Нешнл Поуст (National Post)

Канадський мультикультуралізм

Висвітлення у Поуст світового чемпіонату з футболу показує, що події всілякого роду можуть дати початок дискусіям довкола мультикультуралізму і еволюції канадського суспільства:

"Раз на чотири роки червень стає чудовим місяцем. Від Денфорт- авеню до Корсо Італіа і за його межами чемпіонат світу оволодіває нашим багатокультурним плавильним котлом" [209];

"Це найбільш багатокультурне місто у світі! Це дивовижно, не має значення, хто виграє чи програє, всім весело!" [221];

"Це милий мультикультуралізм чи жахливе хуліганство?" [222];

"Минулих вихідних затор зроби те, чого не змогли обвинувачення проти 17 доморослих підозрюваних у терорі і ціла серія газетних матеріалів у Нешнл Поуст: це переконало мене, що, можливо, наш підхід до мультикультурализму міг би попрацювати. Цього, ймовірно, не сталося б, якби ми з дурного розуму не поїхали просто до західної частини центру Торонто одразу після того, як Португалія швидко впоралася з Нідерландами і вийшла до чвертьфіналу чемпіонату світу" [223]; і "Я живу на перетині вулиць Коледж і Оссінґтон і останнім часом змушений був терпіти певне набридливе неподобство. Тому я просто хочу сказати: нехай іде до біса ціла країна Португалія. Ви п'яні свистячі лайливі покидьки" [226].

Але давайте зосередимося на вагоміших питаннях! Слідом за арештами в Торонто різні статті у Поуст покладали провину за гадану змову терористів на мультикультуралізм. Типовою є стаття Роберта Фулфорда, розглянута у Передмові. Інша стаття попереджає, що відповісти на арешти "подвоєнням зусиль в ім'я плюралізму", як от кампаніями проти расизму, "було б подібним до намагання боротися з ожирінням, обідаючи за шведським столом тричі на день" [210]. Як можна було очікувати, мультикультуралізм винуватять у розпалюванні "міжплемінної ворожнечі" і підриві "лояльності до наших інституцій та культури" [211].

Втім, коментарі Нешнл Поуст щодо арештів не були одноманітними. Кажуть, що Джеффрі Райц, давній спостерігач за канадськими етнічними стосунками, стверджував, що політика мультикультуралізму погано узгоджується з вразливістю Канади перед тероризмом [216]. Одна публіцистична стаття обирає мішенню реакцію консерваторів на арешти:

Консервативні розумники (особливо, чомусь, на південь від кордону) тішаться тим, що вказували минулого тижня на те, що, всупереч тому, що ми собі кажемо, відданість Канади плюралізмові нічого не робить, аби зупинити потенційних джихадистів – більш того, що наш принцип "живи сам і давай жити іншим" є саме тим, що джихадисти ненавидять найбільше.

Звісно, це так: "Породи людей, які хочуть підривати будівлі, не вгамуєш нашим мультикультуралізмом – вони перебувають з ним у стані війни. Але з іншого боку багато цих коментаторів потім стверджують, принаймні у непрямій формі, що, як наслідок, настав час поставити під сумнів нашу віру у лібералізм цього ґатунку.

Це справді химерний спосіб міркування. Терористи ненавидять нас, тому що ми терпимі. Отже, час припинити так хвилюватися про те, щоб бути терпимими ... у такий спосіб даючи їм саме те, чого вони хочуть, чи не так? [214; три крапки в оригіналі]"

Навіть до арештів у Торонто у статтях Нешнл Поуст висловлювалась стурбованість з приводу ісламу у Канаді і на "Заході". Одна із найбільш радикальних і безкомпромісних публіцистичних статей попереджає, що "мусульманських іммігрантів виженуть з Європи, якщо вони не змінять дедалі сильніше сприйняття їх як суспільної загрози. Мусульмани відмовлялися асимілюватися. їх вигнали.

Така історія трапилась у Європі 400 років тому. Сьогодні ми дивимося продовження" [202]. Після арештів редактор Поуст пише, що "добре знайоме заклинання про те, що переважна більшість канадських мусульман сумирні й миролюбні, звісно, справедливе. Але цей факт арифметично сумісний з іншим твердженням – що найбільш імовірними терористами є зараз мусульмани" [212].

Для різних дописувачів Поуст загроза, яку становлять радикальні мусульмани, тісно пов'язана з мультикультуралізмом: "Мультикультуралізм у багатьох випадках породжує ісламський радикалізм серед позбавлених коренів 'ревних' мусульман на Заході. Він нагнітає атмосферу образ і поважає пошук радикальної автентичності" [214].

