Відповідно до основних етапів демократичної трансформації політичного устрою України можна виокремити два етапи становлення демократичної політичної культури: етап переходу до демократії та етап утвердження стабільної демократії.
Вирішальне значення на першому етапі має рівень політичної культури еліт, від яких безпосередньо залежить форма і ефективність функціонування політичних інститутів; а на другому етапі утвердження демократії, коли відбувається впровадження нових політичних інститутів і процедур у практику повсякденного життя, зростає значення політичної культури мас.
Важливим для становлення демократичної політичної культури є наявність розвиненого громадянського суспільства: таке суспільство є сприятливим середовищем для консолідації різних соціальних сил та інтересів на базі демократичних цінностей та ідеалів, для формування і поширення демократичної політичної культури і через неї - для зміцнення демократичного ладу, надання процесові демократизації незворотного характеру.
Позитивним для формування політичної культури демократичного типу є віднесення збройної сили держави до „звичайного" інституту демократичної держави.
Особливостями політичної культури сучасного українського суспільства є наступні риси, притаманні нашому суспільству:
• 1. Тривала ідентифікація націй та народностей у світовому політичному просторі;
• 2. Намагання створити майбутній образ України;
• 3. Переосмислення фундаментальних основ політичної культури - мови і менталітету, практики ненасильницьких дій у політиці.
Аналізуючи проблеми трансформації політичної культури у сучасну відзначимо, що на інституціональному рівні існує фактор гальмівного виливу , на формування демократичної політичної культури. Певна бездіяльність владних структур, некомпетентність політиків, чвари і розбрату Верховній Раді призводять до відчуження громадян від держави, влади і прийняття політичних рішень. Результати соціологічних досліджень фіксують великий рівень недовіри до інститутів влади, а також до провідних громадських, державних та політичних діячів. За всі роки розбудови демократичної України повна довіра до парламенту, уряду, профспілок, політичних партій вище 30% не піднімалася.
Існуючі в Україні політичні режими часто перешкоджали створенню демократичної політичної культури. Це пов'язано з незмінністю політичної еліти, яка по суті є верствою колишніх партійно-комсомольських функціонерів.
Нова політична еліта в особі національно-патріотичних сил виявилася недостатньо організованою і сконсолідованою, щоб очолити перехід суспільства до демократії. Цим скористалась стара еліта, партійно-державна номенклатура, яка, перехопивши демократичні гасла та зміцнивши свої економічні позиції шляхом перерозподілу державної власності, зберігає свій владний вплив. її основні ознаки політичного штибу - некомпетентність, безвідповідальність, неповага до закону, розуміння права як волі держави тощо. Постійне ситуативне балансування керівної верстви між принципами охлократичної, демократичної та авторитарної організації політичного режиму надзвичайно небезпечне і загрожує демократії і майбутньому соціальному розвитку.
Залишаючись при владі, стара еліта продовжує створювати гальмівний вплив на процес трансформації; вона не зацікавлена у радикальних змінах і тому процес становлення демократії і, відповідно, демократичної політичної культури носить суперечливий, непослідовний характер.
Фактором гальмівного впливу є коливання між західними та східними політичними цінностями. Єдиний вихід для єдності політичної культури громадян України є само-ідентифікація українського народу як єдиної політичної надії, а висока політична культура керівників у ній є складовою демократичної громадянської культури.
ВИСНОВКИ
• 1. Політична культура громадянина належить до важливої складової політичної системи суспільства. Зафіксовано двосторонній взаємозв'язок - політична культура особистості залежить від політичної системи суспільства, політичного режиму влади, домінуючого типу політичної культури, а останні визначаються політичною культурою еліти, політичних лідерів, партійних активістів та функціонерів.
• 2. Політична культура суб'єктів політичного життя України може бути визначена як культура переважно підданського типу, поділена значними відмінностями у регіонах, у ній переважають емоційно-оціночний компонент, натомість недостатньо розвинені політичні знання, традиції та політичні ідеали демократичного штибу.
• 3. Політична культура керівника має бути демократичною, патріотично-громадянського спрямування. Вона визначається чітким статусом керівника — посадової особи, основна функція якої є виконання службових обов'язків громадянина української держави з великими владними повноваженнями.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
• 1. Дайте одне з визначень політичної культури на основі діалектики загального (культури) та особливого (політичної культури).
• 2. Розкрийте структуру політичної культури та визначте цінність кожного елемента - складника: свідомості, діяльності, політичних норм, цінностей, ідеалів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політична культура керівника - системна громадянська якість“ на сторінці 3. Приємного читання.
