Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці

Основи сучасної політології

Аналізуючи структуру політичної системи, вкажемо на те, що головним елементом її є політична влада - здатність і можливість суб'єкта політики нав'язувати і реалізовувати свою політичну волю іншим суб'єктам соціально-політичних відносин.

До суб'єктів політичної системи відносять впливових осіб політики — вождів, політичних лідерів, голів партій, активних партійних функціонерів, але ніяк не звичайних пересічних громадян, як це робиться у деяких авторитетних виданнях ', також суб'єктами політичної системи є колективні утворення - партії, громадські організації, політичні рухи, групи інтересів тощо. Ми виходимо з того, що суб'єкт у політичній системі повинен мати реальну можливість і здатність змінювати характер її функціонування та поточний стан, врівноважений чи нестабільний. Це під силу лише впливовим особам з владним статусом.

Більш динамічними елементами системи є політичні відносини щодо організації та здійснення влади, а також політичні доктрини та ідейно-політичні платформи діяльності суб'єктів.

В політичній системі, як правило, одночасно присутні всі різновиди політичних відносин — взаємодії, співробітництва, компромісу, рівно — як відносини ворожнечі, боротьби, конфлікту. Політичні конфлікти у суспільстві часто-густо породжуються конфліктністю (природою) самої політичної системи, у якій не представлено якісь впливові політичні сили, наприклад, такими ігнорованими в політичному офіціозі були курди та мусульмани-шиїти у Іраку часів влади Саддама Хусейна, або рух ісламістів у владних структурах Сомалі часів правління Сіада Баррє.

Інституціональний, статичний момент політичної системи є політична організації суспільства - це система інститутів, у межах яких відбувається функціонування політики.

Важливішим елементом інституціональної підсистеми є інститути органів влади, інститут лідерства, інститут регламентації (за концепцією Т. Парсонса). Вкажемо, що інститут влади і сама влада не співпадають, бо в інституті влади політична влада концентрується, набуває силового характеру і звідти генеруються владні імпульси - накази для динаміки політичного життя. Цікаво, що у Древньому Римі це чітко розрізняли політичні лідери, намагаючись інституювати свою особисту владу у посаду (постать, статус) "пожиттєвого диктатора", "народного трибуна", "цезаря".

Центральним елементом структури політичної системи є держава - специфічна форма організації та здійснення політичної влади у соціально неоднорідному суспільстві. Маючи легітимну владу, законодавчі прерогативи, апарат примусу, матеріально-фінансові, ідеологічні та воєнно-силові ресурси держава організовує і контролює життєдіяльність всіх суспільних сфер, визначає рамки діяльності фізичних і юридичних осіб, має право на легітимне застосування сили всередині держави і ззовні. Роль держави у політичному житті настільки визначальна, що вона розглядається нами окремо, незважаючи на "новомодні" концепції "пустотілої держави".

Іншим важливим елементом політичної системи являється партійна система (підсистема) у політичній системі. Партійна система — це сукупність взаємопов'язаних політичних партій, які в політичній системі суспільства визначають способи завоювання та здійснення партійної політики, яка може стати загальнодержавною. Партійна система є загальним покажчиком демократичності суспільства, особливо при наявності певної множини конкуруючих між собою за владу партій.

Таким чином, політична система суспільства інтегрує у собі всі прояви політичного, які можуть бути закріплені інституціонально, кожен з елементів якої взаємодіє з іншими у реальному політичному житті.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи сучасної політології» автора Цюрупа М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП. СЛОВО ДО ЧИТАЧА

  • Розділ перший: ПРЕДМЕТ ПОЛІТОЛОГІЇ ЯК НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ: ІСТОРИКО-НАУКОВІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

  • Методологічні засади, категорії та принципи політології

  • Основні парадигми політичного мислення

  • Функції політології. Її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина

  • Тема 1.2. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин)

  • Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки

  • Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя

  • Політичні концепції, вчення про державу і владу у період Відродження і Нового Часу

  • Політологічні теорії та політичні доктрини ХІХ-ХХ століть

  • Розділ другий. ПОЛІТИКА ТА ЇЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ В СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

  • Політична влада - вища політична реальність. Влада та безвладдя, способи здійснення влади

  • Політичні процеси та політична діяльність: таємниці політичного дійства

  • Тема 2.4. Політика як суспільно-історичне явище: типологія, структура і зміст

  • Типи, види політики та специфіка їх змісту

  • Тема 2.5. Політична свідомість та її складові. Політичні ідеології сучасності

  • Політична ідеологія та політична психологія

  • Основні ідейно-політичні течії сучасності

  • Тема 2.6. Політична система суспільства, її функціонування та вплив на характер суспільно-політичних відносин

  • Поняття, структура та основні концепції політичної системи в політологічній науці
  • Типи сучасних політичних систем

  • Політична система України та проблеми її реформування (трансформації) у контексті політично-правової реформи 2004-2007 рр.

  • Розділ третій. ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДЕМОКРАТІЇ, ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Форми організації державної влади, способів її здійснення та форми державного устрою

  • Тема 3.8. Партії у політичній системі суспільства. Спектр політичних партій сучасної України

  • Ознаки, сутність і функції партій в політичній системі

  • Типологія політичних партій. Типи партійних систем

  • Партійно-політичний спектр українських партій у суспільно-політичному житті країни

  • Тема 3.9. Демократія. Громадянське суспільство. Правова держава.

  • Загрози реальній демократії та її захист

  • Громадянське суспільство як царина демократії

  • Громадянське суспільство і правова держава

  • Тема 3.10. Поняття політичного лідерства. Керівник та політичний лідер

  • Основні концепції політичного лідерства. Типологія лідерства в сучасній політиці

  • Взаємовідношення понять політичній лідер та керівник

  • Тема 3.11. Політологічний аналіз війни та миру, сучасних форм соціального насильства

  • Політичний зміст сучасних форм соціального насильства: воєнно-політичні конфлікти, внутрішній та міжнародний тероризм

  • Мир як соціально-політичний стан суспільства

  • Тема 3.12. Політична культура громадян в демократичній державі

  • Структура, види, типи, форми прояву політичної культури

  • Політична культура керівника - системна громадянська якість

  • Тема 3.13. Геополітичні та міжнародно-політичні концепції нового світового порядку

  • Геополітика як галузь сучасного політичного знання

  • Основні школи і напрямки геополітики

  • Поняття нового світового порядку та місце воєнно-блокової політики в ньому

  • ВИСНОВКИ