У своїй публіцистичній статті мусульманин-дисидент із Торонто Тарик Фатах подає мультикультуралізм як "димову завісу, за якою ісламісти на всьому Заході приховують свою жінконенависницьку, гомофобну і сегрегаціоністську програму дій" [217].

З огляду на її загальне ставлення до мультикультуралізму, не дивно, що Нешнл Поуст є також засобом вираження і поширення цивілізаційної теми. Оглядач Поуст обирає мішенню "сильний акцент" Дня Канади на "різноманітному багатокультурному поколінні нових канадців" і пропонує натомість, щоб "наступного Дня Канади спадкоємці західної цивілізації знову пишалися тим, що є нами" [225].

Автор одного листа дратується, що "успіх західних націй, що засновані на християнських ідеалах і філософії, приваблює людей з інших частин світу ... неприйнятно, щоб ці люди прибували зі своїми власними ідеалами й світоглядами і уперто намагалися нав'язати їх основній частині населення" [230].

Для одного оглядача Поуст мультикультуралізм сам по собі є нечестивим цивілізаційним проектом: "Честолюбний, неоголошений, можливо, недосліджений і просто інтуїтивний задум Трюдо зовсім вилучив би протягом двох чи трьох поколінь Канаду зі сфери християнського світу і зробив би з неї головного заручника Третього світу у Західній півкулі" [218].

Висвітлення у Нешнл Поуст рішення Верховного суду щодо кирпану було, загалом, безстороннім. Газета підняла також питання ісламського одягу, ще до висловлювань Стро у Сполученому Королівстві.

Оглядач Поуст Барбара Кєй впевнена, що знає, чому деякі мусульманські жінки носять хіджаб: "Усі релігійні форми одягу по своїй суті суспільно агресивні. Вони еволюціонували з наміром позначати ідеологічну 'відокремленість' від інших, інакше екіпірованих релігійних груп або, у світських націях, від по-різному вдягненої більшості". Кєй твердить, що "групове єднання у школі найкраще прискорюється і зміцнюється якомога більшою зовнішньою подібністю", нагадуючи автора Ле Девуар, який проголосив "обов'язок схожості". Віднині "у державних школах діти мусять зустрічатися і вітати одне одного, позбавлені всіх відмітних рис окрім спільної юності". А що ж батьки, які не згодні? Кей говорить, що вони віддають своїх дітей до приватних релігійних шкіл [204]. Відповідь добре ілюструє напруженість всередині мультикультурофобії: в ім'я суворої однорідності діти будуть відрізані від основної освіти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Канадський мультикультуралізм» автора Бахов І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нешнл Поуст (National Post)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ I. Основні поняття мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм

  • Культура

  • Межі культури

  • "Спільна" культура?

  • Розділ II. Критика мультикультуралізму кінця XX сторіччя

  • Огляд книги "Торгівля ілюзіями" Ніла Бісундата

  • "Націоналізм без стін" Ричарда Ґвина

  • Огляд книги "Хто убив канадську історію?" Джека Ґранатстайна

  • Резюме класичних праць

  • Мультикультурофобія: ретельний розгляд

  • Законсервований і монолітний мультикультуралізм

  • Аспекти політики мультикультуралізму

  • Причинно-наслідковий зв'язок в класичних працях

  • Спокусливість казки мультикультурофобії

  • Мультикультурофобія і лихо політичної коректності

  • Мультикультуралізм у парламенті, 1994-95 рік

  • Критичні відгуки Квебекського блоку про мультикультуралізм

  • Критичні відгуки Реформістської партії

  • Реакція лібералів

  • Якість парламентських дебатів

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 1995 рік

  • Методологія

  • Вибір статей

  • Спрямованість висвітлення

  • Газета "Альберта Ріпорт" (Alberta Report)

  • Газета "Ґлоуб енд Мейл" (Globe and Mail)

  • Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)

  • Газета 'Ле Девуар' (Le Devoir)

  • Розділ III. Мультикультуралізм після 11 вересня 2001 року

  • Деніел Стоффман і канадська імміграційна політика

  • Мартін Коллакотт і терористична загроза

  • Парламент Канади, 2005-2006 pp.: сумнівний тріумф мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 2006 рік

  • Аналіз кожної газети

  • Ванкувер Сан (Vancouver Sun)

  • Ле Девуар (Le Devoir)

  • Нешнл Поуст (National Post)
  • Розділ IV. Мультикультуралізм і основні потреби суспільства

  • Цінності або зброя і в'язниці?

  • Якого суспільства ми хочемо?

  • Чого потребує це суспільство?

  • Висновок