Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)

Канадський мультикультуралізм

Ціла низка статей у Сан пройнята невимушеним настроєм, відсутнім в інших ЗМІ, що тут розглядаються: "Учорашній Ванкувер, з його відчуттям себе замкненою групою з величезною перевагою англосаксів, швидко зникає. Але зверніть увагу на добродушні жарти й сміх, які легко зрозумілі на будь-якій мові" (Barnet Joe. 'The New Canada, in the Mall); "у багатьох школах у ці дні ви побачите дівчаток, що кружляють на танцювальному майданчику, вбрані у яскраві шовкові сарі. Хлопці в тюрбанах. І вечері, що їх їдять паличками замість ножів і виделок" [243]. Цей настрій співіснує з усвідомленням суперечностей і важких проблем. У листі до редактора канадець китайського походження, наприклад, турбується, що його громада "нездатна ставитися до основної частини білого суспільства із завбачливістю, відкритістю, приємністю і душевним спокоєм" [258].

Більш ніж інші, досліджені нами, ЗМІ Сан повідомляє про людський досвід життя у багатокультурному суспільстві. Деякі з цих повідомлень являють собою оптимістичні історії про багатокультурну романтику [248] і успішну інтеграцію [249]. Інші сповнені більш гірких вражень, як от утиски і здирництво з боку поліції [250] та конфлікти з дітьми: "Одного дня наша дочка прийшла додому і запитала нас, що означає слово 'селючка'. Я не мав уявлення і запитав її, в якому контексті це слово було вжито. Потім ми дізналися, що під час перерви на сніданок її часто оточували її однокласники, яким кортіло побачити, що у неї в коробці для сніданку. У цих випадках і виникало слово 'селючка'" [254]. В іншій статті також ідеться про випадки зі шкільними сніданками. Згадуючи свій перший день у канадській школі, п'ятнадцятирічний Вінсент Лі пише: "За сніданком, коли я відкрив свою коробку, усі очі сфокусувалися на моєму чоу-мейн, (англ, chow mein – китайське рагу з курки чи яловичини з локшиною) який мама мені приготувала. Деякі хлопці й дівчата підходили до мене і показували на мій смердючий сніданок, затискаючи носи" [252].

"Ярмарки етнічної їжі" є таким зручніш об'єктом глузування, що ми можемо забути про те, що їжа часто є вузловим моментом інтеграції чи відчуження та ізоляції. Расел Джейкобі зауважує, що в Сполучених Штатах початку двадцятого сторіччя

Загальна федерація жіночих клубів працювала над "провітрюванням будинків" жінок-емігранток і навчанням їх тому, як готувати "американські овочі замість неодмінної капусти" [49, 137].

Найсильніше занепокоєння у зв'язку з мультикультуралізмом, висловлене у Сан, часто прозирає у повідомленнях про погляди інших людей, як от розповіді про Реформістську партію або листи до редакції. Погляди, висловлені у листах, часто є цілком усталеними: "Можна вважати, що канадський мультикультуралізм сприяє ізоляції, подібній до апартеїду" [241]; може бути занадто пізно, але потрібні мораторій на будь-яку подальшу імміграцію певних груп і пошук рівноваги за прикладом інших держав світу. Програму мультикультуралізму слід згорнути, а наголос зробити на навчанні іммігрантів тому, як стати канадцями, а не канадцями іноземного походження" [247].

Нарешті, єдина з-поміж досліджених ЗМІ Сан торкається такої заразливої властивості як мультикультурофобія. Публіцистична стаття скаржиться, що "один оглядач-наслідувач за одним, у розпачі запитуючи себе 'Що мені робити до настання граничного терміну здачі матеріалу?', і прочитавши одну книгу з підтвердженням раніше сповідуваних упереджень, нарікає, що мультикультуралізм стримує динамічну канадську культуру, заохочуючи іммігрантів чіплятися за свої традиції" [237]. Інша стаття натякає на прихований намір, що криється за протидією мультикультуралізмові, – "набагато небезпечнішу протидію імміграції" [240]

Ця нота якось прозвучала у Ґлоуб енд Мейл, яка передала зауваження голови Канадського єврейського конгресу Ірвінїа Абела: "Останній прояв нетерпимості являє собою жахливу зворотну реакцію проти мультикультуралізму і програм позитивної дискримінації ... Всюди присутні злостивість і ницість, які жахають, тому що вони такі безпосереднє та явні". Але потім, у наступній редакційній статті Ґлоуб, Абела засудили.

Наступний розділ:

Газета 'Ле Девуар' (Le Devoir)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Канадський мультикультуралізм» автора Бахов І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ I. Основні поняття мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм

  • Культура

  • Межі культури

  • "Спільна" культура?

  • Розділ II. Критика мультикультуралізму кінця XX сторіччя

  • Огляд книги "Торгівля ілюзіями" Ніла Бісундата

  • "Націоналізм без стін" Ричарда Ґвина

  • Огляд книги "Хто убив канадську історію?" Джека Ґранатстайна

  • Резюме класичних праць

  • Мультикультурофобія: ретельний розгляд

  • Законсервований і монолітний мультикультуралізм

  • Аспекти політики мультикультуралізму

  • Причинно-наслідковий зв'язок в класичних працях

  • Спокусливість казки мультикультурофобії

  • Мультикультурофобія і лихо політичної коректності

  • Мультикультуралізм у парламенті, 1994-95 рік

  • Критичні відгуки Квебекського блоку про мультикультуралізм

  • Критичні відгуки Реформістської партії

  • Реакція лібералів

  • Якість парламентських дебатів

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 1995 рік

  • Методологія

  • Вибір статей

  • Спрямованість висвітлення

  • Газета "Альберта Ріпорт" (Alberta Report)

  • Газета "Ґлоуб енд Мейл" (Globe and Mail)

  • Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)
  • Газета 'Ле Девуар' (Le Devoir)

  • Розділ III. Мультикультуралізм після 11 вересня 2001 року

  • Деніел Стоффман і канадська імміграційна політика

  • Мартін Коллакотт і терористична загроза

  • Парламент Канади, 2005-2006 pp.: сумнівний тріумф мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 2006 рік

  • Аналіз кожної газети

  • Ванкувер Сан (Vancouver Sun)

  • Ле Девуар (Le Devoir)

  • Нешнл Поуст (National Post)

  • Розділ IV. Мультикультуралізм і основні потреби суспільства

  • Цінності або зброя і в'язниці?

  • Якого суспільства ми хочемо?

  • Чого потребує це суспільство?

  • Висновок