем, формування і розповсюдження морально-світоглядних цінностей, адекватних новим вимогам сучасної цивілізації, до яких відносяться прискорене зростання внутрішньої різноманітності і високий рівень толерантності, будуть сприяти виведенню сучасної цивілізації із стану кризи.

Вирішити ці проблеми можливо, якщо докорінним чином сформувати теоретичне підґрунтя розвитку гуманістичної концепції міжнародних систем, методичних прийомів і технік її впровадження, таких як структуризації системи, інституціонального впливу держави на розвиток системи, можливих варіантів гуманістичного вирішення проблем у контексті формування антикризового розвитку. Підходи до головного концепту дослідження – “цивілізований соціум в його глобальному вимірі”, під яким розуміються міжнародні системи, є найрізноманітнішими – соціоантропологічні, соціоекономічні, соціокультурні, соціоуправлінські. Розвиток міжнародних систем має складний багаторівневий характер його розгортання у соціоекономічних, соціоантропологічних та соціокультурних сферах, у контексті яких відбуваються – інтеграція і диференціація; універсалізація (морально-етичних цінностей) та уніфікація (у вигляді “вестернізації у площині масової культури і стандартизації життя); інформатизація через формування громадської думки суспільства і зростання взаємозалежності (політичної, економічної, безпеки існування) всіх учасників інформаційного суспільства, яке переростає у суспільство знань. Таким чином, хоча глобальний розвиток тісно пов'язаний з економікою, він базується на духовно-філософських засадах, тому для його адекватного аналізу було обрано формування цивілізаційних механізмів становлення міжнародних систем. Навчальний посібник підготовлений як результат виконання завдань науково-дослідної роботи “Формування механізмів цивілізаційного розвитку сучасного соціуму у глобальному вимірі (номер держбюджетної теми 0111U010481), головною метою якої є обґрунтування головного концепту дослідження – “розвиток сучасного соціуму у глобальному вимірі” та генерування наукового потенціалу сучасної філософії для розвитку міжнародних систем, в яких людина з об'єкта перетворюється на суб'єкт управління, влади, держави, громадянського суспільства, міжнародних систем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні міжнародні системи та глобальний розвиток» автора Соснін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП
  • Розділ I. РОЗВИТОК СУЧАСНОГО СВІТУ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Філософія глобального розвитку: поняття, концепції, підходи

  • Соціокультурні і соціополітичні аспекти глобального розвитку в контексті вчень західних глобалістів

  • Розділ II. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ ТА ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Методологічні виміри глобального розвитку

  • Синергетична парадигма глобального розвитку

  • Розділ III. РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ І КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Культурна глобалізація як процес формування нової глобальної культури

  • Розвиток економічних, політичних і культурних відносин в контексті глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IV. РОЗВИТОК ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

  • Світове господарство як міжнародна економічна система

  • Розвиток глобальних економічних відносин в контексті викликів для України

  • Розділ V. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Міграція трудових ресурсів: сутність, функції, причини, види

  • Проблеми еміграції -імміграції та регулювання міграційними потоками в умовах глобального розвитку

  • Регулювання міграційними потоками в умовах глобалізації

  • Розвиток туризму в умовах глобального розвитку: методологія кросскультурного аналізу

  • Висновки

  • Розділ VI. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДУ, ЛЮДИНУ І СУСПІЛЬСТВО

  • Глобалізація соціально-економічних проблем

  • Причини виникнення глобальних проблем сучасності

  • Антропогенний вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти

  • Формування концепції “шоку майбутнього” (футурошоку) в умовах глобального розвитку

  • Міжнародний тероризм як глобальна проблема сучасності

  • Висновки

  • Розділ VII. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ОБ'ЄДНАНЬ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • Становлення і розвиток глобального світового господарства

  • Становлення і розвиток міжнародних інтеграційних об'єднань на регіональних просторах глобального світового господарства

  • Висновки

  • Розділ VIII. ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І ЛЮДИНИ, ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Людиноцентризм як антропологічна парадигма євроінтеграційної політики

  • Формування людиноцентричної політики гуманістичного європейського менеджменту в контексті глобального розвитку

  • Людина як об'єкт і суб'єкт громадянського суспільства

  • Економічна антропологія як теоретична засада формування нової економічної культури та економічного мислення в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ IX. МІСЦЕ І РОЛЬ УПРАВЛІННЯ В СТАНОВЛЕННІ МІЖНАРОДНИХ СИСТЕМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДСТВА

  • Роль управління у становленні міжнародних систем сталого розвитку в умовах глобалізації

  • Національні держави і ТНК як головні суб'єкти сучасного світовлаштування

  • Держава як структурозумовлюючий суб'єкт світової системи: плюси і мінуси сучасного державотворення

  • Проблеми управління у становленні системи сталого розвитку: зарубіжний і вітчизняний контекст

  • Інновації як основа розвитку сучасного соціуму, економічного зростання і цивілізаційного розвитку

  • Управління глобальною системою в умовах нелінійного мислення, невизначеності та альтернативності

  • Висновки

  • Розділ XX. УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Плюси і мінуси вступу України до НАТО

  • Місце і роль України в глобалізаційних процесах

  • Роль самоорганізаційних процесів в євроінтеграції

  • Основні напрями та механізми підвищення ефективності євроінтеграційної політики

  • Формування ноосферної концепції регіону в умовах глобального розвитку

  • Висновки

  • Розділ XXI. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ, МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Сутність та основні параметри міжнародних відносин і міжнародної політики

  • Основні тенденції розвитку сучасної міжнародної політики

  • Зовнішня політика держави: зміст та фактори впливу

  • Україна в системі міжнародних відносин

  • Європейський Союз і Євразійський економічний Союз: схожість і відмінність інтеграційного будівництва в концепції С. Ю. Глазьева, В. І. Чушкіна, С. П. Ткачука

  • Висновки

  • ПІСЛЯМОВА