У той час як ключові статті Альберта Ріпорт завжди негативні, статті у Ґлоуб енд Мейл діляться приблизно порівну на нейтральні й негативні з невеличкою позитивною часткою. Як і у Ріпорт, висвітлення в Ґлоуб енд Мейл мультикультуралізму час від часу має справу з американськими реаліями. Але увага до них набагато менш пильна: 9 із 197 відповідних статей, у тому числі 3 з 28 найважливіших. Принаймні один раз газета також повторювала позицію Реформістської партії: публіцистична стаття власника Ґлоуб закликає до передання відповідальності за мультикультуралізм провінціям.
Як і в інших ЗМІ, статті Ґлоуб зі словом "багато культур ний" загалом більш позитивні за статті зі словами "мультикультуралізм". Хоча у Ґлоуб "багатокультурний" часто має негативні асоціації:
"багатокультурна, пройнята наркотиками й злочинністю західна частина Торонто" [135];
"незаможне багатокультурне населення" [121];
"багатокультурна, міська Канада, де бракує часу на підтримання родинних зв'язків" [126];
"багатокультурна, знеособлена, міська Канада, з перемішаним населенням, де ніхто не знає, ким будуть сусіди цього тижня" [137].
Чимало стурбованих згадувань багатокультурної дійсності у Ґлоуб віддзеркалюють побоювання, що новообраний уряд Гарріса нехтуватиме викликами, які кидають різні аспекти багатокультурної дійсності. Оглядач Майкл Велпі, зокрема, підкреслює значення і важливість державних середніх шкіл: "В наших роз'єднаних, багатомовних, багатокультурних міських агломераціях школи є єдиною інституцією, яка в певний момент часу бачить усіх наших дітей" [134]. Скорочення урядом Гарріса витрат на освіту, попереджає Велпі, поставили під загрозу гадані надмірності, як от "психологів, соціальних працівників, консультування дітей-біженців, радників і консультантів з питань мультикультуралізму, викладання англійської мови як другої" [138].
Більш того, деякі з попереджень Ґлоуб про виклики багатокультурної дійсності можна сприймати як заклик до більш серйозного застосування політики мультикультуралізму в розумінні рішучішого реагування на виклики інтеграції. Канада "дуже ліберальна у наданні біженцям прав громадянства", зазначається в одній статті, але "не приділяє достатньої уваги ресурсам, яких потребують іммігранти для подолання культурних бар'єрів, особливо якщо вони рятуються втечею від війни і переслідувань на своїй батьківщині" [135].
Оглядач Ґлоуб Джон Барбер знайомиться зі школою у Торонто, яка намагається навчити "400 дітей травмованих і зубожілих біженців": "Федеральний уряд зрушив справу з мертвої точки, здавши в оренду житлові забудови у висотних будинках і перетворивши їх на звалища для біженців", а потім по суті відмовившись від них. Тепер "прем'єр-міністр провінції Онтаріо Майк Гарріс хоче ще більше закрутити гайки цим людям, закінчивши плідну працю, так завбачливо розпочату федеральним урядом" [132].
Праця Маргарет Кенон Невидима імперія, вдумливе дослідження расизму в Канаді, містить протверезний розділ про мультикультуралізм. Кенон розповідає про суперечності між сомалійськими біженцями та їхніми сусідами у західному районі Торонто та встановлює того самого винуватця, що й Барбер: "Винен уряд, який дозволяє трьом тисячам людей з цілком чужою культурою вселитися у шість житлових забудов у місті Міссісога без жодних служб технічного забезпечення" [24, 238].
Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Канадський мультикультуралізм» автора Бахов І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Газета "Ґлоуб енд Мейл" (Globe and Mail)“ на сторінці 1. Приємного читання.
