Аспекти політики мультикультуралізму

Канадський мультикультуралізм

Крім своєї еволюції упродовж часу, політика мультикультуралізму в будь-який даний момент складається з безлічі заходів, програм, на всіх рівнях влади і серед близьких до держави організацій, як от школи та університети. Так, теоретик мультикультуралізму Віл Кімліка досліджує "тринадцять політичних заходів – існуючих або пропонованих, які часто обговорюються в публічній дискусії під рубрикою 'мультикультуралізм'" [54, 42].

Цілком можна очікувати, що такий спектр заходів матиме цілу низку наслідків, деякі з яких можуть бути суперечливими. Один із заходів, згаданих Кімліка, "бюджетне фінансування фестивалів етнічних мистецтв та етнічних досліджень", міг би, можливо, сприяти "безмежно відсталому поглядові", засудженому Бісундатом. Однак такі заходи як позитивна дискримінація щодо етнічних меншин або забезпечення умов для проведення етнічних свят меншин у державних установах, полегшують доступ до основних інституцій. Як зазначалося під час розгляду культури у Передмові, ця інтеграція може з часом послабити вплив специфічних традицій на інтегровану людину.

Навіть один захід може мати суперечливі наслідки. Гнучкі вимоги до форми одягу для етнічних меншин (напр., дозвіл сикхським кінним поліцейським носити тюрбани) надають можливість інтеграції і можуть таким чином з часом послабити етнічну самобутність і самосвідомість.

З іншого боку, вони могли б також створити можливості для чинення тиску на людину, аби вона дотримувалася певної манери вдягатися всередині етнічної або релігійної групи. Так, багато прибічників заборони Францією 2004 року ісламських хусток у школах вважали, що якби дівчатам дозволили їх носити, багато з них були б змушені це робити. Двозначність такого заходу як гнучкі вимоги до форми одягу знайде точне віддзеркалення у двозначності протилежного заходу.

Джон Боуен зазначає, що прибічники заборони Францією хіджабів "кажуть, що дівчата повинні ходити на навчання з непокритою головою, аби усі громадяни вчилися жити разом, а потім кажуть, що ті дівчата, які не бажають цього робити, могли б завжди скористатися мусульманськими школами" [15, 12]. То що, заборона сприятиме інтеграції чи ізоляції?

Усвідомлення багатьох аспектів політики мультикультуралізму, як фактичних, так і рекомендованих, сприяє розв'язанню деяких головоломок, що виникли в огляді чотирьох класичних праць. Ми бачили, наприклад, що Біббі пов'язує мультикультуралізм із зростанням індивідуалізму, у той час як Бісундат побоюється, що він придушуватиме особистість.

Одна перешкода в розумінні Біббі полягає у його специфічному стилі формування понять. Так, до ознак індивідуалізму він включає "зростання схильності" канадців до "згуртування задля спільної справи" [7, 153]. Схоже, що це індивідуалістично, тому що ми "спільно займаємося індивідуальними проблемами" (83). Але ці "індивідуальні проблеми" включають ядерне роззброєння, довкілля, расизм і бідність!

Зважаючи на природу нашого суспільства, заходи, які заохочують інтеграцію, можуть, напевно, сприяти індивідуалізмові. Можливо також, що створення умов для задоволення релігійних потреб меншин шляхом, наприклад, надання особливих місць для молитов студентам або службовцям-мусульманам могло б послабити індивідуалізм, дозволивши комусь підтримувати зв'язки з релігійною традицією.

Ми побачили також, що критики розглядали офіційний мультикультуралізм і як такий, що спрощує і вульгаризує, і як такий, що має виняткове значення. Легко пояснити цю головоломку, щойно наш аналіз переходить від політики до заходів. Мультикультуралізм видається банальним, якщо пов'язувати його, як часто робить Бісундат, з етнічними фестивалями пісні й танцю. Він видається важливішим, якщо розглядати пов'язані із мультикультуралізмом заходи в усьому уряді та в освіті і комунальних службах, а також судових рішеннях, що апелювали до статті хартії про мультикультуралізм.

Підсумовуючи це питання: ми виявили дві глибокі посилки теми мультикультурофобії. Першою є примітивна філософія, посилка, що "зберігати" культуру означає підтримувати її цілковиту незмінність. Другою є переконання, що "офіційний мультикультуралізм" може розглядатися як поодиноке статичне явище, а не комплекс заходів, що розвиваються, з потенційно суперечливими наслідками.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Канадський мультикультуралізм» автора Бахов І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аспекти політики мультикультуралізму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ I. Основні поняття мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм

  • Культура

  • Межі культури

  • "Спільна" культура?

  • Розділ II. Критика мультикультуралізму кінця XX сторіччя

  • Огляд книги "Торгівля ілюзіями" Ніла Бісундата

  • "Націоналізм без стін" Ричарда Ґвина

  • Огляд книги "Хто убив канадську історію?" Джека Ґранатстайна

  • Резюме класичних праць

  • Мультикультурофобія: ретельний розгляд

  • Законсервований і монолітний мультикультуралізм

  • Аспекти політики мультикультуралізму
  • Причинно-наслідковий зв'язок в класичних працях

  • Спокусливість казки мультикультурофобії

  • Мультикультурофобія і лихо політичної коректності

  • Мультикультуралізм у парламенті, 1994-95 рік

  • Критичні відгуки Квебекського блоку про мультикультуралізм

  • Критичні відгуки Реформістської партії

  • Реакція лібералів

  • Якість парламентських дебатів

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 1995 рік

  • Методологія

  • Вибір статей

  • Спрямованість висвітлення

  • Газета "Альберта Ріпорт" (Alberta Report)

  • Газета "Ґлоуб енд Мейл" (Globe and Mail)

  • Газета "Ванкувер Сан" (Vancouver San)

  • Газета 'Ле Девуар' (Le Devoir)

  • Розділ III. Мультикультуралізм після 11 вересня 2001 року

  • Деніел Стоффман і канадська імміграційна політика

  • Мартін Коллакотт і терористична загроза

  • Парламент Канади, 2005-2006 pp.: сумнівний тріумф мультикультуралізму

  • Мультикультуралізм у новинах ЗМІ, 2006 рік

  • Аналіз кожної газети

  • Ванкувер Сан (Vancouver Sun)

  • Ле Девуар (Le Devoir)

  • Нешнл Поуст (National Post)

  • Розділ IV. Мультикультуралізм і основні потреби суспільства

  • Цінності або зброя і в'язниці?

  • Якого суспільства ми хочемо?

  • Чого потребує це суспільство?

  • Висновок